Хто є рушійною силою України? Соціолог Головаха назвав найактивніших громадян
За словами фахівця, лише після початку повномасштабної війни уявлення українців про власне суспільство нормалізувалося
Військовослужбовці та підприємці є рушійною силою в українському суспільстві. Таку думку висловив директор Інституту соціології Національної академії наук України Євген Головаха в інтервʼю «Еспресо», повідомляє «Главком».
За словами соціолога, починаючи з 1994 року і аж до 2014 року громадяни вважали, що злочинний світ та мафія відігравали важливу роль у житті українського суспільства. Ситуація частково змінилася у 2014 році, коли на перше місце почали виходити політики та чиновники.
«І тільки після 2022 року абсолютно змінилося в українців уявлення про те, хто є рушійною силою у суспільстві. Насамперед на одному рівні – армія і підприємці, а потім – робітники, селяни, інтелігенція, тобто масові верстви», – сказав він.
За словами фахівця, поки армія захищає країну, підприємці підтримують її економіку.
«І це правда. Хто в армії? Насамперед селяни та робітники, частково інтелігенція. І ЗСУ. А підприємці підтримують життя суспільства. Тобто у нас уже суттєво нормалізувалася ситуація. А мафія – на передостанньому місці. Нема вже зараз в українців уявлення, що мафія і злочинний світ – це рушійні сили. Вони побачили, скільки в українському суспільстві здорових сил – ну хоча б ті ж волонтери, до яких велика довіра, мільйони людей стали волонтерами. Люди побачили, що здорові сили все ж таки переважають», – пояснив Головаха.
Нагадаємо, керівник соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович заявив, що українське суспільство нині живе в стані депресії. За словами соціолога, динаміка настроїв за останні роки демонструє поступовий рух униз: у 2022 році це була гордість, у 2023-му – невпевненість, у 2024-му – надія, а у 2025 році – депресія.
До слова, бажаним сценарієм завершення війни для українців залишається повна поразка Росії – із тризубом над Кремлем, розвалом РФ та виплатою репарацій. Водночас більшість громадян не вірить, що такий результат можливий у найближчій перспективі, тому суспільні очікування поступово зміщуються у бік компромісних варіантів.
Коментарі — 0