Морози у -20°C. Експерти дали поради владі, як уникнути «нового Алчевська»

Морози у -20°C. Експерти дали поради владі, як уникнути «нового Алчевська»
Січень 2006 року. Мешканці Алчевська гріються біля «буржуйки» у військовому наметі, де були гарячий чай та їжа з армійської кухні
фото: Укрінформ

«Ворог гасить світло – зливайте воду»

Через великі морози українці переживають, що батареї в багатоповерхівках, де опалення залежить від електрики, може просто розірвати. Особливо якщо проблеми енергосистеми посиляться через чергові російські удари по критичній інфраструктурі. Водночас експерти пояснюють, чому не варто панікувати. Про це йдеться у матеріалі «Главкома» «У крайньому разі – зливайте воду! Чим загрожують морози -20°C і як не допустити новий Алчевськ?»

Експерт з енергетики, президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар пояснив, що стабільне теплопостачання залежить від двох факторів. Перший – глобальний. Це безперебійна робота ТЕЦ – теплоенергоцентралей, які забезпечують теплом цілі мікрорайони міст. «В Україні немає якоїсь централізованої системи теплопостачання, на відміну від єдиної енергосистеми, яка є взаємопов'язаною. А ТЕЦ, яких багато, працюють на спалюванні органічного палива: газу, вугілля чи мазуту, для одночасного вироблення електрики та тепла. Тобто на їхню роботу відключення електроенергії впливає мало (вплинути може хіба що пряме ракетне влучення). Магістральні труби, якими йде гаряча вода – не замерзнуть. Тому що вони ізольовані та йдуть досить глибоко під землею», – розповів Михайло Гончар.

Другий чинник залежить від фаховості керівників місцевих ЖЕКів, ОСББ тощо. Якщо за сильних морозів немає електроенергії і насоси не працюють, треба просто злити воду з системи опалення. Відповідно, вода не зможе перетворитися на кригу, і труби з батареями залишаться цілими.

«При кожному теплопункті передбачені спеціальні стоки для зливу води із системи, – пояснює «Главкому» директор київського аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко. – Люди, можливо, померзнуть якийсь час, але система опалення не буде зруйнована. Потім дадуть електрику, вода знову надійде в систему – і все буде добре».

Михайло Гончар зауважує, що перед початком кожного опалювального сезону ОСББ, ЖЕКи, інші керуючі компанії мають відпрацьовувати відповідні алгоритми дій у разі критичних ситуацій: «Так, багато ЖЕКів обслуговують десятки будинків, але воду злити – встигнути можна».

Втім, до такої ситуації в принципі доходити не повинно. Це вже четверта зима під час повномасштабної війни, і ЖЕКи давно вже мають бути готовими до такого сценарію.

«У теплообмінниках для насосів ставлять потужні акумулятори чи генератори, щоб ганяти по системі воду. У сучасних елітних будинках автономія давно передбачена, для енергонезалежності. Там заради цього навіть сонячні батареї ставлять», – розповідає «Главкому» фахівець одного із столичних ЖЕКів Євген Чуриков.

Січень 2006 року. Мешканці Алчевська біля військового намету, де були грубка-буржуйка, гарячий чай та їжа з армійської кухні
Січень 2006 року. Мешканці Алчевська біля військового намету, де були грубка-буржуйка, гарячий чай та їжа з армійської кухні
фото: Олег Притикін

Як нагадує перший заступник голови парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, колишній міністр з питань ЖКГ Олексій Кучеренко, за всю історію незалежності України був лише один випадок, коли полопалися труби і мешканці міста у лютий мороз залишились без тепла. Це було у далекому 2006 році в Алчевську, і сталося зовсім не з вини ЖЕКів.

У ніч з 21 на 22 січня 2006 року на теплотрасі від котельні, яка забезпечувала теплом 337 багатоповерхівок, вісім шкіл та 13 дитячих садків Алчевську, стався прорив. До цього протягом цілого тижня тримався мороз у -20°C. Місцева влада вчасно не віддала розпорядження злити воду із систем теплозабезпечення, це було зроблено лише ввечері 22 січня.

Наступного дня витік на тепломагістралі усунули та котельню запустили в роботу, але тепло до квартир не дійшло: у більшості будинків та будівель замерзла вода «порвала» труби. На вулиці тоді було вже -25°C. Кількість людей, що залишилися в неопалюваних будинках, перевищила 100 тис., їм допомагали ЗСУ, розгорнувши на вулиці мережу опалюваних військових наметів. Відновлювальні роботи у місті тривали більше місяця.

«Ми в міністерстві розбирали цю аварію: місцевою владою тоді було ухвалено неправильні, абсолютно дилетантські рішення», – наголошує нардеп Кучеренко. До речі, за його словами, ці страшні розмови – мовляв, «труби прорвуться, ми всі замерзнемо і помремо» – ведуться постійно, кожної зими. «Я не думаю, що зараз варто особливо хвилюватися», – заспокоює Кучеренко.

Попри те, що перед початком кожного опалювального сезону керуючі компанії житлових будинків і так відпрацьовують відповідні алгоритми дій на випадок критичних ситуацій, з наближенням морозів київська влада надала житловим організаціям окремі рекомендації щодо стабільної роботи будинкових систем теплопостачання при позаштатних ситуаціях.

Також Олексій Кучеренко повідомив, що після удару РФ по столиці в багатьох районах Києва комунальники отримали команду зливати воду з внутрішньобудинкових систем.

Читайте також:

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів

Читайте також