Олексій Кошель: Вісім кандидатів у своїх програмах не згадують про повернення окупованих територій
«У програмах 80% кандидатів у президенти класичні ліві гасла»
На цих виборах президента Центрвиборчком зареєстрував рекордну кількість кандидатів. 44 особи знайшли 2,5 млн грн грошової застави і мають намір змагатися за крісло на Банковій. Громадська організація «Комітет виборців України» проаналізувала виборчі програми усіх зареєстрованих кандидатів, і дійшла висновку: програми готувалися не аналітичними центрами, не експертними групами, а є продуктом політтехнологів. Майже половина тез програм не належить до повноважень президента, які окреслені в Конституції. А інколи обіцянки кандидатів взагалі виходять за рамки основного закону.
Олексій Кошель, голова Комітету виборців, каже, що більшість тез виборчих програм мають декларативний характер і є сумнівними з точки зору реалістичності їх виконання.
Повноваження президента України
Стаття 106 Конституції
1) забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави;
2) звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;
3) представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України;
4) приймає рішення про визнання іноземних держав;
5) призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав;
6) призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України відповідно до статті 156 цієї Конституції, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою;
7) призначає позачергові вибори до Верховної Ради України у строки, встановлені цією Конституцією;
8) припиняє повноваження Верховної Ради України у випадках, передбачених цією Конституцією;
9) вносить за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, сформованої відповідно до статті 83 Конституції України, подання про призначення Верховною Радою України Прем'єр-міністра України в строк не пізніше ніж на п'ятнадцятий день після одержання такої пропозиції;
10) вносить до Верховної Ради України подання про призначення Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України;
11) призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Генерального прокурора;
12) призначає на посади та звільняє з посад половину складу Ради Національного банку України;
13) призначає на посади та звільняє з посад половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;
14) вносить до Верховної Ради України подання про призначення на посаду та звільнення з посади Голови Служби безпеки України;
15) зупиняє дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності цій Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності;
16) скасовує акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
17) є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави;
18) очолює Раду національної безпеки і оборони України;
19) вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України приймає рішення про використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань;
20) приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України;
21) приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації - з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України;
22) призначає на посади третину складу Конституційного Суду України;
23) пункт 23 частини першої статті 106 виключено
24) присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини;
25) нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними;
26) приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні;
27) здійснює помилування;
28) створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби;
29) підписує закони, прийняті Верховною Радою України;
30) має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів (крім законів про внесення змін до Конституції України) з наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України;
31) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України.
Про що говорять 44 кандидати у президенти у своїх виборчих програмах?
Якщо говорити загалом, то ці програми не є планами дій президента на найближчі п’ять років. Ці програми є віддзеркаленням результатів соціологічних опитувань. Тобто соціологи вказують на проблеми, які найбільше турбують громадян: війна з Росією, пенсійне забезпечення, низка соціальних питань. І все це дзеркально відображається у програмах кандидатів.
33 із 44 кандидатів вказують у своїх програмах питання пенсійного забезпечення. У нас 12 мільйонів пенсіонерів, вони є однією з найбільших цільових груп для українських політиків. Ось для прикладу Олександр Шевченко: «поетапне зростання за три роки пенсій до еквівалента 300 євро», Сергій Тарута: «середня пенсія не менше як 10 тисяч гривень», Євгеній Мураєв: «розмір пенсії слід встановити на рівні не нижчому від фактичного розміру прожиткового мінімуму», Олександр Вілкул: «пенсія – не нижче 40% від середньої заробітної плати в країні», Володимир Зеленський: «перехід від солідарної до накопичувальної пенсійної системи», Юлія Тимошенко: «пенсійні внески відкладатимуться на особовий рахунок кожної людини».
23 із 44 кандидатів згадують у програмах про проблему високих комунальних тарифів. Ольга Богомолець: «запровадити мораторій на підвищення тарифів для українців», Юрій Бойко: «ми зупинимо зростання цін та зменшимо тарифи», Віктор Бондар: «повний енергоаудит і зниження тарифів для населення й промисловості», Юрій Дерев’янко: «припинити тарифний грабунок людей олігархічними кланами», Сергій Каплін: «скорочення цін на газ в чотири рази», Руслан Кошулинський: «надавати газ та електроенергію для населення за
Зовнішня політика України. Що обіцяють кандидати?
19 із 44 виступають за зближення України з НАТО. Валентин Наливайченко: «інтегрувати Україну до ЄС та НАТО», Петро Порошенко: «наша місія - вступ до Євросоюзу і НАТО», Андрій Садовий: «налагоджувати взаємодію та постійну співпрацю з НАТО, щоб згодом отримати членство», Віталій Скоцик: «посилення співпраці з НАТО», Ігор Смешко: «забезпечення сумісності з НАТО, що сприятиме отриманню Плану дій щодо членства в Альянсі».
Натомість не згадують в програмах про потребу в зближенні з НАТО Мураєв, Бойко, Вілкул, Мороз, Тарута, Ігор Шевченко та інші.
До слова скажу, що 36 із 44 кандидатів у президенти підіймають в своїх програмах тему повернення окупованих територій, а от вісім – не згадують про це нічого. Наприклад, Андрій Новак, Віктор Бондар, Сергій Каплін, Олександр Данилюк, Юрій Кармазін…
Міжнародний рух #liberatecrimea під час акції на Майдані Незалежності «Україно, пам’ятай: Крим окуповано!» озвучив дев’ять прізвищ кандидатів у президенти, які отримають «чорну мітку», бо взагалі не висловили публічно свою позицію з питання деокупації Криму або озвучили тези, які просуває Російська Федерація(відновити подачу води, припинити блокаду, що означає перемовини з окупаційною владою, а отже їх певну легітимізацію).
До цього «чорного списку» увійшли Юрій Бойко, Євгеній Мураєв, Олександр Вілкул, Олександр Соловйов, Олександр Мороз, Юрій Кармазін, Сергій Каплін, Олег Ляшко, Віктор Бондар.
Про що це свідчить, що програми кандидатів у президенти ось такі – ніякі?
Ми з вами бачимо, що ці програми готувалися не аналітичними центрами, не експертними групами. Можемо сказати, що більша маса програм – продукт політтехнологів. До того ж наша організація не спостерігала, коли програми обговорювалися б на предмет реалістичності з вузькими експертними групами.
Я наведу приклад, який підтверджує мої тези. Ось програма Комуністичної партії України виборів 2014 року. Якщо забрати із цієї виборчої програми словосполучення про густі хмари неонацизму, то фактично це є типова програма, тези якої домінують у програмах переважної більшості кандидатів на пост президента. Відкриваємо програму Комуністичної партії, і бачимо розмиті формулювання про питання війни з Росією – «встановлення на українській землі миру і спокою». При чому першим кроком КПУ пропонувала спинити братовбивство і сповістити про мир. Багато наших кандидатів «сповіщують про мир». Також у програмі КПУ було про відродження боєздатних збройних сил України, розширення соціальних пільг, посилення державного контролю над цінами, повернення трудових заощаджень, безкоштовну дошкільну, середню та вищу освіту, а також про те, що витрати на комунальні послуги не повинні перевищувати 10% від доходів сім’ї.
Тобто програма КПУ і її схожість із тезами програм більшості кандидатів дають нам можливість зробити висновок: 80% кандидатів пропонують класичні ліві гасла. Але в цьому немає нічого сенсаційного. Давайте проаналізуємо програми партій на виборах у 2014 році. Там також є тези, які притаманні політикам лівого спрямування.
«Ми отримали вкрай неякісні програми»
Які теми найбільше висвітлюють кандидати?
На першому місці стоять питання економіки: інвестиції, податки, робочі місця, зарплати, пенсії. Кожне третє речення в програмах стосується економіки.
На другому місці – правова політика. Це Конституція, недоторканність, реформа суду, взаємодія гілок влади. В середньому це 11% тексту кожної програми. На третьому місці – безпека і армія – 8%. На четвертому – освіта і медицина – 8%. На п’ятому – зовнішня політика – 6%.
Зазначу, що 20% в програмах партій – загальні слова та історії з біографій кандидатів.
Тому ми отримали вкрай неякісні програми. Часто навіть можна помітити, що кандидати в президенти висловлюють тези, які суперечать їхній програмі. Тому наша організація звернулася до всіх кандидатів з проханням оприлюднити свої розширені програми, стратегії або інші документи, які обґрунтовують пункти програми на предмет їхньої реалістичності. І дуже важливо, щоб ці тези будувалися на конкретних механізмах досягнення запропонованих соціально-економічних показників.
Якими обіцянками, як і з рогу достатку, сиплять у програмах кандидати?
Наша організація, досліджуючи виборчі програми кандидатів, склала своєрідний рейтинг «Топ-10 дивних обіцянок кандидатів у президенти». Так, Володимир Петров пообіцяв «право на щоденний безоплатний хліб кожному громадянину України», Андрій Садовий каже, що «буде ефективно боротися з дитячим алкоголізмом», Руслан Кошулинський має намір «забезпечити кожній українській дитині доступ у дошкільний заклад», Віктор Бондар збирається «побудувати протягом п’яти років у кожному обласному центрі по одному льодовому Палацу спорту», Юрій Дерев’янко займеться «встановленням безкоштовного високошвидкісного інтернету по всій території України», Сергій Каплін пропонує «мораторій на звільнення лікарів», Ілля Кива каже, що «за корупцію в судовому процесі може бути встановлена міра покарання аж до смертної кари», Аркадій Корнацький запевняє, що «буде створено Міжнародний трибунал. Це буде перший у світі антикорупційний трибунал, який розглядатиме справи гнобителів народу, в тому числі за відмивання корупційних активів у США та ЄС і масове корумпування політиків цих держав», Олександр Мороз пропонує «переважно перетворити дитячі будинки на військові ліцеї-інтернати для хлопчиків», і «створити трибунал для розглядів відповідальності посадовців за геноцид українського народу в 1991 – 2018 роках».
«Дуже багато програм нагадують вірш Сосюри»
Чого ви не побачили у виборчих програмах?
За невеликими винятками кандидати не акцентують увагу на децентралізації та необхідності її завершення. Якщо програму розробляють політтехнологи, то краще говорити про мир і щастя для всіх, аніж про складнощі завершення реформи децентралізації. Максимум у форматі гасел – скасувати районні адміністрації та змінити повноваження обласних держадміністрацій.
Ми не побачили в програмах реалістичної виборчої реформи. Є лише загальні красиві слова про відкриті списки. Бо говорити про відкриті списки з позицій політтехнологій значно легше, аніж про закриті списки. Але ніхто з кандидатів не дав відповіді на запитання про те, що завершити виборчу реформу і провести парламентські вибори за новою системою, як це передбачено у виборчому кодексі, вже нереалістично. Тому що дуже мало часу залишається до виборів.
Ми не побачили тез про джерела політичної корупції.
Можливо, виборчі програми кандидатів не якісні, бо виборець їх не читає?
Свого часу на парламентських виборах балотувалася політична сила, яка в ЦВК зареєструвала як виборчу програму вірш Сосюри «Любіть Україну». Тобто в програмі було написано: «Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну»… і нам здається, що сьогодні дуже багато програм нагадують саме цей вірш. На жаль, дійсно виборці не дуже охоче читають програми, а політики і не пропонують. Лише від 3% до 5% виборців читають виборчі програми кандидатів, партій. Але це виходить замкнене коло.
Проте є позитивна тенденція. Останні виборчі кампанії показують, що зростає інтерес до дебатів. І давайте згадаємо дебати між Віктором Януковичем і Юлією Тимошенко, які не відбулися, точніше вони відбулися без одного учасника, бо Віктор Федорович в цей самий час проводив зустріч із журналістами у більш комфортному для себе форматі. Але навіть тоді він розумів, що відмова від дебатів, відмова від дискусії може завдати іміджевого удару. Зараз вимоги суспільства до якості виборчих процесів і до якості дискусій значно збільшилися.
Чинний закон «Про вибори Президента України» передбачає обов’язковість дебатів лише напередодні другого туру виборів. З огляду на це існує ризик того, що виборчі програми кандидатів залишаться лише формальними документами і не будуть обговорені під час повноцінних дебатів напередодні першого туру. Тому закликаємо провідні телеканали організувати передачі у формі дебатів під назвою «Вибори 2019» за участю кандидатів на пост президента щодо обговорення тез їх виборчих програм.
Наталія Малиновська, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»
Читайте також:
Коментарі — 0