Санкційна війна. Представниця НАЗК пояснила, за що українці мають дякувати Казахстану
Загребельська: Токаєв змушений балансувати, щоб і владу не втратити, і багатовекторність Казахстану зберегти
Казахстан перебуває у складних політичних обставинах та балансує, щоб не втратити політичну багатовекторність. Проте на другому році війні країні потрібно буде визначитись, яким інтересам надати перевагу. Про це в інтерв'ю «Главкому» розповіла очільниця напрямку мінімізації корупційних ризиків у санкційній політиці Національного агентства запобігання корупції Агія Загребельська.
З одного боку Казахстан не визнає анексію Росією наших територій, не голосує на боці Росії в ООН, казахські банки намагаються балансувати, Казахстан не постачає Росії зброю. Свого часу Казахстан долучився до порятунку Євросоюзу – коли Росія влаштовувала енергетичний шантаж, Казахстан своїми ресурсами, що дуже злило Росію, допомагав пройти цей етап. З іншого боку, в Казахстані ситуація достатньо непроста – значна частина населення виросла в проросійському контексті і не завжди чітко розуміє, хто винен у цій війні. Так, казахська молодь достатньо перспективна й уже не підтримує Росію та вимагає від уряду більш жорстких дій.
«Сам Токаєв також перебуває у складних політичних обставинах, адже велика кількість чиновників у його країні досі лояльні до попереднього президента. Ми пам’ятаємо, що до повномасштабного вторгнення російські танки від ОДКБ зайшли у Казахстан на прохання Токаєва. Тому він змушений балансувати, щоб і владу не втратити, і багатовекторність Казахстану зберегти. Плюс до всього поряд з ними Китай – також абсолютно недружній суб’єкт, проросійський і такий, що підтримує цю війну», – стверджує Загребельська.
Проте це все не є виправданням на другому році війни, стверджує посадовиця. Казахстан має надати перевагу цінностям, тобто довгостроковим інтересам, замість короткострокових профітів.
«Ми бачимо, як Казахстан відвідують представники Євросоюзу, США, розповідають про вторинні санкції. Я думаю, що вони дійсно скоро будуть і їх буде більше й більше, якщо Казахстан та інші такі країни не припинять грати роль пособників Росії в обході санкцій. Наприклад, Узбекистан поряд. Там днями був цілий семінар щодо санкцій, де їхнім підприємцям та урядовцям представники ЄС розповідали про те, які ознаки можуть вказувати на те, що кінцевий покупець – це Росія, адже вона намагається маскуватися», – розповіла Загребельська.
У різних країн різна мотивація допомагати Росії обходити санкції: дехто робить це з вигоди, дехто – вимушено, тому що вони мають балансувати у складних геополітичних умовах. Це залежить від того, у якій ситуації країна була станом на 24 лютого 2022 року. У декого економіка була критично залежною від Росії, дехто зустрів цей день з виборами у наступному році, які вимагають від влади балансування, у декого населення проросійське, спільні кордони, спільна газова труба.
Загребельська розповіла, що мистецтво санкцій – це відкалібрувати санкційний удар так, щоб він завдав максимальної шкоди тому, кого ви санкціонуєте, при мінімальній шкоді вам самим. Наприклад, Німеччина недавно позакривала свої атомні станції і саме після цього почала педалювати санкції для російського атомного сектору.
«Це якраз і є ознакою ефективного використання санкційного інструменту. Тому це нормальний процес й ознака того, що коаліція не просто штампує санкції, а при цьому хоче зробити їх максимально ефективними», – стверджує посадовиця.
Українська сторона має розуміти коло інтересів кожної країни і пропонувати їй, по-перше, той пакет санкцій, на який вона найімовірніше погодиться, бо це не завдасть їй самій суттєвої шкоди, по-друге, має ще й пропонувати, яку користь може принести саме ця санкція.
«Наприклад, готується санкційний пакет США – наше Міністерство економіки може підготувати опис економічних дій, які можна вжити, щоб мінімізувати ризики», – каже Загребельська.
Україна хоче санкції на російську титанову галузь, то НАЗК може підготувати пояснення, яким чином українська титанова галузь може пом’якшити негативний ефект від цього. Якщо потрібно паралельно з введенням санкцій, щоб видобуток або виробництво цього товару збільшилося, скажімо, у якійсь африканській країні, то тут спільно мають працювати Міністерство економіки і наші дипломати. Останні – здійснювати візити в ці країни і домовлятися.
«Це було яскраво помітно, коли вводилися санкції на російську нафту, і Байден та Блінкен фактично облітали увесь світ. Це мали б робити ми, але тоді ми ще цього не розуміли і не вміли, що очікувано, адже ми, як і більшість світу, ніколи не мали справу з екстериторіальним санкційним інструментом. Зараз ми це розуміємо, а от чи вміємо, буде зрозуміло згодом. Позитивно, що це лунає у владних кабінетах, є попит на це», – зазначає чиновниця.
Союзники шукають механізм передачі Україні не лише приватних російських активів, а й грошей Центробанку РФ. Проте нещодавно Єврокомісія заявила, що арештовані у ЄС 300 млрд євро, з яких відомо про місцеперебування лише невеликої частки, таки після війни треба буде повернути Росії, а Україна може отримати з цього лише дивіденди, якщо ці гроші інвестують в облігації. Україна має запропонувати партнерам прозору процедуру того, як ми будемо витрачати ці гроші, щоб вирішити ситуацію на свою користь.
«Це відповідні зміни до законодавств тих чи інших юрисдикцій і це відбувається, в кожній країні питання прозорості щодо цих грошей активно дискутується, що дуже важливо. Друге – це ураження санкційними ударами пособників олігархів. Наприклад, в останньому санкційному пакеті від США вже була юридична компанія з Кіпру», – додала Загребельська.
Передати Україні конфісковані гроші вигідно партнерам. Коли відновлення України фінансується за російські гроші, партнери не витрачають гроші своїх платників податків, тому тут є їхня безпосередня мотивація. Вони розуміють, щодалі, тим більше зростатиме рівень незадоволення населення рівнем життя, підвищенням цін, і це тисне на уряди, щоб вони все ж таки діяли активніше.
Нагадаємо, що країни ЄС вигадали покарання тим, хто допомагає Росії обходити санкції.
Коментарі — 0