Український весняно-літній наступ дійсно вирішує майже все

Почув від інформованого військового експерта, що під Бахмутом з’явилися БМП «Бредлі», які в нас позиціонуються як «вбивці танків». Новина викликала в мене не захват, а занепокоєння.

Одночасно прочитав інтерв’ю президента Зеленського, що відходити з Бахмуту ніяк не можна, бо кремлівський фюрерок відчує силу, продовжить давити, а тоді міжнародна спільнота та українське суспільство почнуть вимагати переговорів з агресором. Занепокоєння посилилося.

Тому що разом все складається в не дуже позитивний пазл.

«Бредлі» – це про наступ. Ці БМП створені, щоб швидко пересувати бійців на великі відстані, щоб вони з’являлися там, де ворог не очікує. Вони здатні працювати навідниками для артилерії та авіації. Самостійно ці БМП можуть проривати не дуже захищені лінії оборони, а разом з танками і артою – і захищені.

Так, звісно, «Бредлі» можна використовувати і в обороні, але маневреній, виходити на фланги чи в тил ворога, що намагається наступати. Але ж у Бахмуті здебільшого оборона позиційна. У місті БМП взагалі неефективні, бо відразу стають мішенню для ручних протитанкових комплексів, які використовуються із-за укриттів.

Якщо натівська бронетехніка потрапляє під Бахмут, з якого наше військово-політичне керівництво відходити не хоче, то ми палимо там ресурси майбутнього наступу. Сили для якого сформовані ще не повністю. Або саме з Бахмуту має початися цей багато разів анонсоване звільнення окупованих територій.

Не згоден, що оборона Бахмуту – це та фаза війни, яка все визначає. Але український весняно-літній наступ дійсно вирішує майже все. Саме в наступі не маємо права схибити.