Нині серед українців – понад мільйон хворих на рак
Вважається, що рак відкрили у 1600 році до нашої ери. Перші методи боротьби з хворобою були радикальними: при ранніх проявах пухлину рекомендували видаляти, а на пізніх стадіях – не робити нічого. Так пропонував, наприклад, римський лікар Авл Корнелій Цельс.
Операційне втручання лишалось єдиним дієвим методом боротьби з раком упродовж століть, аж доки у 1940-х роках не винайшли хіміотерапію. Перше вдале «вбивство» ракової пухлини «хімією» відбулося у 1955-му, а після цього людство відкрило більш дієві методи впливу на рак. Але Україна і досі в першу чергу закуповує препарати для хіміотерапії або ж пропонує пацієнтам шукати альтернативні засоби лікування самотужки.
Про це та про рак під час війни – далі у нашому матеріалі.
Загальна картина: під час війни хворих реєструється менше
Бюлетень національного канцер-реєстру повідомляє, що повномасштабне вторгнення Росії унеможливило коректний збір даних щодо кількості хворих на рак. І все-таки до своїх таблиць видання включає навіть ту інформацію, яка надходить з тимчасово окупованих територій (за винятком Криму). Дані з ТОТ надходять з місцевих медичних закладів, роз’яснює Бюлетень.
Та попри все, картина виходить викривленою і неповною. Не в останню чергу – через міграцію населення за кордон. У підсумку до 24 лютого 2022 року в Україні фіксували 130-140 тис. випадків раку на рік, у 2022-му виявили 106 тис. нових випадків, а у 2023-му – 93 тис. Чи означає це, що українці стали менше хворіти? Ні, це означає лише те, що не всі випадки обліковані.
Онкологиня Ольга Пономарьова, завідувачка хіміотерапевтичного відділення Київського міського клінічного онкоцентру запевняє «Главком»: у столичній клініці кількість пацієнтів залишається на одному й тому ж рівні.
Але важить не лише число випадків захворювання. Андрій Безносенко, колишній головний лікар Національного інституту раку, зауважує, що в Японії та скандинавських країнах кількість хворих на рак є вищою, адже там більше людей похилого віку, а чим довше людина живе, тим вищим є ризик захворіти на онко. Тому до уваги слід брати показник смертності – до 2022-го від раку щорічно помирали 60 тис. українців.
«Ця цифра у співвідношенні з кількістю діагностувань є критичною. Наша країна – в лідерах серед європейських держав за смертністю від раку», – зазначає він.
Особливістю «українського» раку є те, що наші пацієнти уникають профілактичних оглядів, часто виявляють рак випадково і звертаються із ним на пізній стадії, говорить Пономарьова.
«Санітарна культура населення перебуває на низькому рівні», – додає онкологиня. Під час повномасштабного вторгнення ситуація ще гірша зі зрозумілих причин.
Перебіг захворювання на рак під час війни також має свої особливості.
Рак та війна: п’ять особливостей
«Все більше стає занедбаних випадків раку, люди менше звертають на себе увагу або не мають можливості пройти обстеження, пізніше звертаються, тому перебіг хвороби стає важчим, складнішим. Зокрема, це стосується військових – ті взагалі лікуються фрагментарно, уривками. І це при тому, що Україна сильно відстає від інших країн щодо раннього виявлення онкозахворювань», – каже Пономарьова.
Все частіше, зазначає фахівчиня, люди приходять вже з неоперабельним раком, а відтак потребують дороговартісного лікування, якого можна було б уникнути, якби «захопити» рак ще на першій стадії.
«Хронічний стрес запускає рак – так стається тоді, коли психічне навантаження тривале», – стверджує Пономарьова. За її словами, зв'язок між стресом та раком полягає у виснаженні захисної системи організму, а як наслідок – розвиток онкозахворювання.
«Існує передусім зв'язок між стресом та гормональними змінами, – роз’яснює гінекологиня Наталія Лелюх. – Такими змінами, як гіперпродукція кортизолу (регулює всі біохімічні процеси в організмі – «Главком») та пролактину (гормон, що впливає на імунну систему – «Главком»). Стрес призводить до зміни метаболізму глюкози та розвитку цукрового діабету ІІ типу. А все, що пов’язане з метаболічними ризиками, з діабетом та ожирінням, змінює обмін естрогенів (гормони, які виробляються у жінок, але також у незначній кількості й у чоловіків – «Главком») і може викликати естроген-залежні раки».
«Рак молодшає, особливо жіноча статева сфера», – зазначає Пономарьова.
Воєнні дії сприяють поширенню вірусів та бактерій, говорить доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри онкології Запорізької медакадемії післядипломної освіти Олексій Ковальов. «Після війни у В'єтнамі (1959-1975 рр. – «Главком») захворюваність на рак шийки матки у в'єтнамських жінок збільшилася на 300%. Тоді ще не могли пояснити причини. Сьогодні ми чудово знаємо, що це вірус папіломи людини», – каже він.
І хоча Ольга Пономарьова відзначає, що кампанія за вакцинацію проти вірусу папіломи відіграла свою позитивну роль, із профілактикою онкозахворювань справи все ще є не дуже добрими, переконана вона.
Серед військових та цивільних, які перебуває на територіях, у безпосередній близькості до яких ведуться бойові дії, рак легень – поширене явище. Його зумовлюють канцерогенні складові у диму від пожеж, у газах, які викидаються в атмосферу. Наприклад, канцерогенний ефект має паливо для ракет, перхлорат. Або азбест – матеріал, який використовували для будівництва у ХХ столітті. Пізніше від нього відмовилися через шкідливі побічні дії, проте зараз він потрапляє у повітря після вибухів старих будівель. Азбестовий пил також є канцерогеном, роз’яснює Ковальов.
Буває, що «через важкий психологічний стан та депресію пацієнти відмовляються проходити лікування. Така хвороба прогресує і має поганий прогноз», – коментує онкологиня Наталія Залізняк. Війна, втрата близьких або втрата житла і звичного способу життя посилює депресію та формує певного роду «курс на самознищення».
«Під час війни та шаленого стресу люди стають схильними до шкідливих звичок: надмірне споживання їжі, паління, алкоголь, обмеження фізичної активності», – констатує Залізняк.
Але якщо хворий не впадає у відчай і береться відновлювати здоров’я, йому важливо отримати ліки відповідної якості. Ключове тут: держава гарантує лікування і під час війни.
Як отримати ліки від раку і не продати житло
Ліки від раку в Україні можна отримати безкоштовно, але є нюанс. Держава безоплатно надає препарати «старшого покоління», коментує Ольга Пономарьова. «Ситуація з медикаментами покращилася, їх стало більше, хоча якість їх – окреме питання, – каже вона. – Прості цитотоксичні препарати, тобто те, що ми називаємо «хімією», а ще інколи гормональні препарати держава дійсно закуповує. Сучасні ж медикаменти є дуже дорогими. Тому обирають дешевші препарати дешевших виробників, щоб вистачило на багатьох».
«Главком» записав п’ять історій тих, хто боровся або бореться з раком у київських медзакладах, і може засвідчити, що від дешевих препаратів пацієнти часто відмовляються самі, побоюючись побічної дії.
Пацієнтка Л., пенсіонерка:
Мені знадобилася хіміотерапія, і в Інституті раку запропонували препарат. Так, його готові були надати цілком безкоштовно, але алергопроби показали, що препарат мені не підходить. Інший, альтернативний, я мусила купувати за вже власні кошти.
В міністерстві охорони здоров’я є понад 80 препаратів для лікування онкологічних захворювань – так, принаймні, випливає з офіційних даних. Пономарьова роз’яснює: список формують у МОЗ на основі рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я. Наявні ліки можна побачити на сайтах медичних закладів – але там їх аж ніяк не 80.
Препарати проти раку закуповують за кошти державного бюджету. Закупівлі лікарських засобів не зупинились і під час війни – це підтверджує, зокрема, і Пономарьова. Муніципальним закладам (таким, як київський онкоцентр) ліки надходять і за рахунок міської скарбниці. У Києві зараз працюють дві цільові програми: «Здоров’я киян» та «Громадське Здоров’я» – остання спрямована на раннє виявлення онкопатологій. «Щорічно з міського бюджету виділяється близько 400 млн грн на придбання хіміопрепаратів для онкопацієнтів», – каже директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА Валентини Гінзбург.
Пацієнтка Марія Ткаченко, випусковий редактор, працює в медіа:
Я лікувала колоректальний рак в обласній лікарні на колишній Багговутівській. Усі ліки були безкоштовними, хіба що один-єдиний раз я докуповувала препарат за власний кошт. Прооперували мене також безкоштовно. Я спитала про оплату, а хірург відповів: «А якби б у вас не було грошей, то що тоді?..». Моя історія цілком позитивна, як і історія одужання – із раком IV стадії я увійшла в ремісію.
Препарати для хіміотерапії продовжують застосовуватися наряду з новішими розробками, говорить Ольга Пономарьова. «Найбільш ефективним є поєднання двох методів – променевої терапії та імунної або таргетної, або хімії. Але не для кожної локалізації пухлини це підходить. Рак нирки, наприклад, є променево не чутливим захворюванням. Натомість для неоперабельних форм раку ідеальним є поєднання двох методів», – каже вона.
Пацієнт В.:
Я платив за усі свої ліки з тієї простої причини, що в Україні таких препаратів не було. Тобто на мені лікарні не наживалися. Щодо процедур, то ПЕТ-КТ на Верховинній мені зробили за 12 тис. грн. Таким був «благодійний внесок». Не знаю, кому його роблять безкоштовно. Можливо, якщо людина влаштувала скандал або пригрозила розголошенням… ПЕТ-КТ в Києві роблять лише на Верховинній, в «Лісоді» та у Феофанії. В останніх двох клініках це коштує 30 тис., тому я обрав Верховинну. Як пройшла процедура, мені, в принципі, сподобалася.
Нагадаємо, що таргетна терапія – це терапія спрямованої дії, тобто терапія впливу на частини ракової клітини (білки, гени), які й визначають розвиток новоутворення. А імунотерапія використовує речовини, які виробляються самим організмом людини, для знищення ракових клітин. Якщо саме такі препарати є важливими для пацієнта, але у списку закуплених державою вони відсутні, це означає, що хворий залишається з проблемою сам на сам.
Пацієнтка Олена Лісовська, журналістка, редакторка:
Для лікування мого раку у приватній клініці мені прописали таргетну терапію. Ціна питання ще на доопераційному етапі сягала мільйона гривень, і я пішла шукати препарати у державних закладах. Прописаний мені препарат державними клініками не закуповується, є тільки аналог одного з його компонентів. Але і його клініки не вказують на своїх сайтах. Натомість пропонують «хімію», але слід розуміти, що хіміотерапія у лікуванні деяких видів раку не є ефективною. Вирішальним фактором у моєму випадку є таргетна терапія. Вона діє інакше, вона ефективніша, але й дорожча – один сеанс прописаної мені таргетної терапії, наприклад, коштує 60 тис. грн, тоді як один сеанс хіміотерапії – менше 20 тис. У мене немає грошей на таргетну терапію, а те, що пропонує держава безкоштовно, просто недостатньо для мого випадку. Станом на зараз я так і не розпочала лікування, бо займаюся збором коштів.
Приватні клініки, які лікують онкологію, не афішують ціни на своїх сайтах. Про приблизний чек можна дізнатися в ході індивідуальної консультації. Ціна такої допомоги може сягати десятків і сотень тисяч доларів – залежно від складності випадку та препаратів, які будуть використані.
Щодо ліків, то ресурс ThePharmaMedia робить огляд новинок, які виходять на світовий фармринок і повідомляє, приміром, про появу препарату Danyelza для лікування нейробластоми, який коштує $21 тис. за флакон, або близько $1,01 млн на рік на одного пацієнта, або препарат Kimmtrak від нерезектабельної меланоми (близько $1 млн на рік).
З іншого боку, нові фармакологічні розробки, над якими одночасно працюють у різних країнах, створюють конкуренцію на ринку, яка призводить до здешевлення ліків. При цьому пошуки ефективних препаратів від раку ідуть у кількох напрямках.
Британське видання The Telegraph зібрало інформацію про найважливіші винаходи у цій сфері, і серед них, наприклад, «супервіруси», створені для інфікування ракових клітин, які фактично змушують ракові пухлини знищувати себе. А також – флеш-променева терапія, при якій випромінювання подається в тисячу разів швидше, ніж при звичайній, або вакцина проти раку, яка «навчає» імунну систему розпізнавати початковий рак.
У ХХІ столітті переважна кількість випадків онкозахворювань більше не є смертельним вироком, як це було ще сто років тому. Регулярні обстеження, і як наслідок – рання діагностика раку є головною запорукою успішного лікування.
Наталія Лебідь, «Главком»
Читайте також:
- Бактерії і ДНК: вчені знайшли ще один варіант боротьби із раком
- Ці звички можуть призвести до онкології
- Чому так багато молоді стало хворіти на рак. Науковці пояснили цей феномен
- Кейт Міддлтон повернулася до роботи після лікування від раку
- Вчені фіксують зростання захворюваності на рак молочної залози
Коментарі — 0