Незаконна реклама онлайн-казино. Азартний регулятор «ПлейСіті» назвав найбільш проблемний сегмент
Питання блокування незаконної реклами грального бізнесу на платформі Telegram досі не вирішено
Державне агентство «ПлейСіті» констатувало відсутність комунікації між представництвом Telegram в Україні та регулятором у питанні блокування незаконної реклами грального бізнесу. Про це в ексклюзивному коментарі «Главкому» повідомив голова «ПлейСіті» Геннадій Новіков.
«З усіма іншими платформами, з якими встигли налагодити комунікацію, є взаємодія. Єдина платформа, яка не реагує на наші законні вимоги, – це Telegram. Саме тому він залишається проблемним сегментом», – зазначив посадовець.
За словами Новікова, рекламу в Telegram можна умовно поділити на два типи: перший – це реклама безпосередньо в каналах, у блогерів; другий – Telegram Ads (платформа для самостійного запуску реклами – «Главком»).
«Що стосується блогерів, ви всі знаєте наш кейс «Труха» (більше про цю історію читайте нижче – «Главком»). Ми бачимо за результатами моніторингу та скарг, що реклама азартних ігор у блогерів суттєво зменшилася. Можливо, вона не зникла повністю, але прямої реклами стало значно менше», – наголосив очільник «ПлейСіті».
Новіков додав, що наразі напрацьовують інструменти технічного впливу на платформи, які не реагують на законні вимоги держави.
Як повідомляв «Главком», у липні 2025 року «ПлейСіті» оштрафувало Telegram-канал «Труха Україна» на 4,8 млн грн за нелегальну рекламу казино. Канал у месенджері систематично рекламував азартні ігри, використовуючи маніпулятивні фрази типу «виграла 2100 грн зі 100», «підписник забрав 17 тис. грн».
Крім того, у Верховній Раді лежить законопроєкт про регулювання месенджера Telegram. Потребу в регулювання Telegram депутат та ініціатор відповідного законопроєкту Микола Княжицький вбачає в захисті національної безпеки. Через це Telegram можуть використовувати в операціях проти України – «від інформаційних операцій, щоб зламати опір українців агресії, і до прямого збору та використання чутливих державних даних і персональних даних громадян у збройній агресії».
Коментарі — 0