Скандальний проєкт «Бабин Яр» очолив колишній топ-менеджер «Нафтогазу»

Максим Рабінович, який влітку 2021 року був звільнений з посади директора ТОВ «Газопостачальна компанія (ГПК) «Нафтогаз України», став генеральним директором Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». Як повідомляє сайт проєкту, Макс Яковер «виходить з операційної діяльності» та переходить до Наглядової ради Меморіального центру.

У повідомленні йдеться, що на посаді генерального директора Максим Рабінович планує продовжити реалізацію планів на 2022 рік, затверджених Наглядовою радою Меморіального центру в грудні минулого року.

«Меморіальний центр має стати простором для діалогу й надалі сповідуватиме принципи прозорості та відкритості в роботі. То ж планую весь свій досвід, який я напрацював в абсолютно різних бізнес-інституціях, направити на розвиток проєкту, який від сьогодні очолюю», – коментує новопризначений генеральний директор Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» Максим Рабінович.

До того, як Максим Рабінович приєднався до команди Меморіального центру Голокосту, він обіймав пост директора ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України». При чому ЗМІ писали, що начебто менеджер був звільнений за статтею, але в «Нафтогазі» заявили, що контракт з Рабіновичем закінчився і не був продовжений. Згодом Рабінович підтвердив журналістам інформацію про звільнення, зазначивши, що офіційна причина – прогул.

Раніше Рабінович також був на посаді заступника генерального директора АТ «Укрпошта» з розвитку бізнесу, працював на керівних позиціях у «Новій пошті», «ДТЕК Енерго», «Київенерго», «Ніко Менеджмент».

Рабінович здобув освіту в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» за фахом маркетолога.

Зазначимо, що керівник Інституту національної пам’яті розповів про нові об’єкти у Бабиному Яру. Дробович каже, що це – насильство над символічним місцем.

Йосип Зісельс в інтерв’ю «Главкому» нещодавно розповідав, що очолюваний ним Ваад (Асоціація єврейських громадських організацій та общин) оскаржив у суді дії мерії та Міністерства культури, які дозволили встановлення різного роду інсталяцій у Бабиному Яру. Коментуючи це, Дробович повідомив, що в нього теж є чимало запитань з ряду об’єктів, встановлених у Бабиному Яру. «Бо всі вони мають статус «малих архітектурних форм», але очевидно, що частина з них – це капітальні споруди, а, відповідно, і режим погодження щодо їх встановлення має бути зовсім іншим», – зазначив він.

Як відомо, під час відзначення 80-х роковин трагедії Бабиного Яру президент України Володимир Зеленський та глави іноземних делегацій, які прибули до Києва, взяли участь у відкритті-перформансі меморіального об’єкта «Кристалічна стіна плачу» авторства художниці Марини Абрамович. Ця «Стіна плачу» є частиною не державних, а приватних «російських» ініціатив. І, вочевидь, теж може бути віднесена до того, що Антон Дробович називає «хаотичною меморіалізацією Бабиного Яру».

Нагадаємо, у 2016 році з ініціативи та коштом російських бізнесменів Михайла Фрідмана, Павла Фукса та Германа Хана був заснований Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр».

Як відомо, українські євреї висловили рішучу незгоду з проєктом Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», ініційованим та фінансованим російськими мільярдерами, як таким, що має стати зброєю для російської пропаганди у її прагненні дискредитувати нашу державу у світі.