Конфлікт на Сході. Чому Іран не атакує Ізраїль?

Коли у кінці липня Ізраїль протягом кількох днів знищив другого номера у Хізбаллі й першого у ХАМАСі, здавалося, потужна військова операція Ірану (разом із його проксі) є неминучою. Найвищі посадові особи Ісламської республіки погрожували Єврейській державі мало не апокаліпсисом.

Та час іде – а атака все відкладається. Більше того, провідні західні медіа пишуть про серйозні сумніви в аятоли Хаменеї щодо доцільності такої масованої атаки і пошук менш небезпечної операції.

Причина проста: Ізраїль і США передали чіткий месидж, що шкода цивільному населенню приведе до найсерйознішої реакції у відповідь, включаючи інфраструктуру й священну корову іранців – нафтовидобування, а відтак і руйнування економіки ІРІ.

Я не стверджую, що тут можна проводити прямі паралелі з Росією (Іран, на щастя, ядерною зброєю ще не володіє), але висновок напрошується цілком очевидний: божевільні диктатори, зустрічаючи рішучу позицію Заходу, виявляються не такими вже й божевільними.

Тобто, рамки дозволеного Україні у цій війні варто (й доцільно) розширювати.