Один з розробників «Новачка» Віл Мірзаянов: Усіма фібрами душі бажаю Росії розпаду
«Ті, хто труїв Навального, не ставили собі за мету вбивати його»
20 серпня під час перельоту з Томська до Москви російському опозиціонеру Олексію Навальному раптово стало зле. Пілоти здійснили вимушену посадку в Омську. Політика шпиталізували у важкому стані. Кілька днів до Навального, який перебував у лікарні в комі, не пускали ані рідних, ані особистого лікаря. Усі вони з першого дня цієї історії заявили про навмисне отруєння.
Зрештою, опозиціонера перевезли до знаменитої німецької лікарні «Шаріте». До розслідування підключилася лабораторія Бундесверу, яка й винесла вердикт: Навального отруїли «Новачком». Цю хімічну зброю розробили у Радянському Союзі, а потім вдосконалювали у Росії. «Новачок» виявили і на шкірі, і у сечі опозиціонера. Вірогідніше за все, політик був отруєний в аеропорту Томська, коли йому до кави підсипали цю отруту.
Попри те, що у 1997 році Росія приєдналася до Конвенції про заборону виробництва, накопичення, застосування хімічної зброї, насправді країна-агресорка не припинила цієї діяльності.
Одним із винахідників сильнодіючого нервово-паралітичної отрути «Новачок» називають емігранта з Росії Віла Мірзаянова. У середині 90-х він виїхав до Сполучених Штатів, отримав громадянство.
Мірзаянов є татарином за національністю, виступає за незалежність Татарстану від Росії та є главою уряду республіки у вигнанні.
В інтерв’ю «Главкому» Віл Мірзаянов розповів, чим «Новачок» може загрожувати Олексію Навальному в подальшому, як Росія користується лазівками у Конвенції про нерозповсюдження хімічної зброї, та як Татарстан може звільнитися від російської окупації.
Віл Мірзаянов – доктор хімічних наук, фахівець із хімічної зброї. Працював в СРСР і Росії у провідному Державному науково-дослідницькому інституті органічної хімії і технологій. Зокрема, очолював відділ протидії іноземним технічним розвідкам, мав доступ до секретних матеріалів. Сам себе називає одним із розробників «Новачка», хоча співробітники цього Інституту тепер це спростовують. У 1992 році проти нього була порушена кримінальна справа за ч.1 ст. 75 Кримінального кодексу РСФСР «розголошення державної таємниці» за статтю в газеті «Московські новини». У матеріалі під назвою «Отруєна політика» він розкритикував російський військово-промисловий комплекс і обвинуватив керівництво держави у порушенні Конвенції про заборону хімічної зброї.
У 1994 році рішенням генпрокурора справу закрили через «відсутність у діях Мірзаянова складу злочину». А у 1995 році хімік емігрував до США, де проживає у Принстоні, штат Нью-Джерсі.
Мірзаянов брав активну участь у політичному житті Росії. Під час засідання татарського Міллі Меджлісу (Народного зібрання) у Казані 26 жовтня 2008 був обраний до президії. У 2009 році на конференції, присвяченій відокремленню Татарстану від Росії був обраний «прем’єром уряду у вигнанні». Виступає за незалежність Татарстану.
Лабораторія Бундесверу встановила, що Олексій Навальний був отруєний «Новачком». Наскільки легко виявити саме цю отруту в організмі людини?
Я думаю, що багато чого ми не знали про його властивості, на жаль або на щастя. На мій превеликий жаль, зараз проводяться досліди на людях. Ви розумієте, ми (учені) думали, що ось такі отруйні речовини, як «Новачок», довго не «живуть» в організмі. Але виявилося, що все навпаки…
Як на організм діє ця нервово-паралітична отрута? Які наслідки для людини?
Це комплексне питання. Коли отрута потрапляє до організму, то сигнали до мозку припиняють проходити. Людина починає битися в конвульсіях. Перший симптом – це втрата зору. Зіниці звужуються, а потім зникає зір. Другий симптом – це конвульсії. І після цього, звісно ж, кома, людина втрачає свідомість. Мені невідомі випадки, коли люди отримували великі дози і відразу померли. Але відомі, коли жертви залишалися інвалідами і померли з часом. Андрій Железняков (радянський хімік, який отруївся «Новачком» у 1978 році, помер у 1992 році), мій друг, який займався бінарним варіантом «Новачка». Він довго мучився і потім все одно помер.
«Росія продовжує удосконалювати «Новачок»
Німецькі лікарі контактували з вами з приводу Навального, аби встановити точний вид отрути?
Ні, і правильно робили, бо в мене немає ніякого обладнання, щоби підтвердити діагноз. Але правильно німці зробили, що аналіз зробили в лабораторії Бундесверу, яка оснащена сучасним обладнанням і має сучасний науковий персонал. Вони розшифрували і встановили формулу «Новачка» А242 у твердому стані. Саме він був прийнятий на озброєння в Радянській армії. Коли радянський хімік Петро Кірпічов працював над ним, він синтезував все більше і більше сполук. Потім учені дивилися, яка зі сполук більш токсична, могутніша за своїми характеристиками. Так відбувалися дослідження.
Російські ЗМІ опублікували думку ваших колег, Леоніда Рінке і Володимира Угльова. Вони кажуть, що симптоми, які спостерігалися у Навального не схожі на ті, які викликає «Новачок». За їхніми словами, при температурі більш ніж 20 градусів і високій інгаляційній токсичності, отруєння крім Навального отримали би пасажири літака, яким він летів. Наскільки це відповідає дійсності?
Їхні слова спростовує аналіз відповідного центру Бундесверу. Так що вони вже прокололися на цьому. Тобто помилилися. А щодо того, чому ж не були отруєні люди, які оточували Навального. Є вірогідність, що отрута потрапила безпосередньо до травної системи. А якщо говорити, що вона проступала через шкіру, то далі одягу не пішла, адже він слугував фільтром. Треба нагадати, що А242 практично не випаровується, його концентрація пару дуже низька.
Не так давно світ сколихнула ще одна історія з «Новачком». Мова про отруєння колишнього співробітника російських спецслужб Сергія Скрипаля та його доньки Юлії. І вони, і Навальний залишилися живими. Ті, хто застосовував отруту, задіяли її недостатню кількість для вбивства, використали не ту модифікацію? Чи з самого початку мета була – лише покалічити?
Мені здається, що близько 10 мг цієї речовини більше, ніж достатньо, щоби вбити людину.
Що тоді пішло не так у тих, хто виконував це завдання?
Скоріше за все, ті, хто це робив, не ставили собі за мету вбивати людину, було достатньо «вивести її з ладу». Бо вбивство – це одна справа, а замах на вбивство – зовсім інша. Бо якщо вони хотіли би вбити будь-яким з «Новачків», то це була б нехитра справа. Вони могли просто дати 5 чи 10-кратну дозу. А що таке 10-кратна доза? Це 100 мг, зовсім мізерна кількість.
Питання, можливо, дивне, але чи відомо комусь який «Новачок» на смак?
Ніхто не знає (якщо говорити про тверду речовину). Якщо говорити про газ, то він не має вираженого запаху.
«Розрахунок був на те, що «Новачка» ніхто не знає»
Перед очима ще один випадок – отруєння Олександра Литвиненка. Тоді злочинці вдалися до використання радіоактивного полонію. Нині ж, як і у випадку зі Скрипалями, злочинці використали «Новачок». Чим викликана нинішня «популярність» цієї отрути?
Думаю, що розрахунок був на те, що про «Новачка» просто мало хто знає. Вони (мова про російські спецслужби), мабуть, книг не читають. Розрахунок був на те, що «Новачка» ніхто не знає.
Чому у світі досі не заборонили виготовлення цієї хімічної зброї?
Після Солсбері її включили до списку заборонених речовин міжнародною конвенцією про заборону хімічної зброї (у червні 2020 року «Новачок» був внесений до Конвенції про хімзброю). Але у документі, на жаль, є лазівка. Вона не забороняє проведення науково-дослідницьких робіт в цій царині, забороняє лише розробку. Тому на цілком законних підставах Державний науково-дослідницький інститут органічної хімії і технологій у Москві, звісно ж, продовжує роботу з удосконалення і навіть пошуку нових отруйних речовин. Швидше за все, це нова отрута, а не та, яка була виготовлена 30 років тому. Зараз вони (російські дослідники) законно цим займаються, бо конвенція дозволяє.
Ви раніше казали що «роботи з проблеми «Фоліант», так називалася програма в СРСР розробки «Новачка», були зупинені на початку 1993 року. Тобто нині мова не про радянські запаси цієї зброї? Яка їх доля?
Наскільки мене не підводить пам’ять, держава може накопичити для досліджень до 200 кг будь-якої забороненої отруйної речовини. Якщо взяти «Новачок» А242, такого обсягу буде достатньо, щоби вбити десятки, сотні тисяч людей. Повертаючись до цієї лазівки в конвенції, я спочатку був проти ратифікації її в такій редакції. Але потім погодився, бо краще мати конвенцію у такій редакції, ніж взагалі нічого не мати.
Публікацію формули «Новачка» у вашій книжці Росія назвала актом сприяння тероризму. Так само РФ вас звинувачувала ледь не в отруєнні Скрипалів через вихід цієї книги. Чи є якісь справи, порушені проти вас у Росії? На допити вас запрошують?
Мені не відомо, вони нічого не присилали. Я нічого не вкрав, ніяких матеріалів, я все взяв зі своєї справи, так званої кримінальної (кримінальна справа від 1992 року про розголошення державної таємниці через публікацію в газеті «Московские новости» статі «Отруєна політика» з критикою російського військово-промислового комплексу і з обвинуваченням влади у порушенні Конвенції про заборону хімічної зброї). Слідчий Шкарін (екс-слідчий КДБ Віктор Шкарін), тоді він був старшим лейтенантом, а зараз – заступник коменданта Лефортово, так (завдяки цій кримінальній справі) стрибнув на генеральську посаду потім. Так от, він підкріпив до моєї справи більше 50 секретних матеріалів. Навіщо це було потрібно? Все це пов’язано з розробкою «Новачка». Напевно, він зробив це для того, щоби моїй справі додати ваги. Я став списувати собі інформацію з цієї справи. А він мені на це зауважив, мовляв, що ви робите, це ж цілком таємно! Я опонував тим, що є кримінально-процесуальний кодекс, де сказано, що я маю право списувати інформацію зі своєї справи. Пригадую, він тоді завагався, сказав, що має порадитися з керівництвом. Зрештою, мені дали можливість писати. Тобто юридично немає ніякої підстави порушувати проти мене справу, тому що я нічого не вкрав. Я взяв те, що мені належить за законом.
В яких країнах колишнього СРСР, окрім Росії, є «Новачок»? В Україні є?
В Україні, звісно, були вчені, працювали або служили випускники військово-хімічної академії. Вони були знайомі з отрутами, але навряд чи вони були знайомі з «Новачком». Хоча виключати не можна, що в Україні були зразки. В Україні були склади хімічної зброї, але куди вона поділася, мені невідомо. Також в Азербайджані були склади, щоправда, вірмени свого часу казали, що вони все підірвали. Не знаю, наскільки це правда. У Сибіру були склади, у Казахстані, в Павлодарі був найбільший комбінат з випуску зомана, зарина, «Новачка». Коли СРСР розпався, я не знаю куди це все ділося.
«Росія – це імперія зла. Вона ще досі тримає в рабстві народи»
У середині 90-х, коли ви ще жили в Росії, активно займалися політичною діяльністю, були в опозиції до Бориса Єльцина. Наскільки нині слідкуєте зараз за тим, що відбувається в Росії?
Російська Імперія – це імперія зла. Вона ще досі тримає в рабстві мій татарський народ та інші – башкирський народ, народ комі. І ви самі знаєте, в якій напрузі вона тримає сусідів, як захоплює територію України. Вона так само погрожує країнам Балтії. Це – імперія зла, я в першу чергу так оцінюю Росію. Знаєте, спочатку я підтримував Єльцина, але потім зрозумів, що він якимось чином всіх надурив. Те, що він планував, – побудувати демократичне суспільство, надати права колоніям – нічого не відбулося. Замість цього він розв’язав колоніальну війну на Кавказі. Природа російського імперіалізму не змінилася. В мене є принципова позиція, я бажаю всіма фібрами своєї душі розпаду цієї імперії. Доки ця імперія зла жива, жодній з колишніх колоній, Україні, Білорусі, Грузії та іншим немає ніякої безпеки. Будь-якої хвилини можна очікувати вторгнення і підривної роботи.
Ви є громадянином США. Себе більше вважаєте американцем, росіянином чи татарином?
Так, я громадянин США, беру участь в голосуванні, за своїми поглядами демократ і голосую за них завжди. Але в той самий час є якийсь закон, який каже, що я досі для російського керівництва вважаюсь громадянином РФ. Колись намагався цього здихатися, але в мене не вийшло, це дуже велика бюрократична робота і якісь тисячі доларів я маю заплатити. То я вирішив, що така процедура є образливою для мене. Просто плюнув на все це. Але особисто я себе вважаю перш за все татарином, а вже потім громадянином США. Одне іншому не заважає. Будучи громадянином США я залишаюся сином свого народу.
У 2008 році вас було обрано до президії Міллі Меджлісу (Національних зборів) татарського народу, наступного року ви стали «прем’єром уряду у вигнанні». Яку роботу проводить цей уряд зараз, чи ця посада більше символічна?
Звісно, ми проводимо роботу, але посада в мене, так, більше символічна. В наш час для будь-якої роботи потрібне відповідне фінансування і підтримка міжнародної спільноти, підтримка від колишніх колоній – України, Балтійських республік тощо. На жаль, їх практично немає. Тому залишилися в ізоляції, ніхто нас не підтримує.
Свого часу ви навіть лист до ООН відправляли. Хотіли, щоби Татарстан пішов дорогою Косово на шляху здобуття прав на міжнародній арені. Чи є якийсь результат?
Немає нічого. В ООН на правах постійного члена Ради безпеки сидить Росія. Вона блокує всі ці листи, не розглядає, не слухає. Тому все це виявилося безкорисною роботою. Ми хотіли приєднатися (до роботи в ООН) як неурядова організація, але навіть це нам не вдалося. Повнісінька ізоляція, тому чекати на допомогу від ООН не доводиться.
«Опозиція в РФ умовна, вона імперська»
Якими є настрої самого Татарстану, як їх виміряти?
Тут все дуже ясно: татари на якісь рішучі кроки задля позбавлення від колоніального статусу ніколи не підуть. Свобода прийде тільки ззовні. Тобто якщо Захід вирішить розпустити цю імперію зла шляхом економічних санкцій та ізоляції, РФ, звісно ж, розвалиться. Та швидше за все Захід на це не піде, тому ми ще довго будемо перебувати в рабстві.
Є думка, що хто би не прийшов до влади в РФ після Путіна, демократії не буде. Той самий Олексій Навальний не вважає Крим частиною України.
Опозиція в РФ умовна, вона імперська. Сам російський народ налаштований таким чином, що якщо Навальний одного дня скаже: так, РФ проявила агресію, захопила Крим…, то на наступний день він вже буде ніким. Тому всі ці опозиціонери умовні: якщо вони прийдуть до влади, вони продовжать ту саму політику. Росія ніколи не буде справжньою демократичною країною, доки імперія не розвалиться під тиском Заходу. Але Захід на це не піде, бо йому не потрібно, щоб така велика територія стала не контрольованою з таким запасом озброєння, залишилася без нагляду. Вони цього бояться і гадають, що це призведе до хаосу.
Ви кажете, що свобода може прийти тільки ззовні, з Заходу. А як же протести в Башкирії, в Хабаровську, яких ніколи раніше не було. Можливо, вони – початок змін, про які ви мрієте?
Розумієте, немає тих політичних сил, які б об’єднували і організовували суспільство проти диктаторського режиму як в Білорусі, так і в Росії. Ці раптові протести все ж таки тимчасові. Якщо не зорганізується якась політична сила чи партія, то боюся, якщо щось і вдасться змінити, воно буде короткотерміновим.
Які санкції можуть насправді вплинути на Росію? Німеччина піде на те, щоби зупинити Nord Stream-2?
Бізнес-клас у Німеччині зацікавлений у дешевій сировині. Тому для них ця історія з Навальним – це не проблема. Це для нас це здається проблемою, але для тих панів – ні. Меркель не може йти проти німецького бізнесу, їй не дозволять, бо бізнес для них понад усе. Вони можуть покарати тих, хто брав участь (в отруєнні Навального), але псувати можливість отримати мільярдні прибутки від співробітництва з РФ не стануть. Поки економіка РФ базуватиметься на природних ресурсах, Німеччина не чіпатиме імперію.
Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь нібито перехопила розмову Німеччини і Польщі щодо отруєння Навального. Він стверджує, що ніякого отруєння не було. Ви наприкінці 80-х займали посаду керівника галузевого відділу протидії іноземним технічним розвідкам. Як оцінювати заяви Лукашенка?
Все це націлено на задурення населення Росії. І росіяни охоче вірять в це. Я досі підтримую зв’язок з Росією, більшість там думають, що це все підлаштовано саме так, як Лукашенко розповідає. Тобто люди не вірять, що Навальний був отруєний. Ви ж розумієте, «ящик» працює... Та й вони не зацікавлені в іншій інформації.
Михайло Глуховський, «Главком»
Коментарі — 0