Повна заборона участі військових в азартних іграх? Профільна асоціація повідомила уряд про наслідки

Асоціація українських операторів грального бізнесу звернулася до прем’єр-міністерки України Свириденко. Про це повідомляє «Главком». Асоціація інформує уряд про те, що запропонована ним постанова, яка забороняє участь військовослужбовців в азартних іграх, збільшує кіберризики витоку даних про військовослужбовців і не вирішить проблеми лудоманії серед військових. 

«Запровадження повної заборони участі військовослужбовців в азартних іграх не усуває попит (військовослужбовців – ред.). За відсутності легального доступу така категорія осіб переміщується до неконтрольованого сегмента, насамперед до нелегальних онлайн-ресурсів. Більшість нелегального сегмента азартних ігор має зв’язки з Російською Федерацією як державою-агресором», – пояснюється в листі.

20 березня 2026 року на офіційному вебсайті Міністерства цифрової трансформації України було оприлюднено для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обмеження участі військовослужбовців у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх».

Проєкт передбачає повне блокування доступу до азартних ігор для більш як 1 млн військовослужбовців через синхронізацію реєстрів військовослужбовців і осіб, яким обмежено доступ до азартних ігор. Уряду пропонується запровадити механізм, за яким кожен гравець перевірятиметься на предмет того, чи є він військовослужбовцем. Для цього організатори азартних ігор (усього «Плей.Сіті» видано 34 ліцензії) надсилатимуть запит до реєстру військовослужбовців. Якщо особа перебуває в реєстрі, їй буде заблоковано доступ до гри.

В Асоціації наголосили, що обмеження стосуватимуться виключно перевірок у ліцензованих операторів і жодним чином не зачіпатимуть нелегальних організаторів ігор.

У листі профільної Асоціації наголошується, що прийняття постанови несе ризики для національної безпеки. 

По-перше, йдеться про безпеку баз даних зі списком усіх військовослужбовців країни. «Статус військовослужбовця є чутливою інформацією. Саме це є ключовою вразливістю запропонованого механізму, адже його реалізація потребує перевірки та зіставлення даних, що дозволяють встановити належність особи до військової служби. Такий підхід потребує максимально обережного регулювання», – зазначено в листі.

По-друге, обмеження щодо окремої категорії користувачів не вирішують проблему лудоманії, а лише витісняють попит у нелегальний сегмент. У цьому випадку йдеться про ризик переходу частини військовослужбовців на нелегальні платформи, значна кількість яких має зв’язок із РФ. «Запровадження повної заборони участі військовослужбовців в азартних іграх не усуває попит, а лише змінює спосіб його реалізації. За відсутності легального доступу така категорія осіб переміщується до неконтрольованого сегмента, насамперед до нелегальних онлайн-ресурсів, що не підпадають під державне регулювання. На відміну від легального ринку, де діють механізми відповідальної гри, ідентифікації та контролю, нелегальні оператори не застосовують жодних обмежень. Це не зменшує ризики залежності, а навпаки посилює їх через відсутність превентивних інструментів», – йдеться у висновку листа.

Раніше Асоціація українських операторів грального бізнесу повідомляла, що дослідження міжнародної компанії Kantar продемонструвало: військові грають в азартні ігри не більше, ніж у середньому українці, а проблема ігрової залежності серед військових не є масовою чи унікальною для цієї соціальної групи.

У зверненні окремо наголошується, що асоціація підтримує державну політику, спрямовану на захист військовослужбовців і мінімізацію ризиків, пов’язаних з ігровою залежністю, і вважає за доцільне до ухвалення зважених регуляторних рішень провести комплексне дослідження ефективності вже запроваджених заходів, а також ініціювати відповідні соціологічні дослідження.

У своєму зверненні до уряду найбільші оператори ринку зазначають, що лудоманія є медичною проблемою, яка вирішується шляхом лікування, а не адміністративними заборонами: «Ефективне регулювання має базуватися не на повній забороні, а на контрольованих і адресних механізмах, які дозволяють мінімізувати ризики без витіснення гравців у нелегальний сегмент».

На відміну від легального ринку, де діють механізми відповідальної гри, ідентифікації та контролю, нелегальні оператори не застосовують жодних обмежень. Це не зменшує ризики залежності, а навпаки – посилює їх через відсутність превентивних інструментів. Регуляторні рішення мають бути спрямовані на зміцнення легального ринку, підвищення його конкурентоспроможності та мінімізацію перетоку користувачів до нелегального сегмента.

«Асоціація українських операторів грального бізнесу» просить eряд утриматися від ухвалення проєкту постанови. Асоціація також розробила та направила Міністерству цифрової трансформації альтернативні пропозиції щодо врегулювання зазначеного питання», – підсумовується у зверненні.