Справа на $350 млн. Стало відомо, чому Суркіси програли суд у Лондоні

Високий суд Лондона виніс вердикт у справі щодо Приватбанку. Британські судді відхилили позов українського бізнесмена Ігоря Суркіса та шістьох його компаній до п’ятого президента України Петра Порошенка та ексочільниці Нацбанку Валерії Гонтаревої. Вердикт суду був оприлюднений у британському судовому реєстрі 22 вересня.

Отже, із 2014 року Нацбанк брав участь у системній реформі банківського сектору України, яка координувалася та контролювалася Міжнародним валютним фондом. Протягом 2014-2016 років НБУ (за сприяння МВФ) проводив регулярні перевірки якості активів українських банків та відкликав ліцензії тих установ, що не відповідали вимогам, відзначається у висновку суду.

У ході цього процесу НБУ виявив у балансі Приватбанку величезний дефіцит капіталу, який оцінили в $4-5,7 млрд. У британські суди було подано позов проти Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова – колишніх мажоритарних акціонерів Приватбанку. Їх звинувачували у збитках на суму понад $1,9 млрд.

Як відомо, у грудні 2016 року Мінфін за пропозицією НБУ прийняв рішення націоналізувати Приватбанк. На його докапіталізацію держава витратила 155,3 млрд грн. Акціонери банку – олігархи Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов – раніше підписали лист з проханням про націоналізацію, але згодом подали численні позови, наполягаючи на незаконності процедури. Під час націоналізації внески та рахунки ексвласників, а також осіб, яких НБУ визнав пов’язаними з ними, були конвертовані в капітал банку.

Пов'язаними з акціонерами НБУ також визнав Ігоря та Григорія Суркісів. Вони звернулися до судів з вимогою визнати цю процедуру незаконною та повернути їм близько $350 млн з урахуванням відсотків. Деталі читайте у великому гайді про націоналізацію Приватбанку.

13 грудня 2016 року відповідно до закону України про банки та банківську діяльність, НБУ видав постанову №105, яка визначила сімейні компанії Суркісів «особами, пов’язаними з Приватбанком.

У період з 18 по 21 грудня 2016 року НБУ та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб брали участь у процесі, за допомогою якого кошти на рахунках у Приваті власників банку та пов'язаних із ними осіб, потрапили під процедуру bail-in – примусову конвертацію в капітал. Позивачі стверджували: через змову Гонтаревої та Порошенка їхні родини втратили $350 млн.

Порошенко та Гонтарева, які мали спільні бізнес-інтереси з 1990-х років, начебто, мали намір тиснути на Ігоря Суркіса, щоб він передав безоплатно Порошенкові свої 8,33% в медіагрупі «1+1». Замість того, щоб виплатити Суркісу суму, яка нібито була узгоджена усним договором між ними від лютого 2016 року. Пропозиція про передання нібито була передана Ігорю та Григорію Суркісам у квітні 2017 року паном Грановським, який діяв від імені Порошенка. Суркіс відмовився. Доля в «1+1» начебто була потрібна Порошенку, щоб покращити свої шанси на переобрання у президентських перегонах у 2019 році. Представники Суркіса підкреслювали: саме включення себе до переліку пов’язаних осіб Суркіс вважає шахрайським, а не всю постанову 105.

11 червня 2021 року Володимир Лук’янов, підписавши свою посаду як «виконувач обов’язків державного секретаря» на папері Міністерства закордонних справ України, написав листа до суду, де фактично підтвердив: Україна відмовляється від державного суверенного імунітету у цій справі. Тобто, держава мала б нести відповідальність за дії окремих офіційних представників, і в разі програшу виплачувати $350 млн з бюджетних коштів. Але суд встановив, що «лист Лук'янова» надсилав не керівник дипломатичної місії України. Лист також не надсилав голова держави, голова уряду чи міністр закордонних справ. Тобто ніхто з тих, хто зазвичай уповноважений представляти державу на міжнародному рівні.

Офіційні українські представники також заперечили бодай якусь легітимність тверджень Володимира Лук'янова, який діяв незрозуміло у чиїх інтересах.

«Ця відповідь була фатальною для позивача», – підсумував суд, адже лист доводив, що Суркіс веде нечесну гру.

Отже, Лондонський суд відмовив Ігорю Суркісу у його позові, не знайшовши жодних натяків на «шахрайську змову» у діях Порошенка та Гонтаревої.

«Вимоги позивачів [...] ґрунтуються на заявах про змову та/або умисне правопорушення [...], не мають реальних перспектив на успіх» – підсумовується у документі.

До слова, нещодавно Приватбанк завершив процедуру вручення ізраїльського позову Коломойському і Боголюбову.