Академік пояснила, яке місце займає Україна в світовій генній інженерії

Гроші, які виділяє уряд України на державні замовлення з усіх науково-технічних напрямків, просто образливі. Про це у інтерв’ю «Главкому» розповіла академік Національної академії наук, видатна вчена у галузі молекулярної біології Ганна Єльська. Науковиця каже, знає про таку ситуацію, бо є членом Науково-технічної ради Міністерства освіти та науки з питань держзамовлення на науково-технічну продукцію і бере участь в експертній оцінці заявок.

«На 30-50 проєктів держава виділяє 40 млн грн. На Заході для отримання одного лікарського препарату витрачають мільярд доларів… В останні два роки ситуацію намагаються хоч трохи поліпшити, фінансуючи перспективні наукові проєкти через конкурси Національного фонду досліджень України. Так, це «ковток свіжого повітря», але невеликий», – каже Ганна Єльська.

Брак мінімально необхідного фінансування з боку держави та відсутність розвинутих фармо- й біотехнологічних компаній, здатних фінансувати новітні розробки, є причинами того, що лише невелику їх частину використовують на практиці.

«Особливість розвитку медико-біологічних наук у нашій країні, у тому числі генної інженерії та генної терапії, полягає в тому, що, з одного боку, ми маємо високий науковий потенціал, високопрофесійних спеціалістів, експериментальні розробки та досягнення яких співмірні з європейськими, а з другого боку – дуже обмежену кількість впроваджень цих розробок у практику», – пояснює науковця.

Крім того, в Україні немає відповідної інфраструктури для зв’язку науки з практикою, наукові інститути та клініки працюють розрізнено, зауважує Ганна Єльська. А ось, наприклад, у США медичні центри та клініки «прописані» при університетах, у Німеччині до таких конгломератів входять також біотехнологічні центри і фірми.

Нагадаємо, 7 січня у США вперше у світі пацієнту пересадили серце свині з поредагованим геномом.

Також у Львові вперше за майже 20 років трансплантували рогівку ока від посмертного донора.