«Вежі Кремля» хитає. Що стоїть за атакою на Шойгу?
До 2024 року Путін забезпечував собі владу за рахунок постійної конкуренції між так званими «Вежами Кремля»
Про проблеми низки близьких Шойгу функціонерів Міністерства Оборони, гадаю, читали багато хто. Затримання заступника міністра Тимура Іванова, обшуки у персон такого порядку неможливі без згоди Путіна і Патрушева. Отже, є ймовірність зміни міністра оборони? Не факт. Справа в іншому.
Для розуміння ситуації зроблю невеликий екскурс в історію політичних еліт. До 2024 року Путін забезпечував собі владу коштом постійної конкуренції та балансу інтересів між кількома групами еліт, так званими «Вежами Кремля». Причому жодна з них не мала повного набору ресурсів для самостійного перехоплення й утримання влади. Йдеться про:
- економічній базі – наявності «власних» фінансів, матеріальних ресурсів у масштабах, більших, ніж необхідно на фінансування «профільної» діяльності групи, можливість захистити свою «економічну складову» від зазіхань інших груп (замкнутість системи)
- силовому блоці – згаданий вище захист активів, фінансової складової, вплив на слідчі органи і наявність підконтрольних збройних підрозділів (може бути як власна СБ у великому обсязі, так і ПВК або «свої» люди у ФСБ, МО, РГ)
- Політичному блоці – наявність підконтрольних депутатів Держдуми, свої політичні проєкти (здатні увійти в думу і законодавчі збори в регіонах)
- Регіони – кількість підконтрольних губернаторів у Суб'єктах Федерації, наявність місцевих політичних проєктів (рівня законодавчих зборів у регіонах)
- Медіа – власні або підконтрольні інформаційні ресурси з охопленням 5 млн і більше.
- Кадри – йдеться про систему добору і підготовки кадрів для участі в політичній активності або управлінні державою.
Усередині груп є свої лінії напруженості, своя конкуренція. І та сама відсутність повного набору ресурсів, але вже для «внутрішньогрупової боротьби». У «Вежі Силовиків» особливо, оскільки там є щонайменше 4 групи (відомства), які жорстко конкурують, та інтереси (ставленики) інших веж на керівних постах. Наприклад у ФСВП, Слідкомі, Прокуратурі, ФСБ.
Детально про систему еліт описано в доповіді «Вежі Кремля», опублікованій Інститутом Майбутнього понад рік тому.
Але у 2024 система дещо трансформувалася. Путін вистоює умовний «нео-царизм». У новій системі роль Веж дещо знижується, зате з'являється чітко окреслене «близьке коло». Я їх називав «бояри». Vadym Denysenko у своєму дослідженні «синдикат 20». Ми з Вадимом однаково бачимо загальний характер змін у системі, але розходимося у баченні механізму формування групи «бояр» або «синдикату». Але загальна суть у тому, що крім конкуренції «Веж» (а їхня роль поступово знижуватиметься) виникає нова лінія конкуренції між «боярами». Де кожен із них так само прагнутиме отримати максимальний набір ресурсів. Про всяк випадок.
І тут оцінімо процеси, що відбуваються навколо Міністерства Оборони.
- Африканський ресурс. Активність на Африканському континенті переформатовується зі створенням «Африканського корпусу». Який перехоплює значну частину відповідальності структур ПВК «Вагнер», але так само займатиметься гуманітарними та бізнес-проєктами. Тобто з'являється така собі «військова корпорація». Яка керується ГУ ГШ, на чолі її стоять люди з відомства, причому ті, хто активно співпрацював (або був в орбіті впливу) з Пригожиним. Але формально це все ж таки Міністерство Оборони. І міністр може спробувати (за вдалого для себе збігу обставин) перехопити вплив над напрямком.
- Виплати учасникам війни від Міністерства оборони. Йдеться не тільки про «зарплати» або «бойові», а й про «гробові». Простіше кажучи, у відомства Шойгу з'являються гроші, які можна активно роздавати «звичайним громадянам». А якщо ти «годуєш» громадян, твій вплив на політичні процеси зростає кратно.
- Будівництво. Структури МО відповідають за будівництво військових містечок (а це і сім'ї офіцерів, і контрактників) для створюваних підрозділів. Але крім цього сьогодні вони будують у прикордонних областях, на окупованих територіях. Причому як оборонні споруди, так і житло, об'єкти інфраструктури. Ба більше, завдяки «військовій темі» будівельники-партнери Шойгу різко активізувалися в Криму і «відвоювали» втрачені раніше частки місцевого будівельного ринку.
Тобто Сергій Кужугетович, який сьогодні безсумнівно претендує на роль «боярина» або учасника «синдикату 20», отримує колосальний ресурс. Насамперед політичний. Адже саме його відомство своїми виплатами дає змогу значній частині сімей різко поліпшити якість життя. І його відомство відповідає за житло за програмами переселення (згадуємо політику заміщення населення, яку РФ сьогодні проводить на окупованих територіях). І його ж відомство дає роботу на будівництвах (починаючи від укріпрайонів, закінчуючи житлом і навіть залізницями). А до всього цього Шойгу може спробувати отримати у своє розпорядження і «Африку».
Таке посилення, природно, не дуже до душі конкурентам з інших «Веж». А так само конкурентам з-поміж силовиків. Насамперед Патрушеву, який вже отримав «боярський статус». І його давньому товаришеві Чемезову.
Що вони можуть зробити? Атакувати Шойгу недоцільно – він занадто публічний і поки що птах високого польоту. Шойгу можна зробити «цапом-відбувайлом» після війни, списавши на нього всі проблеми та невдачі. А сьогодні не можна допустити його посилення, зокрема фінансового. Значить треба бити по замах. І як підтвердження цьому вчорашні повідомлення про затримання та обшуки саме у «будівельників». Список вражає. До нього входять такі підрядники МО, як «Олімпстрой», «Стройпроект», «Олімпсітістрой», щонайменше десяток невеликих регіональних компаній. І, нарешті, «Військово-будівельна компанія», де керівником наглядової ради є особисто Шойгу.
Атака ведеться структурами ФСБ (спасибі Патрушеву), Слідкому (а це вже Чемезов) і навіть, щодо дрібних фірм, МВС (а це вже сфера Золотова). Одним словом, одразу кілька бояр вирішили осадити колегу, який зарвався. Б'ють не по ньому, а по оточенню.
Чи будуть добивати? А ось тут треба стежити за долею Тетяни Шевцової, яка відповідає за фінансовий напрям у Міністерстві оборони. Ну і за поведінкою (йому нічого поки що не загрожує) Юнус-Бека Євкурова, який керує «Африканським корпусом». Що далі цей генерал буде від Шойгу, то гіршими будуть справи у Сергія Кужугетовича.
Коментарі — 0