Огидна ознака російської церкви

2006 року брав інтервʼю у колишнього прес-секретаря патріарха Алєксія ІІ Євгена Комарова. Він був свідком багатьох подій першої половини 1990-х років.

Так от, він розповідав, що Алєксій під час поїздок в єпархії вимагав найбільшої кількості присутніх на його службах. «Массовість, массовість!» – дослівна цитата.

А ще мав у блокнотику порівняння кількості поїздок своїх і папи Івана Павла ІІ – і постійно не міг «догнати» за числом. Що його засмучувало.

Одна з ознак «русскава міра» – гонитва за зовнішністю. Більше, масовіше. Більше пафосу. Бо саме в цьому вони вбачають сутність: «хто більший, той і правильніший».

Гундяєв – квінтесенція цієї гонитви за пафосом масовки. Таке враження, що він теж чи то прагне догнати папу, чи щось собі довести через внутрішні комплекси.

Коли Христа розпинали – масовка кричала «розіпни». Коли Христос воскрес – свідками були лише декілька людей.

Памʼятаю, в якій убогості, в маленьких хатках збиралися на служби громади Української Церкви три десятиліття тому. На столиках під зачиненими дверима храмів молилися. А МП пафосно поглядав з висоти своєї «масовки».

Але з малого стада Бог зростив велику Церкву. Натомість МП і далі мислить категоріями масовки і ніяк неможе звикнути, що головне – правда, а не кількість. Буде правда – раніше чи пізніше вона збере і людей.