День пам'яті захисників України. Їх жертва вимагає поваги

Сьогодні відзначається День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

У цей день українські військовослужбовці, бійці добробатів на виході з Іловайська були віроломно обстріляні російськими регулярними військами – попри всі запевнення у «зеленому коридорі».

Памʼять про загиблих вимагає поваги до правди і відкидання нашарувань, які намагалися ліпити з політичною метою, часто – з голосу російських пропагандистів.

Перше – у розстрілі українців є один винний. Це путін і його банда. І висновок цей, попри всі намагання знайти «ворога не в москві, а в Києві», підтверджувався і після 2019 року, зокрема Генпрокурором Венедиктовою. Саме таке сприйняття дозволить не дати убивцям піти від відповідальності і сховатися за «нє всьо так адназначна» і «самі вінавати».

Друге – слід памʼятати, що москва задумувала оточення і знищення українських сил у кількох локаціях, створивши локальну чисельну і вогневу перевагу. Однак ці плани були зірвані українським командуванням і мужністю бійців. З усіх інших локацій наші вирвалися з бронею і зброєю, завдавши ворогу важких втрат. Зокрема, до Луганського аеропорту російські загарбники боялися поткнутися ще довго після виходу звідти українських десантників – такого прочухана дістали там.

Зрештою, рейд десантників Забродського по тилах ворога фактично зупинив зухвалий наступ і примусив агресора до переговорів, які виграли для України час на створення армії.

Третє – російській пропаганді дуже кортить навʼязати щодо іловайська (і інших місць) гучне слово «котел». Так вони прагнуть вивищити значення зробленого, приховати свої злочини і принизити українців. Однак «котлом» є оточення, без можливості виходу, великих мас військ. Ані за кількістю військ, ані за втратами, ані за положенням на полі бою (повного оточення досягнуто не було, українці зрештою вийшли) «котлів» у серпні 2014 не було. Тож повторювати штампи пропаганди ворога не слід.

А слід вклонитися памʼяті наших Воїнів, не забувати допомагати їхнім родинам – і підтримати ЗСУ, які нині знищують ворога і далі ламають його людожерські плани.