Незалежність нам дісталась просто так? Давайте розвінчаємо цей міф

Багато раз чув тезу «незалежність нам дісталась просто так». Мовляв ми нічого не робили і на відміну від тих же країн Балтії чи Кавказу не відстоювали її у боротьбі.

Ті хто так кажуть не розуміють генезу боротьби за незалежність, яка останні понад сто років тривала у декілька етапів.

• визвольні змагання 1917-1922,
• розстріляне Відродження,
• буремні тридцяті,
• боротьба ОУН-УПА в ході Другої світової війни.
• Шестидесятники…

І кожний з цих етапів був хоч і кривавий, але від того не менш героїчний.

Давайте візьмемо останній, який розпочався по факту у 1988… У той час, коли частину колишніх республік СРСР трясло у вихорі змін, Україна лишалася таким собі «островком спокою», «заповідником СРСР». Все змінилося у 1988 та 1989 роках, коли почали активізовуватися громадські обʼєднання.

Такі як Зелений Світ, Просвіта, Товариство Лева і звісно Народний рух України (за перебудову) така була автентична назва).

Пишаюсь своїм батьком, який зробив все аби НРУ було створено.

Тож на початку 90-х в Україні діяли десятки організацій загальною чисельністю у мільйони людей, які вимагали змін та створення незалежної України. І ці організації стали передумовою, що в новообраному парламенті УРСР була третина народних депутатів, які виступали за незалежність.

Тому в серпні 1991 рішення про незалежність було ухвалене під тиском мільйонів, яких організували люди, які наприкінці 80-их не побоялись кинути виклик системі КПРС та КДБ. Організаціям, які на той час були найвпливовішими.

І коли такий шанс зʼявився у серпні 1991-го вони його використали!!!

Як людина народжена у 1977 памʼятаю цю фантастичну мить!!! Дякую всім, хто тоді не злякалися. Ви – герої! Без вас би нічого не було.

Підсумовуємо:

Боротьба за незалежність тривала останні понад сто років. І її борці тримали багнети, представницькі мандати, а іноді просто художнє і мистецьке забрало.

Вона нам не дісталася просто так на халяву. За це заплачена дуже дорога ціна…

І ми її досі платимо… Щоденно. Боротьба за незалежність триває… вона не проста… ми, на жаль, повинні постійно і досі поливати дерево свободи кровʼю патріотів і тиранів.

У нашій новій реінкарнації нам лише 33 рочки. Ворог нікуди не дівся, протистояння з ним триває вже майже тисячу років.

Але перемога буде за нами, бо за нами і правда і сила і воля!

Слава Україні!