Друг України Олівер Сміт

Ми познайомилися недавно – під час церемонії нагородження, яку проводила фундація «Лицар доброї волі». Нагороджували переважно волонтерів, пан Олівер був одним із них. А водночас він був єдиним іноземцем, який удостоївся відзнаки за свої добрі справи.

Пан Олівер Сміт громадянин Польщі. З перших днів російської агресії допомагає Україні. Навіть створив для цього гуманітарну організацію «Фонд розвитку України», в якій є головою Ради. Можливо, й зараз пан Олівер в Україні. Позавчора він написав мені, що повертається сюди з черговим транспортом бронежилетів і касок по лінії Бахмут – Краматорськ.

А ще, дізнавшись, що я перекладаю художню літературу, пан Олівер сказав, що сам пише вірші і попросив дозволу прислати мені вірш, присвячений пам'яті українського воїна, який загинув кілька місяців тому. Пан Олівер написав цей вірш для його матері як епітафію на могилі героя, а в листі до мене просто зазначив: «Він був хорошою людиною, патріотом, сином, братом і батьком... просто – хорошою людиною».

Ось цей вірш пана Олівера Сміта в моєму перекладі:

       Померла людина гарна,
       й зайшлися плачéм деревця,
       і вітер волає марно,
       і ниє зболіле серце.
       Все темні вдягає шати,
       і мовкнуть птахи у вітті,
       бо весело щебетати
       не можуть цієї миті...
       Поринули всі в мовчання:
       це шана йому остання...
       Хоч час не спинити, всюди –
       усе життя, повсякчасно –
       він духом із нами буде
       і в пам'яті, що не згасне.

Я переклав вірш пана Олівера сьогодні, але ще не надіслав йому переклад, бо хочу надіслати публікацію. А ще хочу, щоб українці запам'ятали це ім'я – Олівер Сміт і знали, що мають у Польщі щирого друга.