Маленький контрнаступ під Бахмутом
На цих декількох квадратах полягло море люду
Так виглядає малесеньке поле бойовища в невідомій посадці за невідому висоту в околицях Бахмуту.
Десятки тіл.
Все побите осколками.
Розбита зброя, використані і не використані набої.
Посічені дерева.
Запах смерті.
І сама смерть навколо.
На цих декількох квадратах полягло море люду.
Спочатку вороги перли мʼясними штурмами і лягали один на одного.
До речі, лежать і досі.
Потім вперед після прицільного артобстрілу пішли ми.
Знову багато вбитих ворогів, але полягли і наші.
Хтось зірвався на міні, когось зачепило кулею чи осколком.
Поле болю.
Це маленький контрнаступ.
Мікроскопічний.
Для більшості непомітний.
Якісь сотні метрів звільненої землі.
Бій не кіношний і не мультиплікаційний.
Цього разу вдалий.
Але буває по-різному.
Тому, коли запаслися попкорном очікуючи з нетерпінням бліцкригу, краще в цій паузі (яка на вашу думку затягнулася невиправдано) помоліться краще за хлопців, яким іти в атаку.
Наслідками якої буде подібна картинка.
І в розрахунках між нетерплячкою і гарячкою (бажано вже) звільнених територій (бажано швидко) та хлопцями яким це робити (і які платитимуть потом і кровʼю) мені як звичайному солдату хотілося б щоб цінність солдата була вища на цій шкалі за цінність часу і території.
Бо буде збережено армію – будуть відвойовані території і зроблено це в розумний термін.
Повірте, нам як нікому хочеться додому.
Але не ціною життя побратимів.
Тому не чекайте наступу.
Докладіться щоб він був успішний…
Коментарі — 0