Центральна Азія та Південний Кавказ створюють новий блок – виклик для Москви

Поки Сили оборони України вводять кінетичні санкції проти російської військової та критичної інфраструктури, у Центральній Азії втілюють заповіти Бжезинського. 15-16 листопада у Ташкенті проходила 7-а Консультативна зустріч глав держав Центральної Азії. У ній взяли участь керівники 6 країн – Казахстану, Узбекистану, Туркменістану, Киргизстану, Таджикистану і ... Азербайджану.

Також був присутній глава Регіонального центру ООН з превентивної дипломатії для країн Центральної Азії Каха Імнадзе. Напередодні саміту в Узбекистан з державним візитом прибув президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв. Як я вже зазначав, про Казахстан ми знаємо мало. А про Узбекистан як про (гео)політичну одиницю уявлення ще більш мізерні.

Узагальнення сигналів зводиться до того, що Узбекистан виробляє мігрантів, бавовну і плов. Хоча за населенням Узбекистан вже перевершує підконтрольну українській владі частину України, і демографічна картина там на порядок краща. Зростання ВВП Узбекистану становить в останні роки 6-7%.

Тобто, при зовнішньому огляді – це такий регіональний тигр, який не соромиться пообіцяти Трампу інвестиції у $135 ярдів за 10 років. Творцем цього тигра прийнято вважати президента Шавката Мірзійоєва, який з 2003 по 2016 роки був прем'єр-міністром країни. А у 2016 році повноцінно взяв кермо влади, провів ряд реформ і, що особливо відзначають, більш-менш нормалізував відносини з сусідами. Звичайно, у країні не все безхмарно, є свої конфлікти, але це тема іншої розмови.

Власне, Мірзійоєв і ініціював формат саміту глав країн Центральної Азії восени 2017 року, що дозволило навесні 2018 року зібрати керівників держав регіону у вузькому колі (і без Росії) після 10-річної перерви. На старті Мірзійоєв віддав формальну ініціативу більш авторитетному на той момент Нурсултану Назарбаєву, але зараз майданчик саміту очолюють Узбекистан і Казахстан як мінімум на рівних. Основні підсумки 7-ї зустрічі, яку за традицією назвали «історичною».

1. Прийнято рішення про приєднання Азербайджану як повноправного учасника Консультативної зустрічі глав держав Центральної Азії.

Алієв вже був присутній на саміті у 2023 році як почесний гість. Зроблено крок вперед.

2. Схвалено:

• Концепцію регіональної безпеки, стабільності та сталого розвитку у Центральній Азії;
• Каталог ризиків безпеки Центральної Азії та заходи щодо їх запобігання на 2026-2028 рр.

3. Колективно підтримали Киргизстан як непостійного члена РБ ООН на 2027-2028 роки.

«Хоча Азербайджан і розташований на Південному Кавказі, сьогодні завдяки активній взаємодії Центральна Азія та Азербайджан є вже єдиним геополітичним і геоекономічним регіоном, значення якого у світі неухильно зростає», – зазначив лідер Азербайджану Ільхам Алієв.

«По суті, ми побудуємо міцний міст між Центральною Азією і Південним Кавказом, прокладемо шлях до формування єдиного простору співпраці, що, безумовно, посилить стратегічну взаємопов'язаність і стійкість обох регіонів», – заявив президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв.

Одночасно визначено вектор подальшої інституалізації формату Консультативної зустрічі. Токаєв і Мірзійоєв фактично в унісон заговорили про необхідність розширити мандат «Ради національних координаторів з підготовки Консультативних зустрічей глав держав Центральної Азії».

«Вважаю, що настав час посилити його роль функцією розробки стратегічних векторів розвитку регіону, не обмежуючись моніторингом виконання домовленостей», – зазначив Токаєв.

Він же запропонував розглянути можливість включення Центральноазіатського експертного форуму у систему регіональної взаємодії «з його трансформацією в ключову платформу для здійснення досліджень і формування єдиних підходів».

Очевидно, що ні у Китаї, ні у Росії, ні у США – кожен по-своєму – не залишаться байдужими до цих спроб наростити колективну суб'єктність. Нас це все цікавить як альтернатива Росії у плані джерел сировини і логістичних маршрутів. Плюс безпека.