Великі проблеми європейської розвідки

Давно стежу за темою Яна Марсалека, яка тягнеться ще з 2020-го. Він – колишній директор німецької компанії з відпрацювання платежів Wirecard, громадянин Австрії, якого розшукує Німеччина через справу про шахрайство на 1.9 млрд євро.

Ну так от. Днями суд Лондона встановив, що Марсалек був у змові з п'ятьма громадянами Болгарії, яких було заарештовано Великою Британією за підозрою в шпигунстві на Росію (збір інформації в період з 30 серпня 2020 року по 8 лютого 2023 року).

Як пише The Wall Street Journal, британські прокурори стверджували в суді, що Марсалек, який утік, місцезнаходження якого наразі не відоме (але, як припускають європейські правоохоронці, він, найімовірніше, перебуває в РФ), працював із цими п'ятьма особами.

Велика Британія не висунула Марсалеку звинувачення, принаймні поки що. Однак у рамках розслідування проти цих п'яти осіб виявилася участь і Марсалека. Зокрема, «британські чиновники стверджують, що шпигунська мережа і Марсалек працювали з метою допомогти Росії реалізовувати зловмисні цілі, включно з викраденням осіб. Марсалек, як вважається, отримав від агентів спеціальне обладнання, щоб потім передавати інформацію про тих, хто телефонував, повідомляючи, зокрема, їхнє місцезнаходження (про це вперше повідомляв ще Центр Досьє Михайла Ходорковського).

Ба більше, The Telegraph вказує на той факт, що Марсалек, «незважаючи на його розшук Німеччиною через Interpol, після втечі в травні 2021 року створив консультаційну фірму у Великій Британії під власним ім'ям, стверджуючи, що він громадянин Чехії, і зареєстрував фірму в реєстрі компаній».

Чому я давно стежу за цією темою? Тому що вона виходить за межі особистої історії, і стосується загалом співпраці країн ЄС у сфері розвідки, а тепер і Великої Британії, і конкретно – реформування австрійської служби BVT.

Взагалі BVT за останні роки була залучена в низку політичних скандалів. Співробітників звинувачували в тому, що вони передавали конфіденційну інформацію політикам, після чого відбулися обшуки. Також службі закидали те, що вона інфільтрована російськими спецслужбами.

Але основний скандал був навколо залученості розвідки в скандал із Wirecard.

У підсумку, австрійську розвідку було виключено з операцій з обміну розвіданими ЄС. Це виключення відбувалося поступово, аж до виключення з Бернського клубу (неформальної асоціації європейських спецслужб, у межах якої європейські спецслужби обмінюються інформацією, наприклад, про ісламських бойовиків та ультраправі рухи).

Наразі триває процес реорганізації розвідки, яку ще з 1 грудня 2021 року BVT перейменовано на DSN – Директорат державного захисту та розвідки. Але компрометуючу спадщину BVT, як і раніше, активно обговорюють, а за деякими темами – узагалі тривають розслідування, і ось одна з таких тем – це історія з Wirecard, що обростає, як бачимо, дедалі новими деталями.

Це не перша історія про залученість Марсалека до шпигунської діяльності на користь РФ. Головне управління кримінальної поліції Австрії раніше заарештувало слідчого BVT (такого собі Еністо О, його повне ім'я не називають) за звинуваченням у причетності до передачі конфіденційної інформації російським спецслужбам. І в рамках цього розслідування якраз і вивчалася співпраця з Марсалеком, якому агент міг нелегально надавати інформацію з баз даних BVT, яка, можливо, навіть включала формулу «Новачка».

Ось така історія. Однак західні спецслужби, схоже, тільки після повномасштабного вторгнення дійшли висновку про необхідність: 1). перегляду політики безпеки в частині координації між спецслужбами країн ЄС і НАТО; 2). детальнішого й пильнішого вивчення зв'язків Росії із західними політиками/чиновниками/представниками спецслужб.

До речі, втекти Марсалеку з Відня (на приватному літаку) після банкрутства компанії допоміг депутат від ультраправої партії Свобода (Марсалек сказав, колегам, що їде на Філіппіни, щоб довести свою невинність, а насправді, як вважається, полетів до Москви через Мінськ; за даними Центру Досьє, він набув російського громадянства та має щонайменше два окремі російські паспорти; також відомо, що він мав іще шість інших паспортів, включно з дипломатичним паспортом Гренади).

Що стосується Великої Британії, то там ухвалено закон, який вперше криміналізує діяльність таємних агентів іноземних держав.