Як Росія формувала у нас відчуття тривожності

Якщо вам чи людям біля вас стає все тривожніше, прочитайте цей текст. Поясню як росія формувала у нас це відчуття.

Кілька прикладів з того що за останні тижні поширює росія. В чутках, коментарях, тіктоках, телеграмах і тд. На тих хто в дома, і тих хто виїхав:

• «Нерухомість в Харкові обвалилась, бо місто рф в кільце візьме»
• «Держслужбовців виїздять з Херсону/Харкова»
• «Буде наступ на Київ/Чернігів/Суми»
• «Із Запоріжжя/Харкова виїхало багато людей, місто стало наполовину порожнє»
• «На Київ готується масований обстріл, треба виїздити»
• «Харків/Запоріжжя готують до здачі рф»
• «Біля Києва копають оборонні рови»
• «Після Авдіївки наступний Харків/Запоріжжя»
• «Парламент відмінив засідання. Кажуть, що Зеленський хоче звернутися з заявою».

Коли дивишся ці меседжі на «холодну голову», думка одна – як в це можна вірити? Але у нас зараз голова зовсім «не холодна» і люди вірять, бояться, попереджають родичів «про всяк випадок, бо ж пам'ятаєте як 24 лютого…»

Голова «не холодна», бо третій рік повномасштабки і 11-й війни. Бо серце розривається від:

• дитячих смертей (які так «влучно» підсилюють картинки створені штучним інтелектом)
• відходу з Авдіївки та кількох сіл
• розсипаного зерна і блокування кордону
• звільнення Залужного
• зневіри у владі
• зневіри у Заході та його допомозі
• тисячі особистих трагедій – рідних/друзів/знайомих

І це не повний перелік.

Додайте до цього невизначеність та «втрату заспокійливих». Чи можна вірити Буданову після «Криму улітку»? Яким буде Сирський? Мобілізують? Мобілізуватися?

А ще додайте синдром «шашликів» – нас попереджали, а ми не повірили. І цей синдром активувався у лютому «зняттям Залужного» – нас теж попереджали, а ми не хотіли вірити.

От тепер й віримо у все «про всяк випадок». Та так, що не дивимося на карту Deep State (де Харків, а де оточення), не дивимося чи є ударні угруповання рф на кордоні, не зважаємо на присутність посольств в Україні, на відсутність попереджень від розвідок та інших раціональних фактів.

Бо втома, емоції, недовіра стимулюють страх та підштовхують до паніки. Все як рф і програмує в своїх методичках.

Що з цим робити? Бодай ці три пункти

По-перше, відпишіться від анонімних джерел і тоді не буде ситуації «От вже й офіційні канали кажуть, що з Харкова треба виїздити! Які? Труха написала» (переказ діалогу в коментарях).

По-друге, читайте/слухайте «білі медіа». Так, вам можуть якісь з них не подобатися. Але правда в тому, що вони менше помиляються ніж інші. Тому оберіть 2-3 з списку Інституту Масової Інформації та читайте новини/порівнюйте інформацію.

По-третє, фільтруйте «військових» експертів. Жданов-Швець-Світан – не зовсім (м’яко кажучи) військові експерти.

Зверніть увагу на список, який колись формував Дмитро Лиховій. Так, він невичерпний, але там люди, які мають експертизу, дані для аналізу і роблять його.

Тарас Чмут – Антон Муравейник – Євген Дикий – Костянтин Машовець – Віктор Кевлюк – Олександр Коваленко – Микола Бєлєсков – Сергій Грабський – Андрій Риженко – Сергій Згурець – Юрій Бутусов.

Ремарки: вище навела тільки деякі приклади російських меседжів за останній місяць. Акцентувалася на тих, де чітко можна прослідкувати «руку росії». Насправді їх палітра ширша та глибша.