Мир чи капітуляція? Світова миротворчість переживає кризу

Під час югославських воєн міжнародні структури (ООН, ЄС) та окремі країни просто фонтанували проєктами мирних планів. Хоча іноді ці ідеї мали протилежний ефект, спонукаючи одну, чи всі сторону до ескалації, це ніколи не були заклики до капітуляції, лише креативні пропозиції, які з точки зору автора були компромісними для всіх.

Генсек ООН тоді мав спеціального представника з врегулювання конфлікту, Папа був активно залучений до встановлення справедливого миру...

Зараз, під час російсько-української війни, ми бачимо повну деградацію ідеї миротворчості на міжнародному рівні, бо кожен діяч, який починає про це говорити, намагається «продати» односторонню капітуляцію України, у тому чи іншому форматі, а «штатні» миротворці, які мають цим займатися – ООН – просто відвернулися від України.

Порівняйте з активністю ООН щодо Гази, і стане зрозуміла різниця. Точно так відвернулися від України купа миротворчих лівацьких організацій по всьому світу, які, таке враження, у нашому випадку виступають не за мир, а за нашу поразку, це все ж таки різні речі.

Я не аналізувала системно кризу світової миротворчості, просто констатувала її наявність. Вона мене щонайменше дивує.