Поведінка Ірини Фаріон може демотивувати воїнів. Суд ухвалив сенсаційне рішення

Громадська діячка і екснардепка Ірина Фаріон програла суд із поновлення на посаді професора кафедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка». Про це повідомляє «Главком» з посиланням на дані судового реєстру.

За матеріалами справи, 15 листопада 2023 року ректор львівського вишу звільнив Ірину Фаріон «по статті»: за вчинення аморального проступку. Цьому рішенню передувало засідання ректорату Львівської політехніки, на якому присутні заслухали питання щодо дотримання моральних принципів та етики професором Іриною Фаріон в інтерв’ю журналістці Яніні Соколовій. Нагадаємо, що на початку листопада 2023 року мовознавець Фаріон висловила власні міркування про російськомовних бійців полку «Азов», які героїчно тримали оборону Маріуполя.

«Я не можу назвати їх українцями. Якщо вони не говорять українською мовою, то нехай себе назвуть «рускімі». Чому вони такі очманілі? Чому зійшлося саме на українській мові? Якщо вони такі великі патріоти, покажіть свій патріотизм, вивчіть мову Тараса Григоровича Шевченка, який усе своє життя практично прожив за межами України, але створив з цієї української мови памʼятник нашому життю», – заявила викладачка в інтерв’ю Яніні Соколовій.

На ректораті колеги Фаріон засудили її висловлювання, що принижують честь і гідність військовослужбовців України; порушують загальноприйняті норми і правила, а також суперечать моральним засадам та цінностям сучасного українського суспільства.

Водночас підтримку Фаріон висловив лише працівники її рідної кафедри української мови («за» – 19, «проти» – 0, «утримались» – 1). Однак суд не взяв до уваги це голосування, оскільки на ньому детально не вивчалося скандальне інтерв’ю позивачки. Також до компетенції колективу кафедри не входить вирішення кадрових питань, вважає Феміда.

У своєму позові Фаріон зазначила, що рівень її компетенції, професійні навички, робота на посаді викладача університету, а також наукові праці та законотворча діяльність на виборних посадах, свідчать про те, що вона послідовно дотримується принципів запровадження державної мови в усі сфери життєдіяльності країни. Проте суд наголосив, що не оцінює її рівень професійних навичок чи компетентності. Також не ставиться під сумнів її кваліфікація та внесок у розвиток української філології, мовознавства та кількість наукового надбання.

Завдання суду у цій справі полягає: перевірити і встановити, чи був вчинений аморальний проступок, за який звільнено працівника, а також чи є він таким, що не сумісний із продовженням роботи, і чи дотримана встановлена законодавча процедура під час звільнення.

Суд погодився з доводами представників львівського вишу про те, що у час, коли стоїть питання існування української держави, розпалювати ворожнечу, зокрема публічно принижувати воїнів, висловлюючи на їх адресу тези, які містять ознаки нетерпимості до певної групи осіб, через те, що вони не розмовляють українською мовою, є неприпустимим.

При цьому суд цілком і повністю погоджується з тим, що питання мови для існування держави є надзвичайно важливим, адже мова є одним з найфундаментальніших аспектів життя і вона є не лише інструментом спілкування, але засобом до розуміння культури, історії, традицій та ідентичності народу (нації).

Водночас суд вважає категорично неприйнятними у демократичній країні прояви нетерпимості до певної групи чи категорії населення (у цьому випадку – військовослужбовців), за будь-якою ознакою, зокрема віком, статтю, національністю чи мовою спілкування.

«Приймаючи рішення про звільнення позивача та застосовуючи відповідну підставу, визначену Кодексом законів про працю, відповідач виходив з конкретного вчинку та поведінки позивача, яка була продемонстрована на широкий загал у публічному просторі. Крім того, відповідач мав обґрунтовані підстави вважати, що подальша трудова діяльність позивача у навчальному закладі може спричинити непоправних репутаційних втрат для університету, адже очевидним є те, що залишення позивача у трудових відносинах могло бути оцінено суспільством як схвалення її дій та поведінки колективом цього навчального закладу», – вважає суд.

Феміда наголосила: Ірина Фаріон мала би усвідомити, що її негативні твердження стосовно військовослужбовців, можуть бути оцінені як аморальні, «адже у воюючій державі межа моралі у поведінці щодо оцінки захисників країни є дуже тонкою».

«Важко уявити, що відчувають захисники нашої держави, які в силу тих чи інших обставин, використовують російську мову у спілкуванні, коли чують, що їх оцінюють у такий спосіб. Оцінюючи моральний аспект висловлювань позивача, не можна залишити поза увагою почуття військовослужбовців названої категорії, серед яких, поза усяким сумнівом, є люди, які отримали поранення чи інвалідність на усе життя, а також почуття рідних та близьких загиблих героїв. Не викликає жодного сумніву у суду те, що така поведінка позивача (Ірини Фаріон – «Главком») може демотивувати захисників країни», – зробив висновок суд.

Феміда заявила, що неможливо порівнювати навчальну аудиторію, де, як правило, і займаються вивченням мови, з окопом, бліндажем та казармою, «не говорячи вже про те, що виходячи з ситуації у країні, у військовослужбовців, які не володіють українською мовою, об`єктивно немає ні часу, ні можливостей для належного її вивчення».

Більше того, суд переконаний: Ірина Фаріон не має безпосередньої приналежності до військової служби (не є кадровим військовослужбовцем чи службовцем ЗСУ, пресаташе підрозділів ЗСУ, експертом з фаховою військовою освітою тощо). Тому, зауважив суд, військовослужбовці і їх командири цілком спроможні вирішити мовне питання самостійно, тим більше, що їх свідомість та громадянська відповідальність у суспільства не викликає жодного сумніву

«За переконанням суду, усі мешканці нашої країни у цей час повинні консолідуватись навколо питання захисту держави, усіма можливими заходами та засобами підтримувати Збройні Сили України, а не публічно оцінювати ту чи іншу категорію військовослужбовців у, м’яко кажучи, не дуже прийнятній, з точки зору дотримання моральних засад і принципів, формі», – йдеться у рішенні Галицького райсуду Львова.

Як повідомляв «Главком», після звільнення Ірини Фаріон з львівського вишу Служба безпеки України розпочала кримінальне провадження та вже призначила низку експертиз щодо висловлювань і публікацій відомої мовознавиці.

Кримінальне провадження відкрито за такими статтями Кримінального кодексу України: ст. 161 (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками); ст. 435-1 (образа честі і гідності військовослужбовця, погрози військовослужбовцю); ст. 163 (порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфічної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер); ст.182 (порушення недоторканості приватного життя).

СБУ ініціювала психолого-лінгвістичну експертизу висловлювань Ірини Фаріон.

До слова, екскомандир полку «Азов», майор ЗСУ, заступник командира 3 окремої штурмової бригади Максим Жорін відповів мовознавиці Ірини Фаріон на закиди щодо російської мови серед «азовців».

«Ніхто тобі не давав права відкривати рота у бік бійців «Азову», Третьої штурмової чи будь-якого другого підрозділу української армії. Тому просто йди ти нах*й! P.S. Правоохоронним органам уже давно час звернути увагу на діяльність цієї кінченої п*зди, яка розколює українське суспільство за фізичними методичками», – зазначив Жорін.