Чому РНБО затягує із санкціями проти ексміністра Захарченка? Аналітики назвали причину

Чому РНБО затягує із санкціями проти ексміністра Захарченка? Аналітики назвали причину
Санкції стосовно Віталія Захарченка були ухвалені рішенням РНБО від 26 лютого 2021 року згідно чинного на той час законодавства
фото з відкритих джерел

Майно міністра часів Януковича досі перебуває під арештом, втім конфіскувати його на користь держави так і не вдалося

Рада національної безпеки та оборони досі не застосувала санкції до колишнього міністра внутрішніх справ часів Януковича Віталія Захарченка попри пропозиції уряду. Про це повідомляє проєкт Trap Aggressor аналітичного центру StateWatch із посиланням на відповідь Міністерства економіки.

Як зазначається, ще у вересні 2022 року уряд запропонував застосувати проти Захарченка такі види санкцій: «блокування активів – тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними» та «стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі».

Тоді ж Кабмін запропонував винести на розгляд РНБО питання щодо застосування санкції шляхом блокування активів на 30 років.

Це мало відбутися згідно зі змінами до Закону України «Про санкції», які вступили в дію 24 травня 2022 року. Підставою для пропозиції Кабміну стало те, що Віталій Захарченко як представник держави-агресорки взяв участь в організації підготовки збройної агресії проти України, а саме захоплення Кривого Рогу, укладення угоди про дружбу та сприяння добровільній здачі території міста без оборони.

Втім, РНБО поки що санкції до ексміністра так не застосувала, пишуть аналітики.

Згідно вебпорталу НАЗК, санкції стосовно Віталія Захарченка були ухвалені рішенням РНБО від 26 лютого 2021 року згідно чинного на той час законодавства. Проте зміни до санкційного законодавства, що увійшли в силу у травні 2022 року, дозволяють Мін’юсту звернутися до Вищого антикорупційного суду із поданням щодо стягнення активів підсанкційної особи лише якщо такі санкції були запроваджені після травня 2022 року.

У межах кримінального провадження у 2015 році у Віталія Захарченка арештували три автівки. Того ж року щодо ексміністра внутрішніх справ відкрили ще одне кримінальне провадження, в межах якого наклали арешт на 37 обʼєктів нерухомості, серед яких:

  • 24 земельні ділянки;
  • Чотири житлових будинки (один у Києві, один в Обухівському районі Київської области і два на Донеччині);
  • Три квартири в Києві;
  • Шість гаражів у Києві.

Це майно досі перебуває під арештом, втім конфіскувати його на користь держави так і не вдалося.

За даними команди Trap Aggressor, під санкції 2022 року, які дозволяють стягнути активи, разом з Захарченком не потрапили топпосадовці президента-втікача Віктора Януковича: Микола Азаров, Дмитро Табачник, Віктор Пшонка, Олег Царьов, Вадим Колесніченко, Юрій Іванющенко. Також досі не під санкціями перебувають проросійські пропагандисти Анатолій Шарій, Євгеній Мураєв та Олександр Клименко, олігархи Дмитро Фірташ і Павло Фукс.

Раніше повідомлялося, що суд заочно арештував ексголову МВС Захарченка. Це дозволяє почати процедуру екстрадиції.

Читайте також: Завершено розслідування найбільшої справи Майдану. Хто із свити Януковича піде під суд (список)

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: