Сім років без Павла Шеремета: вбивство журналіста й досі залишається загадкою
Слідство донині не може з'ясувати причини трагедії
Сім років тому, 20 липня 2016 року, журналіста Павла Шеремета підірвали в автомобілі у центрі Києва. Лише через три з половиною роки правоохоронці на брифінгу за участі президента Володимира Зеленського оголосили імена підозрюваних – військовослужбовців Андрія Антоненка та Яни Дугарь, а також дитячого лікаря Юлії Кузьменко. Відтоді справа фактично розсипалася: суд має розпочатися з нуля через заміну присяжних, а докази причетності цих трьох осіб до вбивства поставлено під сумнів.
Влітку 2016-го звуки вибухів у центрі міста налякали киян. Довкола охопленої полум'ям червоної машини швидко збирався здивований натовп. Новинарі були шоковані – за кермом автівки загинув їхній колега, відомий білоруський, російський і український журналіст Павло Шеремет.
У першу ж годину правоохоронці оголосили: безумовно, йдеться про сплановане заздалегідь умисне вбивство. У наступні тижні стало зрозуміло, що організувала його команда професійних кілерів з чітко розподіленими обов'язками: окремі люди займались розвідкою і стеженням за журналістом, закладанням вибухівки і її дистанційним підривом. Але хто саме й чому вбив Павла Шеремета досі невідомо.
Лише через декілька років розслідування українська поліція оголосила перші підозри, затримавши в Києві музиканта та піарника сил спецпризначення ЗСУ Андрія Антоненка, дитячу хірургиню й волонтерку Юлію Кузьменко та військову медсестру Яну Дугарь. Перші двоє начебто заклали вибухівку під авто напередодні вбивства, а остання ще раніше проводила розвідку в навколишніх дворах. Антоненку правоохоронці відводили ще й роль організатора злочину.
Керівництво поліції та тодішній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков оголосили про розкриття злочину, поспішивши назвати затриманих вбивцями. На оперативний брифінг запросили навіть президента Володимира Зеленського, який стримано привітав успіхи правоохоронців. «Дуже не хочеться, щоб це було таким, знаєте, в лапках «серіалом», – сказав голова держави 12 грудня 2019 року. На судових слуханнях з обрання запобіжних заходів підозрюваним, їхні адвокати у відповідь назвали це безпрецедентним політичним тиском на слідство.
Пізніше поліцейські пояснюватимуть, що розраховували на зізнання затриманих. Але відомі у ветеранських колах Антоненко, Кузьменко і Дугарь рішуче відкидали підозри. На перших же судових засіданнях виявилось, що головний аргумент слідства – експертиза відеоматеріалу, проведена британським експертом на замовлення слідства. Порівнявши відео стеження за підозрюваними із записами вуличних камер 2016 року, на котрі, як вважає слідство, потрапили учасники замаху, дійшли висновку щодо відносної схожості ходи цих людей.
Захисники критикували експертизу за очевидні неточності: різницю у зрості Кузьменко та Антоненка, форму бороди останнього, яка відрізнялася від тої, що мав чоловік, помічений біля машини Павла Шеремета у ніч перед вибухом. Та це не одразу переконало суд – Юлію Кузьменко тримали в слідчому ізоляторі до серпня 2020 року, Андрія Антоненка – до квітня 2021. Яну Дугарь після затримання відправили спочатку під домашній арешт, який за пів року замінили на заставу у 168 тис. грн.
Та з повномасштабним вторгненням Росії слухання, суспільний інтерес до яких вже помітно спав, припинились узагалі. Яну Дугарь мобілізували до Збройних сил 25 лютого 2022 року, розповів її адвокат Станіслав Кулік, невдовзі вона отримала офіцерське звання і нині керує медичним пунктом. Андрій Антоненко попри нічний домашній арешт теж повернувся до лав Сил спеціальних операцій, де він служить за контрактом. Юлія Кузьменко продовжує працювати хірургинею в столичній клініці «Охматдит» та займається волонтерською підтримкою військових.
До слова, поліція та СБУ стверджували – вбивство замовили російські спецслужби. Проте й донині це залишається загадкою.
Павло Шеремет – уродженець Білорусі. Він працював на телебаченні у Білорусі та Росії. Чоловік відкрито критикував режим президента Олександра Лукашенка. У 1997 році у Білорусі його заарештували та дали два роки умовно. Президент позбавив його громадянства. Останні п'ять років жив у Києві, працював у виданні «Українська правда», був ведучим на радіо «Вісті».
Шеремет протягом свого життя був визнаний як талановитий журналіст, який стояв на захисті свободи слова та боровся за правду. Його зусилля спрямовувалися на розкриття міфів радянської та російської пропаганди. Він мріяв про тісніші стосунки між Україною та Білоруссю, бажав, щоб обидва народи краще зрозуміли один одного та співпрацювали.
Нагадаємо, Шевченківський районний суд Києва розглядатиме спочатку справу про вбивство журналіста. Це зумовлено новим складом присяжних, яких суд затверджував 2 червня.
Коментарі — 0