Китай ставить Кремль на коліна

Спроби Росії укласти велику угоду з будівництва газопроводу «Сила Сибіру-2» до Китаю зайшли у глухий кут через те, що Москва вважає невиправданими вимоги Пекіна за цінами та обсягами поставок, повідомила Financial Times з посиланням на трьох обізнаних співрозмовників.

За словами джерел, Китай зажадав ціну, майже порівнянну з внутрішніми російськими цінами, які субсидуються державою, і погодився купувати лише невелику частину від запланованої щорічної потужності газопроводу у 50 млрд кубометрів газу.

Схвалення будівництва газопроводу могло б змінити становище «Газпрому», який через різке падіння експорту в Європу закінчив 2023 рік із рекордним збитком у 629 млрд рублів.

Угода щодо «Сили Сибіру-2» була одним із трьох прохань Путіна під час його зустрічі з Сі Цзіньпіном. Два інші – активізація китайських банків у Росії та відмова Пекіна від відвідування мирної конференції щодо України, яка має відбутися цього місяця у Швейцарії.

В п'ятницю Китай оголосив, що пропустить український саміт. У банківській сфері обговорюється можливість призначення одного або декількох банків для фінансування торгівлі компонентами для російської оборонної промисловості, кажуть два джерела. Утім, поки що рівень співпраці в банківській сфері залишається на набагато меншому рівні, ніж просила Росія, додають співрозмовники видання. Угоду щодо газопроводу вони і зовсім називають далекою.

Китай вже платить Росії за газ менше, ніж іншим своїм постачальникам, у середньому 4,4 долара за мільйон британських теплових одиниць (БТО) порівняно з 10 доларами М'янмі та 5 доларами Узбекистану, розрахували дослідники Центру глобальної енергетичної політики Колумбійського університету на основі митних даних за 2019-2021 роки. У той самий період Росія експортувала газ до Європи за ціною близько 10 доларів за мільйон БТО.

Відсутність у Росії альтернативного сухопутного маршруту для експорту газу означає, що «Газпрому», ймовірно, доведеться погодитися з умовами Китаю, сказав Олександр Габуєв, директор Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії.

«Китай вважає, що час на його боці. У нього є можливість чекати, щоб вичавити кращі умови», – сказав він.

Очікується, що попит Китаю на імпортний газ сягне близько 250 млрд кубометрів до 2030 року порівняно з менш ніж 170 млрд кубометрів у 2023 році, свідчать розрахунки Центру глобальної енергетичної політики. До 2030 року попит Китаю на газ все ще може бути значною мірою або повністю задоволений завдяки наявним контрактам на постачання газопроводами і скрапленого природного газу, вважає центр.

Контекст. Жорстка позиція Пекіна з приводу газопроводу «Сила Сибіру-2» показує, як вторгнення в Україну робить Росію дедалі більш залежною від економічної підтримки Китаю, пише FT.

До війни Росія постачала до Європи понад 200 млрд кубометрів газу. Навіть у разі введення «Сили Сибіру-2» вона зможе постачати до Китаю лише 98 млрд кубометрів газу.