Лист Путіну до Дня Незалежності України
«Ви увійдете в історію як людина, яка зробила найбільше для формування української нації»
Цей текст я написав в жовтні 2021 року. І сьогодні в День Незалежності він мені здається дуже влучним.
Ваші увазі скорочена версія:
володимире володимировичу,
у липні ви опублікували статтю про «Історичну єдність українців і росіян». Вже тоді я мав для вас особливу новину, але оскільки хотілось дати вам дуже обгрунтовані відповідь, то вирішив почекати з її публікацією. Тепер коли ми завершили наше масштабне дослідження «Хто ми: портрет українців - очима українців» – я можу це зробити.
Так-от, я маю повідомити вам дуже важливе відкриття – ви не увійдете в історію як «збирач російських земель» чи «відновлювач російської величі». Ви увійдете в історію як людина, яка зробила найбільше для формування української нації. Такий ось парадокс: людина, яка переконувала всіх, що українська нація продукт австрійського генштабу – зробила найбільший історичний внесок в формування нашого народу. Ми, звісно, не поставимо вам за це пам’ятник, але це страшний тягар, з яким ви будете помирати, спостерігаючи, як після формування нашої нації, формується наша держава.
Це відкриття не просто моя голослівна заява, це факт, який буде детально доведений нижче. Але я не буду доводити це спірними історичними дискусіями. На жаль, я, як і ви, знаю, що історія часто підробляє обслуговуючи переможців. Зрештою, мені достатньо того, що такі світові історики як Лорен Ріс відкрито назвали вас брехуном. Я ж доведу це вам на підставі дослідження, яке провів Український інститут майбутнього «Хто ми: портрет українців очима українців».
[...]
Продовжуючи тему цінностей, ми поцікавились, які цінності українці б визнали європейськими, серед них, зокрема: 37% – назвали свободу слова, 31% – рівність всіх перед законом, 25% – захист приватної власності, 25% – верховенство права. Це вже не просто не про «один народ» – це вже про різні цивілізації. У своїй статті, ви звинуватили нас в тому, що ми проект «Антиросія», але наші нові цінності свідчать, що ми є проектом «Захід». Тому станом на сьогодні, сами ви перетворили Росію на проект «Антизахід», в якому Україна вже ніколи не зможе взяти участі.
[...]
Нації створюються століттями, і ми не виняток. Сотні роки пішли на те, щоб ми стали повноцінною європейською нацією. Завдяки вашій агресії нам вдалось успішно завершити цей процес за останні 7 років. Ми чітко зрозуміли нарешті, хто наш справжній ворог, чим ми від нього відрізняємося і чому ніколи не бути нам разом. Питання, які десятками років роздирали наше суспільство – отримали відповіді з першими вашими солдатами в Криму.
Перед нами ще стоїть багато викликів. Не маючи єдиної нації, нам так і не вдалось збудувати сильні державні інституції. Наші політики останні 30 років здебільшого нагадували пуделів (за висловленням Бісмарка), які не знали хто їх господар і куди їм бігти. Але цей період дійшов свого завершення. Хто б не був при владі в Україні, він може рухатись тільки в одному напрямі – на Захід. Хто б і як не намагався здати наші національні інтереси, з 2014 він буде закінчувати так, як ваш останній прихвостень Янукович. Урок, який ще вам тільки належить вивчити: ви маєте справу в Україні не з Порошенком чи Зеленським, ви маєте справу з народом, у якого нарешті виріс хребет, і щоб зламати його потрібні зовсім інші сили, чим зламати хребет якимось нашим політикам.
На завершення. Україна розпочинає нову главу в своїй історії. Завершивши процес націєтворення, ми переходимо до будівництва наших українських політичних інститутів. А це означає, що в наступні десятиліття ми розбудуємо ефективне управління, сформуємо нову політичну еліту, і отримаємо при владі справжніх державників. В цей же час ваша імперія буде дряхліти разом з вами, і вашим панічним страхом втратити владу. Нам не буде легко, бо ви вже точно не сидітимете без діла. Але всі ваші зусилля будуть приносити вам протилежні результати. Історія прирекла вас на страшну цілком заслужену муку – дивитись як росте міцніє і розвивається держава, яку ви прагнули знищити понад усе.
Без поваги,
Віктор Андрусів
Коментарі — 0