Чому Захід повірив у міф про ідеальну Росію

Шкода, що ніхто в Європі не проводить опитування про ставлення європейців до Росії (я такого не бачив, може хто знає).

Я все більше переконуюсь у якійсь міфічній любові частини західних суспільств до Росії, яку вони сприймають як Гіперборею, де живуть щасливі, високодуховні люди, які досягли неймовірного рівня цивілізаційного розвитку.

Тому війна проти України не вкладається в їхню вузьку, міфологізовану свідомість. Хоча б те, що війну ініціювала Росія.

Тому й намагаються звинуватити самих українців, що вони не порозумілися з високодуховними росіянами, що вони гнобили тих, хто хотів бути росіянами, щось там руйнували, а когось там убивали. Звичайно, за всім цим стояли американські бездуховні імперіалісти-глобалісти.

Звідси божевільна думка, що Україна повинна віддати частину своїх земель Росії, бо по-їхньому це справедливо, бо високодуховна Москва не може вимагати чуже. І це врешті-решт призведе до Миру.

Більш того, це буде серйозна поразка для США і початок звільнення Європи від лібералізму.

Такі міркування, на мою думку, не є результатом простої російської пропаганди з боку RT чи Соловйова. Це результат власної ідеології антилібералізму та антикапіталізму, посилення орієнтації на соціалізм, соціальну рівність.

Це внутрішня спроба знайти альтернативу «поганому, бездушному Заходу». Що підкріплюється незнанням історії. Не читали Адольфа де Кюстена і Солженіцина.

У свою чергу, ця бездуховність також міфологізується і гіперболізується, як і велика духовність Росії. Поширена звичка шукати золоті часи в далекому минулому або в 30 милях, горах і лісах.

Щоб підсилити власне невдоволення міфологічною порожнечею західної цивілізації та компенсувати її, громадяни, з одного боку, кидаються до східних релігійно-філософських доктрин і практик (йога, буддизм, кришнаїзм тощо), а з іншого – пошук політичної альтернативи.

Колись був радянський комунізм (залишився і сьогодні, казковий СРСР), тепер – путінізм з високою духовністю і високою моральністю і бажанням «реставрувати» гіперборейський СРСР.

Орієнтація на Схід і просування політичного Сходу на Захід має зламати старий європейський порядок, який базується на капіталізації, домінуванні банків (кредитування), американізації, лібералізмі, нереалізованості та розчаруваннях молодого покоління, закостенілості політичний клас.

До цього додаються антимігрантські настрої.

Тут маємо сукупність усіх суспільно-політичних розчарувань, зосереджених на ірраціональній привабливості російської гіпербореї, як ідеального порядку, нової утопії, де всі мають усе, де люди щасливі. «Велика духом» Росія, яку розумом не осягнути (що теж привабливо, як те, як росіяни п’ють горілку і кидають матами. Пам’ятаю, як один західний журналіст захоплювався цим і натхненно говорив на якихось ток-шоу).

І цей Захід (капіталістичний, колоніальний, канібальний) разом з Україною хотів і хоче знищити велику духовну і велику культурну цивілізацію (звідси заяви Папи Римського, позиція Маска, інших західних політиків).