Юрій Сиротюк Громадсько-політичний діяч

Чи зможемо врятувати душі прихожан Московського патріархату?

Російська церква й досі має чимало прихильників в Україні
фото: glavcom.ua

УПЦ МП більше нагадує секту, ніж нормальну церкву

В УПЦ МП чи правильніше РПЦ ФСБ, бо перше – це лиш легендована назва, «Бога» не має.

Навпаки, віє злом.

Є обряди незрозумілою мовою, постійна брехня, багато розкошів, виконання головних завдань з капітуляції країни, є натовпи біснуватих, а от Бога не має…

Але допис не про це.

Допис про ще одну складову діяльності цієї контрольованої Кремлем тоталітарної секти.

Це тотальне знищення і перепрограмування людської особисті на антиукраїнський лад.

Це зухвалі і сатанинські методики маніпулювання свідомістю вірян.

Знищення особистостей і створення «аватарів».

Повірте нині неканонічна точно нехристиянська (від якої більше відганяє старозавітним язичництвом) секта є не менш небезпечною, ніж сумнозвісна Марія Деві Христос і її адепти.

Ось лише декілька прикладів такої пепрошивки з життя.

Був у мене сусід на рік молодший Коля Ляховець.

З дуже набожної родини.

Тато був вояком УПА, який після відбуття покарання вернувся і обзавівся сімома дітьми.

Родина патріотична побожна воцерковлена.

Але після смерті упівця батька «вихованням» зайнявся батюшка Студенецької церкви, звісно РПЦ інших в Союзі не було.

Батюшка, до речі, і далі пастерствує.

І от Коля виріс, прислажував в церкві, дякував, їздив часто до Почаєва…

А з початку російсько-української війни поїхав на Донбас воювати проти України.

Його сестра, коли побачила мене як приїжджав до мами, запитала чи заходив я до церкви католиків, почувши ствердну відповідь, швидко перейшла дорогу, перехрестилася і назавжди перестала вітатися.

Чи інший сусід Коля Данилевич теж на рік молодший.

З нормальної української родини.

Троє братів. Один військовий. Був у полоні.

А Коля. Почаїв. Москва. Відрядження у Європу.

І ось один з головних резидентів РПЦ ФСБ в Україні.

Хитрий. Цинічний. Нахабний.

З манією що фсбешний погон дарує безсмертя їздить і очолює банди погромників українських вірян.

А була ж нормальна ніби дитина.

Чи особливо болючий родинний приклад.

У моєму родинному селі Миньківці на березі річки Ікви під Божою горою і поблизу джерела святої Анни є старенька церква збудована звісно не Путіним і росіянами, але монопольна належить Путіну.

Коли мій брат захотів щоб служба відбувалася почергова, то моя далека родичка очолила боротьбу за путінську монополію.

А коли я у 2014 їй задзвонив і попробував всоромити, війна ж на дворі, вона подала на мене заяву, що ніби погрожував їй вбивством.

І таких історій безліч. Зруйновані сімʼї, скалічені долі, блокпости Росії в глибокому тилу.

Це не можна пускати на самотьок.

Воно саме не розсосеться.

Даймо хоча б можливість людям ходити до християнської церкви, а не до путінського капища…

Врятуймо їхні пропащі душі…

Читайте також:
Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: