Нардеп оцінив шанси впровадження суворіших покарань для лихачів на дорогах

У Верховній Раді України фактично заблоковані будь-які системні ініціативи щодо посилення відповідальності за порушення правил дорожнього руху. Депутатський корпус та громадськість сприймають «в багнети» пропозиції МВС та поліції, а про безпеку на дорогах згадують лише після резонансних смертельних аварій. Про це в «Главкому» розповів народний депутат від фракції «Голос» Андрій Осадчук.

За словами нардепа, попри стабільну річну смертність на дорогах, ситуація, наприклад, у Києві залишається неприйнятною, проте парламент не поспішає ухвалювати системні рішення.

Андрій Осадчук виділив кілька ключових причин, через які реформа безпекової екосистеми гальмує:

• Депутатський популізм: Будь-які спроби розширити мережу відеоспостереження чи надати поліції додаткові спецзасоби наштовхуються на опір мажоритарників та популістів. Коли в залі розглядали законопроєкт про відеофіксацію, депутати зчинили істерику, що Україну нібито «перетворюють на Китай».
• Суспільний спротив: Українське суспільство категорично виступає проти підвищення штрафів та посилення контролю, вимагаючи змін лише під час екстремальних трагедій.
• Пошук простих рішень: Найпоширенішою, але водночас «найдурнішою» реакцією влади на складні ДТП є механічне підняття штрафів, замість розбудови системи невідворотності покарання.

«Коли стається щось трагічне, всі починають шукати простих рішень – піднімати штрафи. Але це найдурніша реакція на складні проблеми. Зараз в уряду є можливість запропонувати системний перегляд всієї безпекової екосистеми: має йтися не тільки про підняття штрафів чи запровадження градації для порушників, а й про систему відеоспостереження і відеоконтролю як найефективніший спосіб забезпечення невідворотності покарання», – зазначив нардеп.

Андрій Осадчук також навів промовисту статистику: лише за перші п'ять місяців 2026 року камери автоматичної фіксації оформили понад 1 млн штрафів. Проте поточна система має суттєві недоліки: вона працює переважно на міжміських трасах і контролює виключно швидкісний режим. Такі небезпечні порушення, як розворот через подвійну суцільну смугу в містах, камери наразі просто не здатні фіксувати.

«За п'ять місяців цього року через камери відеоспостереження оформлено понад мільйон штрафів. Але ця система працює тільки на трасах і тільки на контроль швидкості. А коли, наприклад, хтось розвертається через подвійну суцільну, це в зону відеоконтролю не потрапляє. Або взяти питання тих же містобудівних норм. Як так сталося, що на Караваєвих дачах автівка взагалі змогла по прямій в’їхати в підземний перехід?», – додає нардеп.

Нагадаємо, Верховна Рада готується посилити відповідальність за систематичне порушення правил дорожнього руху. Тригером до загострення давно назрілої дискусії стала жахлива ДТП: 5 червня у Києві на Караваєвих дачах загинуло четверо людей та ще троє дістали травми. Як згодом з’ясувалося, за водієм, який не впорався з керуванням, значилося аж 39 порушень правил дорожнього руху, більшість із яких стосувалися перевищення швидкості.

До слова, 10 червня Свириденко заявила, що вже отримала від МВС перші пропозиції щодо покращення безпеки на дорогах та очікує, що найближчим часом міністерство обговорить ці пропозиції з нардепами. Серед конкретних новацій вона згадала збільшення кількості камер на дорогах для автоматичної фіксації порушень, а також законодавче врегулювання використання електросамокатів, які все частіше стають причинами ДТП.