Скандальному депутату світить до шести років позбавлення волі. Але він знову розраховує вийти сухим з води
Цього літа у Верховній Раді епідемія скандалів з виїздами народних депутатів за кордон. За минулий місяць заяви на складання депутатських повноважень після журналістських розслідувань подали два депутати монобільшості – Юрій Арістов та Андрій Холодов. Перший скористався відрядженням, аби відпочити на Мальдівах, а другий взагалі з початку року не з’являвся Україні, віддаючи перевагу нині у всіх відношеннях комфортнішому Кіпру.
Але ще один фігурант журналістських викриттів – сам у минулому журналіст Олександр Дубінський – добровільно мандат складати не збирається. По-перше, він більше не вважає себе чимось зобов’язаним провладній фракції, зі складу якої давно був виключений, По-друге, саме зараз колишньому медійнику, який чудово знає ціну публічності, випав шанс максимально нагадати про себе. Наразі колишній «слуга народу» видає себе за опозиціонера, всіляко ганьбить Володимира Зеленського та «аферистів» з Офісу президента і заявляє про політичні переслідування.
На початку серпня Служба безпеки спільно з Державним бюро розслідувань провели обшуки у Дубінського через його підозрілий виїзд за кордон у період воєнного стану. За даними слідства, нардеп виїхав під виглядом супроводження свого батька, хворого на рак, який потребує лікування в іноземному медзакладі. Задля цього Дубінський отримав спеціальний дозвіл від Міністерства охорони здоров’я.
Але згодом з’ясувалося, що батько нардепа виїжджав за кордон і повертався звідти самостійно – без фактичного супроводу сина. І це не все. Правоохоронці розслідують факти підписання Дубінським офіційних документів під час його перебування за межами України, що може свідчити про їх підроблення. Тож наразі тривають слідчі дії у межах кримінального провадження за двома статтями Кримінального кодексу: «службове підроблення» та «несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчинені особою, яка має право доступу до неї за попередньою змовою групою осіб». За кепського для нардепа розвитку подій йому загрожує до шести років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Також обшуки відбулися у помічника Дубінського Володимира Колодюка, який ймовірно допомагав нардепу оформити підроблені документи, доки той перебував за кордоном.
Як припускають колеги Дубінського, мова може йти про доступ до системи електронного документообігу (СЕДО). Електронний цифровий підпис під документами, що відправлялися від імені Дубінського (останнім часом той, наприклад, активно співпрацює з НАБУ та воює з депутатом Київської облради Ігорем Колтуновим), могли ставити його помічники. Та це, за зізнанням нардепів, є цілком розповсюджена в Раді практика.
Родзинка у цій історії – романтична історія. Прискіпливі блогери склали факти докупи і виявили: коли документ, виданий МОЗ вже втратив силу, нардеп не поспішав до України і… розважався зі своєю дівчиною в Барселоні. Причому засвітила їхній спільний відпочинок, як це часто трапляється, вона сама в «інстаграмі». Депутата вирахували за його тату на нозі.
«Слуга»-сибарит
Кейс «депутат Дубінський» – мабуть, один з найбільш болісних і в той же час показових для «слуг народу», ряди яких у 2019 році комплектувалися нашвидкуруч з урахуванням побажань різних центрів впливу. Дубінський, який багато років працював в амплуа телекіллера на каналі «1+1», потрапив до «слуг» за численною квотою Ігоря Коломойського. Хоча треба визнати, що Дубінський не був простим пасажиром у списку, а зумів виграти округ не у кого-небудь, а у «сірого кардинала» команди президента Порошенка Ігоря Кононенка. Проте це не унікальний випадок для виборчої кампанії 2019 року і заслуги Дубінського в цій перемозі точно нема. Округи у той час завдяки підтримці Зеленського без проблем вигравали шоумени, весільні фотографи і просто випадкові люди.
Проблеми з гоноровим нардепом почалися майже одразу – відвідував парламент та голосував він недисципліновано, про колег з фракції часто висловлювався зневажливо, а ще на етапі відбору помічниць спричинив обурення сексистським постом «Прошу нижче 175 см не турбувати».
Вже в перший рік роботи нового парламентського скликання не обходилося без скандалів, в яких спливало прізвище Дубінського. Так, він входив у число 11 депутатів «Слуги народу» з комітету із питань фінансів, податкової та митної політики, яких підозрювали в отриманні по $30 тис. за гальмування у комітеті законопроєкту про ліквідацію корупційних схем під час оцінки об’єктів нерухомості (так звані «майданчики Яценка»). Дійшло навіть до перевірки нардепів на поліграфі, але згодом справу закрили.
Також у 2019-му Дубінський вже «самостійно» став фігурантом розслідування журналістів Bihus.info. Виявилось, що він і його родина протягом кількох років набули у власність загалом… 24 квартири, 17 автівок, два будинки і 70 соток землі на загальну суму близько $2,5 млн. Нардеп відмовився декларувати свої статки, наголосивши, що добре заробляв ще до свого депутатства, будучи успішним журналістом. Сімейну власність Дубінський розписав на себе, матір-пенсіонерку і колишню дружину. Такий інтерес до своїх непрозорих статків нардеп перетворив у стьоб, розгулюючи Радою у футболці зі знущальним прінтом «Мама любит скорость».
До речі, один з прикладів специфічної медіадіяльності, яку приписують «успішному журналісту» Дубінському, – висвітлення подій 2013–2014 рр. Як знову-таки з’ясували журналісти, він був залучений до компанії з дискредитації Євромайдану, яку курували ексголовред видання «Вєсті» Ігор Гужва та глава холдингу «Вєсті» Ольга Семченко – цивільна дружина ексміністра доходів та зборів Олександра Клименка. Відомі «сенсації» про «повій на Майдані» – яскравий приклад тієї фейк-кампанії. Втім, Дубінський свою причетність до неї відмітає.
Загалом поведінка Дубінського часто давала приводи запідозрити його у просуванні проросійських наративів. Так, він висловлювався щодо несправедливих гонінь на Московську церкву, розповідав про «зовнішнє управління країною» та не підписав звернення до голови Верховної Ради з вимогою внести у порядок денний законодавчі ініціативи щодо позбавлення повноважень депутатів, обраних від заборонених проросійських партій.
Дубінський є активним в інтернеті. Окрім ведення іменних сторінок та каналів, йому, принаймні, раніше, приписували модерацію популярного телеграмканалу «Джокер», на якому з’являлися оперативні інсайди щодо внутрішніх процесів у владі.
Не забував нардеп і про інтереси свого давнього патрона Коломойського. Саме він та інші депутати з орбіти одіозного олігарха гальмували прийняття законопроєкту №2571-д, що робить неможливим повернення націоналізованих банків колишнім власникам та обмежує розмір можливих компенсацій. Ніхто у владі особливо не приховував, що законопроєкт, прийняття якого вимагали міжнародні партнери, направлений проти можливості повернення націоналізованого Приватбанка Ігорю Коломойському. Але задля того, аби таки його прийняти, депутатам довелося витратити сили та час на подолання шаленого спротиву лобістів мільярдера, які без зайвого сорому закидали проєкт тисячами поправок.
Тоді ж у 2020 році, коли велися бої за «Приват», Шевченківський суд Києва зобов’язав Державне бюро розслідувань розпочати досудове слідство щодо ймовірного отримання Дубінським громадянства Румунії. ЗМІ з’ясували, що заяву на отримання румунського паспорта він подавав ще задовго до свого депутатства – у грудні 2017 року.
Але весь цей скандальний шлейф, який тягнувся за Дубінським, не завадив йому очолити на місцевих виборах список «Слуги народу» у ресурсну Київську облраду і розставити в ньому своїх людей. І треба віддати менеджерським якостям Дубінського належне: під його керівництвом в області, на відміну від провалу в столиці, «слуги» зуміли посісти друге місце, лише трьома мандатами поступившись лідеру перегонів – «ЄС».
До речі, один з останніх скандалів, в якому замішаний народний депутат, стосується саме його інтересів в області. Боєць 131-го батальйону 112-ї бригади ЗСУ, правозахисник Олег Симороз звернувся до президента й закликав притягнути до кримінальної відповідальності Дубінського за захоплення Київської обласної лікарні №2. За словами військового, Дубінський усунув директора Ігоря Кучму, поки той перебував на лікарняному, й поставив керувати лікарнею… колишню редакторку низки друкованих видань, працівницю «1+1» і свою помічницю Марію Кисельову. Нібито в цьому Дубінському сприяв виконувач обов'язків голови Київської облради Ярослав Добрянський. Симороз зазначає, що метою дій Дубінського є земельна ділянка площею 5,5 гектарів у парку на київському Сирці, де розташована лікарня.
Це – не перше свідчення особливої уваги команди Дубінського до обласних лікарень. У липні 2023 року виходило журналістське розслідування, у якому стверджувалося, що команда Дубінського контролює закупівлі для лікарень Київської області. Через «спритність рук» подекуди вартість придбаного майна та техніки перевищує конкурентну ціну у 2-2,5 раза.
Причому вся ця вакханалія відбувається у той час, коли сам Дубінський постійно розказує, що він перебуває в жорсткій опозиції до Офісу президента та до самого президента.
Та почався його остаточний розрив зі «слугами» у далекому 2020-му. Саме тоді Київської області Дубінському виявилося замало і він вліз у геополітичні справи...
Токсичні плівки
У травні 2020 року на той момент ще депутат Верховної Ради Андрій Деркач, чутки якого про зв’язки з російськими спецслужбами ходили довгі роки, оприлюднив аудіозаписи, на яких, як він стверджував, була записана розмова колишнього президента України Петра Порошенка з Джо Байденом і держсекретарем США Джоном Керрі. На записах нібито обговорювалося звільнення генпрокурора Віктор Шокіна в обмін на кредитні гарантії для України на суму в мільярд доларів. Пікантність ситуації полягала в тому, що саме Генпрокуратура в той час займалася розслідуванням діяльності в Україні компанії Burisma, в якій працював син Байдена Гантер.
Цей «вкид» Деркач влаштував якраз напередодні президентських виборів в США. У Вашингтоні таку провокацію сприйняли однозначно – як спробу дискредитації Байдена і фактичне втручання у вибори. У вересні того ж року американський Мінфін наклав на Деркача персональні санкції. Згодом Деркач вже в компанії Дубінського, якого не надто збентежило таке токсичне сусідство, розвинули тему на ще одній пресконференції з гучною назвою «Нові факти про міжнародну корупцію, «Бурісму» та схему доведення України до банкрутства».
Якщо з Деркачем, якого в Штатах відкрито називають російським агентом, все було зрозуміло, то щодо ролі Дубінського, який представляв провладну фракцію, одразу виникли питання. Аналогічний Деркачу санкційний крок щодо Дубінського Мінфін США запровадив вже після виборів американського президента – у січні 2021 року, також на хостингу Youtube був заблокований канал Дубінського, який він успішно розвивав останні три роки і який приносив йому дохід.
Дубінський очікував на підтримку рідної фракції, але не дочекався. Ба більше, у лютому 2021-го «Слуга народу» виключила підсанкційного нардепа з фракції, а в березні – з партії, знявши з посади голови Київської облорганізації. Дубінський в результаті звинуватив у всіх підступах Офіс президента. Він заявив, що саме звідти виходила вимога до нього взяти участь в пресконференції, де Деркач оприлюднив свої скандальні «плівки Байдена-Порошенка», та організувати слідчу комісію Верховної Ради на тему плівок. Але Дубінський відмовився брати участь саме в оприлюдненні плівок, чим нібито сплутав плани Банкової, яка хотіла через них тиснути на Порошенка. Щоправда, це не пояснює, навіщо Дубінський потім зв’язався з «мутним» Деркачем і почав на пару з ним викривати зв’язки Байдена і «Бурісми».
Версія Дубінського
Обшуки, які на днях влаштували СБУ та ДБР, Дубінський, що повернувся з Берселони, пов’язав не з романтичними вояжами до Європи під час війни, а саме з цією давньою історією. «Після моїх свідчень у НАБУ у справі про держзраду Деркача та участі в цій справі вищих посадовців держави, у мене були незаконні обшуки, метою яких є знаходження будь-якого компромату, який може бути використаний для моєї дискредитації», – переконував депутат.
Всі звинувачення на свою адресу нардеп вважає надуманими і такими, що начебто мають завадити його опозиційній діяльності з викриття «діючої влади в особі Зеленського, Єрмака та їхніх ручних чиновників».
«Цинізм і аморальність», «брудні провокації», «політичні переслідування», «втручання в особисте життя сім’ї» – такі заяви досить неприродньо лунають з вуст Дубінського, який давно привчив усіх до свого цинічного сприйняття реальності.
Нардеп вже двічі ходив на допит до ДБР. Після першого візиту він заявив, що ніхто не може поставити йому питань по суті, «бо це політичне замовлення конкретно Зеленського і Єрмака, які поставили слідчим завдання в невідкладних обшуках». Дубінський вважає, що обшуки проводяться, аби вилучити у нього чернетки протоколу допиту у справі про держраду Деркача, де він виступає свідком, та у якому наводить факти начебто участі у цій історії Офісу президента.
Джерела ж у ДБР розповідають, що це саме Дубінський не хоче відповідати на питання по суті свого виїзду за кордон, підмішуючи у цю історію вже підзабуті «плівки Деркача» та все ті ж «політичні переслідування». Про особливе ставлення до Дубінського з боку правоохоронців можна було б говорити, якби він був першим народним депутатом, якого спіймали на екзотичному відпочинку під час війни. Проте це не так. Вищезгадані приклади Арістова та Холодова (між іншим, кума зрадника Медведчука) свідчать, що Дубінський – лише один з тих, хто потрапив під гарячу руку.
Надто гучні акценти на політичні переслідування, навпаки, можуть зіграти злий жарт з депутатом, якщо правоохоронці зацікавляться іншими його перетинами кордону під час воєнного стану. І, враховуючи колишні зв’язки Дубінського з російським агентом Деркачом, оголошеним в розшук за держзраду, зацікавляться змістом візитів та можливими цікавими контактами.
Багата різноманітними скандалами біографія Дубінського демонструє, що він таки вміє виходити сухим з води. 24 листопада 2020 року Офіс генпрокурора вже починав за заявою Центра протидії корупції досудове розслідування щодо ймовірної держзради депутата. 11 січня 2021 року було відкрито ще два кримінальні провадження проти Дубінського за заявою того ж ЦПК щодо можливого ухилення від сплати податків (ч. 1 ст. 212 Кримінального кодексу) та ймовірної легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом (ч. 1 ст. 209 ККУ). Але про якесь просування цих справ з тих пір нічого не чути.
За останні гріхи з підробленням документів депутату світить до шести років ув’язнення. Але й ці, прямо скажемо, не найстрашніші звинувачення цілком може очікувати доля попередніх. Звісно, якщо цей любитель різноманітних авантюр ще не вичерпав свій фарт.
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0