Після Гданська

П'ять економічних підсумків конференції з відновлення України Конференція з відновлення України у Гданську завершилася. 

Емоції, які передували її початку, поступово вщухли. 

Саме тому настав час не сперечатися про очікування, а підбити підсумки.

Перший підсумок

Політична криза не зірвала економічний діалог. Напередодні конференції соціальні мережі були переповнені прогнозами про її можливий провал. Причиною стала гостра політична напруга між Україною та Польщею. Лунали припущення, що конфлікт вийде на перший план, а сама конференція перетвориться на майданчик політичних суперечок. Цього не сталося. 

Так, політичні питання звучали. Але вони залишилися політичними питаннями. Натомість сама конференція працювала як економічний форум. Без протестів, дипломатичних демаршів, без зриву переговорів. 

Це хороший приклад того, що навіть за наявності політичних суперечностей економічний діалог може продовжуватися. 

Другий підсумок

Гданськ дав практичний результат. Про конференцію найкраще говорять не заяви, а цифри. Понад сім тисяч учасників, представники більш як ста державних і міжнародних делегацій, близько п'яти тисяч представників бізнесу, близько двохсот укладених угод. 

Україна отримала нові фінансові пакети для енергетики, транспорту, медицини, житлових програм, розвитку оборонної промисловості, а також нові інвестиційні інструменти. 

Окремим напрямом стала енергетика, де партнери фактично розпочали підготовку України до наступного опалювального сезону. Це не історичний перелом. Це саме той результат, заради якого й проводяться міжнародні економічні конференції. 

Третій підсумок

Дискусія щодо участі президента залишилася відкритою. Чи варто було їхати президенту України? Історія не знає умовного способу. 

Відповісти на це запитання вже неможливо. Водночас сама конференція показала, що відсутність глави держави не зірвала її роботи. 

Українська делегація провела переговори, уряд підписав необхідні документи, міжнародні фінансові організації підтвердили свої програми підтримки. До речі, це цілком відповідає конституційній логіці. Саме уряд забезпечує реалізацію економічної політики держави та веде переговори щодо фінансових програм міжнародної допомоги. 

Четвертий підсумок. Не варто чекати історичних переломів після кожної конференції. Після кожної великої міжнародної зустрічі суспільство очікує історичних рішень. 

Насправді міжнародна економіка працює інакше. Не через одну грандіозну подію, а через сотні переговорів, десятки угод, створення нових фінансових інструментів, поступове просування проєктів, які через кілька років перетворюються на інвестиції, нові підприємства та робочі місця. 

Так і виглядає нормальна міжнародна економічна робота. 

І, нарешті, головне питання, яке постає вже сьогодні. Наступна Конференція з відновлення України вимагатиме від нас не лише нових проєктів відновлення, а й чіткої концепції відбудови. Це різні речі. 

Відновлення – це повернути до роботи те, що зруйнувала війна: електростанції, мости, дороги, лікарні, школи, житловий фонд. Це необхідна умова повернення країни до нормального життя. Але відбудова – вже відповідь на інше запитання: якою має бути економіка України після війни. 

Якщо ми говоримо про аграрний сектор, то це не повернення до моделі довоєнного експорту переважно зернової сировини. Це розвиток глибокої переробки, виробництва продукції з високою доданою вартістю та входження у ті сегменти міжнародного поділу праці, де формується основний прибуток. 

Якщо йдеться про оборонну промисловість, то це не лише забезпечення потреб власної армії. Україна вже створила унікальні технології, які можуть стати конкурентоспроможним експортним продуктом і зайняти своє місце на світовому ринку озброєнь та оборонних технологій. Якщо говоримо про ІТ, то це не лише виконання замовлень для іноземних компаній, а створення власних технологічних продуктів, платформ і рішень, здатних конкурувати на глобальному ринку. Щодо енергетики – то не просте відновлення зруйнованих об'єктів, а побудова сучасної, децентралізованої та технологічної енергетичної системи.

Саме в цьому і полягає різниця між відновленням та відбудовою. Перше ліквідовує наслідки війни. Друге формує модель української економіки на десятиліття вперед. І саме з такою стратегією Україна має виходити на наступні міжнародні конференції.