Понад 20 років в Україні діє некоректний переклад Європейської хартії про мови меншин – Кремінь

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь закликав Верховну Раду невідкладно оновити офіційний переклад Європейської хартії регіональних або міноритарних мов, а також виключити російську мову з переліку таких, що потребують захисту. Про це йдеться у заяві омбудсмена.

Кремінь пояснює, що у 2003 році парламент ратифікував Європейську хартію регіональних мов або мов меншин, однак аналіз автентичних текстів Хартії показав, що її переклад – неправильний.

«В офіційному тексті перекладу українською мовою термін «regional or minority languages» (англ.) «langues regionales ou minoritaires» (фр.) некоректно перекладений українською, як «регіональні мови або мови меншин». Це сталося з тієї причини, що він виконаний з російської, а не з мови оригіналу. Відтак при ратифікації документа помилково визначено, що він застосовується до мов національних меншин, а не до тих мов, які потребують захисту з урахуванням їхнього становища.», – зазначив омбудсмен. 

Кремінь нагадав, що у січні 2024 року Міністерство закордонних справ України представило оновлений переклад, а наприкінці року уряд вніс до парламенту законопроєкт про зміни до законів:

• «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин»;
• «Про національні меншини (спільноти) України»;
• «Про медіа».

Мовний омбудсмен зазначив, що треба також оновити і перелік мов, до яких застосовується відповідний режим підтримки та особливого захисту (зокрема, виключити російську та молдавську з переліку тих мов, що підлягають захисту в Україні).

За словами Уповноваженого, некоректний офіційний переклад Хартії, виконаний понад 20 років тому, призвів до негативних наслідків: підміни об’єкту і цілей Хартії як міжнародного договору, безпідставних звинувачень України щодо неналежного виконання міжнародних зобов’язань, а також політичних маніпуляцій, спрямованих на підрив конституційного статусу державної мови.

Тарас Кремінь нагадав, що Конституційний Суд України рішення від 14 липня 2021 року № 1-р/2021) рекомендував відповідним органам влади, зокрема Кабінету Міністрів України, Верховній Раді України, «установити однозначність у питанні офіційного перекладу Хартії українською мовою».

Серед рекомендацій Уповноваженого, викладених у щорічних звітах про стан дотримання Закону про державну мову у 2022 і 2023 роках, наголошується на необхідності негайного виконання рішення КСУ.

«В умовах російської збройної агресії, реальних загроз для національної безпеки та оборони, а також з огляду на актуальні завдання України на шляху до членства в ЄС цей законопроєкт є актуальним і таким, що потребує невідкладного розгляду та ухвалення», – наголосив Тарас Кремінь.

Нагадаємо, Тарас Кремінь заявив, що у 2024 році почали проявлятися ознаки уповільнення українізації. Зокрема, він зазначив зменшення частки людей, які вважають українську рідною мовою, а також зростання зросійщення інтернет-простору та медіапростору на півдні і сході України. Омбудсмен наголосив, що утвердження української мови як державної в усіх сферах суспільного життя має стати стратегічним завданням для України.

До слова, 1 січня 2025 року, почав діяти закон України «Про дошкільну освіту». Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь наголосив на важливості дотримання в Україні мовного законодавства в дошкільній освіті.