Рік після удару по будинку на Святошині: як живе киянка, яка вижила після падіння з дев'ятого поверху
Вероніка Осінцева: «Загалом моє життя, те, яким воно є зараз, це щасливий випадок»
Сьогодні, 31 липня, минає рік відтоді, як російська ракета влучила у багатоповерхівку на вулиці Василя Кучера, 2А Святошинського району Києва і забрала життя 28 мешканців. Вибуховою хвилею Вероніку Осінцеву викинуло з дев'ятого поверху будинку. Дівчина дивом вижила у ту ніч, проте втратила своїх батьків. Про те, як дівчина повертається до життя та вшановує пам'ять рідних, розповідає «Главком» із посиланням на Суспільне.
«Я займаюся так само маминим бізнесом. У мами був магазин канцтоварів та товарів для творчості. Пишу пісні на важливу тему для себе. Відмова від війни, відмова від насилля», – ділиться Вероніка.
Уперше журналісти познайомились із дівчиною 31 липня минулого року у Київській міській клінічній лікарні №12 – за кілька годин після масованої атаки. Напередодні трагедії Вероніка готувалась до мітингу на підтримку НАБУ і САП, де мала виголосити промову.
«Я у пустій квартирі проводила репетицію перед тим, як вийти на мітингу зі своєю промовою. У мене досі є цей текст, він чекає свого часу. Але я тоді проводила таку особисту репетицію, як правильно доносити думку, як підібрати тембр голосу», –пригадує Вероніка.
А ближче до вечора дівчина приїхала у свій район, в цей час у небі вже літали російські шахеди. Від безпілотників вона ховалася під деревами.
«Мама мені телефонувала і казала «скоріше йди додому». І в момент, коли ми розмовляли з нею по телефону, щось вибухнуло поруч, було гучно і дуже яскраво. Я потім прийшла додому. Я гладила свого кота, який не дуже любить, коли його гладять. Це теж було таке, як передчуття в нього. Якось так. Мама взагалі своїй подруз написала одне слово – «лячно», – розповідає Вероніка.
Тієї ночі дівчина прокинулась на вулиці: від вибухової хвилі вона вилетіла з дев'ятого поверху свого будинку. Її на руїнах знайшов військовий, а потім приїхали медики. Тоді Вероніка казала, що не розуміє, як вижила.
«Я просто спала. Потім вибух, я чую крізь сон, відчуття вільного падіння, і наступна секунда, коли я вже відкриваю очі, тут, під будинком. І бачу, що палає автівка, купу людей. Пролежала я без свідомості десь приблизно півтори-дві години. У мене був перелом зі зміщенням на лівій нозі. Мені зробили чотири операції. Зараз я почуваюся чудово. Як би там росіяни не хотіли зіпсувати мені життя, у них це не вийшло», – ділиться Вероніка.
Вероніка жила з батьками у знищеному російською ракетою будинку понад 20 років. Нині про це життя нагадує лише шматок стіни, який залишився від її кімнати.
«Батьки вислуховували від мене постійно, який світ несправедливий, як треба його міняти, щоб було комфортніше і краще жити усім. Тепер це вислуховує Threads і люди в інтернеті. І я вшановую пам'ять батьків тим, що я далі продовжую говорити про те, що для мене важливо. І буквально кожна моя дія, кожне моє слово – це вшанування пам'яті моїх батьків. Вони перестали мене поважати, якщо б я продовжила навіть після цього випадку мовчати», – ділиться Вероніка.
Після трагедії подруги відкрили збір на допомогу. Тисячі людей писали співчуття через втрату батьків і підтримували Вероніку.
Нині дівчина живе у знайомих
«Загалом моє життя, те, яким воно є зараз, це щасливий випадок. В цьому нема моєї заслуги. В цьому є заслуга людей, які були поруч зі мною. В цьому є заслуга моїх батьків, що я не залишилася ні з чим. Коли ти проживаєш в нормальних умовах, поруч з тобою є твої люди, які тебе підтримують, ти в цілому не можеш далі жити у цьому відчутті жахливої образи і ненависті», – говорить дівчина.
Вероніка каже, що будинок, в якому мешкала до обстрілу, навряд чи будуть відновлювати. Вона час від часу дівчина навідується сюди.
«Відновлення ніякого не буде, звичайно, ні. Це будинок в цілому потрісканий. Що тут відновлювати? Я коли сиджу ось там, біля під'їзду, я постійно прислуховуюсь, чи немає якогось тріску, бо мені постійно здається, що я буду там сидіти, а він просто візьме і завалиться. Отак от, просто посиплеться, як картковий будиночок», – говорить Вероніка.
Біля будинку, де ще рік тому було життя, в пам'ять про вбитих російською ракетою мешканців облаштували меморіал. Там 28 фото дорослих та дітей, також батьки Вероніки – Наталія та Андрій Осінцеви.
«Ось моя мама. Красива. Батько був просто ядерний, а мама – дуже хороша тепла, м'яка. Вона на цій фотографії в сарафані. А тато, він з характером чоловік, ми з ним дуже схожі. Воно буде боліти і воно ніколи не припиниться. Вони не хотіли, щоб я далі жила у депресії, щоб я далі жила у ненависті. Вони хотіли, щоб я жила щасливо і щоб я займалася тим, що я люблю, щоб я просто насолоджувалась далі життям, щоб я жила за них обох. І за свого котика теж», – каже Вероніка.
Що відомо про нічну масовану атаку РФ на Київ 31 липня 2025 року
У ніч на 31 липня армія РФ атакувала Київ безпілотниками та ракетами. Пошкодження зафіксовано у чотирьох районах міста. Найбільше у Святошинському районі, де ракета влучила у дев'ятиповерховий будинок, а також у Солом'янському – де поруйновано чотириповерхівку.
Зранку 1 серпня рятувальники завершили розбір завалів дев'ятиповерхівки у Святошинському районі. На цій локації загинуло 28 людей. Загалом у Києві внаслідок удару загинула 31 людина. Із них п'ятеро – це діти.
Від російського обстрілу 31 липня постраждали 159 людей, серед них 16 дітей. 1 серпня в Києві було оголошено Днем жалоби за загиблими.
Коментарі — 0