Чи стане ефектний жест Трампа ефективним для України?
Чи стане такий жест ефективним – питання відкрите
За економічними ініціативами Дональда Трампа цілком можна читати лекції студентам економічних факультетів. Він послідовно пропонує саме ті інструменти, які описані в класичних підручниках з економіки: вільні економічні зони, угоди про спільну розробку корисних копалин, ідею вільної економічної зони Донбасу, угоди про вільну торгівлю. Тепер – нова ініціатива: скасування мит або безмитна торгівля для України.
Тут варто одразу розібратися в термінах.
Угода про зону вільної торгівлі – це взаємне або асиметричне зниження мит між країнами, але з винятками, квотами, правилами походження товарів і захисними механізмами. Це складна договірна конструкція з довгими перехідними періодами.
Вільна економічна зона – це спеціальний режим на окремій території з податковими, митними та регуляторними пільгами для стимулювання інвестицій і виробництва. Це інструмент внутрішньої економічної політики, а не зовнішньої торгівлі.
Скасування мит або безмитна торгівля є найпростішим і найшвидшим інструментом. Мита просто зводяться до нуля без складної угодної архітектури. Це передусім політичний жест, а не повноцінна торговельна угода.
Ключове питання – чи дасть цей жест реальний економічний ефект для України.
Якщо говорити предметно, безмитна торгівля зі США не означає автоматичного прориву по всіх товарних позиціях. Ефект буде секторальним і вибірковим.
Аграрна продукція
Україна навряд чи стане масовим експортером пшениці на американський ринок. США самі є одним із найбільших світових виробників зерна, і конкуренція тут економічно безглузда.
Натомість продукція з доданою вартістю, передусім борошно, виглядає значно реалістичніше. Саме переробка, а не сировина, може знайти свою нішу – за рахунок ціни, гнучкості та логістики.
Металургія
Масового експорту металу в США очікувати не варто. Американський ринок захищений, а конкуренція з локальними виробниками та постачальниками з Мексики надто жорстка.
Втім, окремі види металопродукції, напівфабрикати й спеціалізовані позиції можуть бути конкурентними в межах довгострокових контрактів.
Легка промисловість
У масовому сегменті Україна навряд чи зможе конкурувати з Мексикою та країнами Азії – через масштаби виробництва, логістику та собівартість. Безмитний режим сам по собі цього не змінює.
Водночас у нішевих сегментах – короткі та середні серії, спеціалізований одяг, зокрема військовий, тактичний і робочий, контрактне виробництво для диверсифікації ризиків – українські виробники можуть бути конкурентними.
Але йдеться не про швидкий прорив, а про поступове входження на ринок.
Машинобудування та військово-технічна кооперація
Саме тут безмитний режим може мати стратегічний ефект. Йдеться не про масовий експорт готової продукції, а про включення українських виробників у ланцюги постачання, спільні проєкти, компоненти, ремонт і сервіс.
У цій логіці пропозиція безмитної торгівлі вписується в ключову тезу Трампа, яку він неодноразово озвучував у різних формулюваннях: краще купувати українське, ніж китайське. Для США це не питання благодійності, а питання економічної доцільності й безпеки ланцюгів постачання.
Україна тут розглядається не як реципієнт допомоги, а як потенційний виробничий і технологічний партнер – ближчий, швидший і політично надійніший.
Водночас різниця між європейською моделлю та пропозицією Трампа принципова.
Європейська зона вільної торгівлі – це складний баланс інтересів і компромісів. Пропозиція Трампа – ефектний політичний жест, який добре вписується в його базову формулу: я не даю гроші – я даю можливості.
Для внутрішньої американської аудиторії це звучить переконливо. Для України скоріше є сигналом про можливий доступ до американського ринку, але лише за умови правильно обраних ніш і тверезих очікувань.
Чи потрібно Україні погоджуватися на таку пропозицію? Так, потрібно. Навіть якщо сьогодні цей жест виглядає більше ефектним, ніж ефективним. Тому що вихід на американський ринок – це не результат одного рішення, а процес, який починається з політичного сигналу.
Чи стане такий жест ефективним – питання відкрите. Але відмовитися від нього означало б відмовитися від можливості. А в нинішніх умовах Україна не має розкоші відмовлятися від можливостей.
Коментарі — 0