Абсолютна грамотність. Інтерв’ю з українкою, що ідеально написала Радіодиктант-2021

Галина Шура, сільська учителька з Волині, стала єдиною учасницею Радіодиктанту національної єдності 2021, хто за його результатами не припустився жодної помилки. Такі результати оголосило Українське радіо, яке щорічно проводить цей захід.

Галина Шура мешкає у селі Комарове, що на Волині. Жінка працює вчителькою у школі вже 35 років, викладає українську мову і зарубіжну літературу.

З-понад 14,5 тис. надісланих до журі написаних диктантів, її робота єдина, в якій жодної помилки. Шура не вперше брала участь у написанні диктанту від Національного радіо. Чотири роки тому вона була однією з 322 учасників, які допустили лише одну помилку. Нині ж перемога одноосібна.

Автором тексту цьогорічного диктанту був письменник Юрій Андрухович. За його словами, текст диктанту увійде до його нової книги, яка ще у роботі.

«Мені подобається написання диктантів. Ще коли у мене була живою мама і я її доглядала, то їй також цікаво було писати диктанти. Вона писала з дому, а я у школі з дітьми. Перш за все, я пишу для себе. Бо якщо виявиться, що чогось не знаю чи забула, то буде стимул повторити, перечитати», – розповіла переможниця Радіодиктанту.

В ексклюзивному інтерв’ю «Главкому» Галина Шура поділилася своїм секретом абсолютної грамотності. Педагог розказала, як готувалась до іспиту і які підказки вдалося знайти в інтернеті

«Аби уникнути помилок, шукала в інтернеті інформацію про стиль Андруховича»

Чи очікували перемогти, надсилаючи роботу?

Просто так надсилала, для упевненості. Адже не вперше надсилаю диктанти. Не сподівалася, що стану переможницею. Вперше я написала радіодиктант у 2017 році. Тоді за нього я отримала диплом за бездоганне написання і дві книжки в подарунок (у 2017 р. з майже 29 тис. учасників ніхто не написав роботу без жодної помилки. Національне радіо відзначило 322 переможців, які допустили лише одну помилку. Серед них тоді була і Галина Шура – «Главком»). Писала я диктант і наступного року, але не надсилала. Ще один раз писали разом із дітьми у класі і надсилали, але нагороди не було. А цього року, коли був диктант, у школі було дистанційне навчання, бо не усі працівники школи були вакциновані. Я писала його у школі. Після написання якийсь час посиділа, подумала, повиправляла, бо не всі розділові знаки зразу поставила і відправила. Також я сказала своїм учням, куди слід надсилати роботи. Знаю, що писали дві дівчини з 8 класу. Але потім мені скаржилися, що вони не встигали, бо дуже швидко читав свій текст автор. Так і не відправили його на перевірку.

Вчителька з Волині Галина Шура з учнями. Фото надала «Главкому» Галина Шура

Чи сподобався вам диктант, що саме у ньому виявилося найскладнішим?

У першому реченні я собі думала, що правильним буде поставити двокрапку, але потім виправила на тире. Для мене найважчим виявилося речення, де вставна конструкція: «Бо кожне моє, як і моїх ровесників, літо минало – ні, пролітало, проносилося! – в парку, в його іноді аж до грудей високій траві». З того, як читав Юрій Андрухович, я зрозуміла, що це вставна частина. Спочатку виділила її комами, але потім виправила на тире. Це слово «проносилося!» я шукала навіть в інтернеті, адже Андрухович ще цікаво наголос поставив. Думала, що щось тут не так, адже наголошене це слово. Буквально в останні секунди перед відправленням поставила знак оклику перед тире. Це дуже цікаве, оригінальне місце у тексті, вагалася, чи правильно поставила знак.

Текст авторства Юрія Андруховича. Червоним виділені фрагменти, які видалися найскладнішими для Галини Шури

«Години чотири сиділа над текстом»

Для вас це був складний текст?

У першому абзаці були ще такі слова: «він існував поза часом». Тут зрозуміло, що прийменник з іменником, а далі іде «в позачасі…». Спочатку разом, але потім розділила на два слова. Ось тут я сумнівалася. Є ще один момент наприкінці тексту: «поступово скидав ту червінь і жовтину, до решти». Міркувала так, що якщо «дощенту» разом, то і «дорешти» разом. Але потім «до решти» розділила на два.

Насправді текст складний. Якщо написати і одразу здати, то важко. А як посидиш, подумаєш, то нормально. Може години чотири сиділа над ним, бо в інтернеті шукала інформацію про стиль Андруховича. От коли стиль подивилася, тоді зрозуміла, що не все тут так просто.

Можна сказати, що уникнути помилок допомогло розуміння стилю автора тексту?

Саме так, стиль інтуїтивно підказав, як написати правильно.

Як у школі, у селі відреагували на вашу перемогу?

У селі я ще не була після того, як дізналася, що посіла перше місце. Їжджу по роботі до райцентру на семінари. Телефонував і привітав директор школи, потім учителі, хтось повідомлення на Viber надсилає, усі вітають. Також бачу багато привітань від групи філологів нашої громади. Відверто скажу, що я не сподівалася (стати переможницею), але усі знайомі радіють.

Організатори радіодиктанту перед його проведенням обіцяли переможцям подарувати книжки. Яка саме дісталась вам?

Телефонував Дмитро Хоркін (член правління Національної суспільної телерадіокомпанії України, генеральний продюсер UA:Українське радіо) і казав, щоби я чекала на нагороду. Яку саме не сказав.

Пані Галино, скажіть декілька слів про себе – про людину, яка виявила абсолютну грамотність?

Викладаю у 8 класі українську мову і літературу, оскільки я український філолог. Також у 5 і 9 класах викладаю зарубіжну літературу. Ще факультативно викладаю християнську етику у 5, 7 і 8 класах. Працюю у школі 36-й рік.

Михайло Глуховський, «Главком»