«Зелені» аукціони в Україні у 2025-му році: як пройшов перший та чого чекати від наступних

Дайджест
«Зелені» аукціони в Україні у 2025-му році: як пройшов перший та чого чекати від наступних
У Міністерстві енергетики неодноразово зазначали, що початок проведення аукціонів з розподілу квоти підтримки вже є перемогою
фото: depositphotos.com

Перший цьогорічний «зелений» аукціон, який було заплановано на 12 березня, так і не відбувся. Причина – відсутність учасників

Нещодавно «Гарантований покупець» оголосив про проведення чергового «зеленого» аукціону – на 47 МВт для інших джерел енергії. Нагадаю, у квітні планується аукціон на 100 МВт для потужностей вітроенергетики.

У Міністерстві енергетики неодноразово зазначали, що початок проведення аукціонів з розподілу квоти підтримки вже є перемогою (лише один переможець – ТОВ «Вотерструм» з 900 кВт мГЕС). З цим можна погодитись, але, на жаль, вже цього року немає великого ажіотажу на такий механізм підтримки, що вказує на більш системні проблеми для інвесторів. Зокрема, і надалі зберігається значна заборгованість перед виробниками з ВДЕ за «зеленим» тарифом, понад 20 млрд грн. Також, досі не працюють механізми страхування від військових ризиків.

Завдяки Закону № 4213-IX від 14 січня 2025 року «Про внесення змін до деяких законів України у сфері енергетики та у сфері теплопостачання щодо уточнення положень, пов’язаних із дією воєнного стану в Україні» було передбачено збільшення річної квоти для участі в аукціонах.

За результатами проведених у відповідному році аукціонів з розподілу річної квоти підтримки суб’єкт господарювання самостійно або разом з іншими суб’єктами господарювання, з якими має спільного кінцевого бенефіціарного власника, має право отримати не більше 50% обсягу річної квоти підтримки на відповідний рік, замість минулих 25%. Ця зміна може зацікавити деяких гравців, про необхідність таких змін у 2024-му році неодноразово казали представники інвесторів у вітроенергетику.

Яка ситуація у Європі?

Європейські уряди виділили рекордні 36,8 ГВт на аукціонах на вітроенергетичні потужності у 2024-му році, що на 35% більше, ніж у 2023-му, повідомили у WindEurope. Нові потужності склали 16,4 ГВт, з них 12,9 ГВт – у Європейському Союзі. Південно-Східна Європа, включаючи країни-члени ЄС Хорватію, Румунію та Грецію, збільшила потужність на 1,76 ГВт, з яких на Туреччину припадає 1,31 ГВт.

В Європі інвестори вже активно залучають фінансування навіть для водневих проєктів, за різними механізмами підтримки. Другий аукціон European Hydrogen Bank привернув 61 заявку на проєкти у 11 країнах ЄС. Загальна сума запитуваної грантової підтримки становить понад 4,8 млрд євро, що у чотири рази перевищує доступний бюджет. Для підтримки виробництва відновлюваного водню в Європі використовуються доходи від Системи торгівлі викидами ЄС, які спрямовуються через Інноваційний фонд.

Окремо можна зазначити, що найбільшою проблемою для потенційних інвесторів у сектор ВДЕ в Україні й надалі лишається високий рівень недовіри до державних інструментів підтримки. До цього можна віднести й боргову кризу, і нестабільність регуляторного середовища, і у цілому загальну політичні обставини. У такому випадку слід було б розглянути додаткові механізми стимулу для «зелених» інвесторів, в яких роль держави була б меншою.

Читайте також:

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів

Читайте також

Не варто тішити себе ілюзіями, на кшталт, а ось коли Путін не піде на виконання вимог Трампа, ось тоді й почнеться...
Путін розраховує зірвати джекпот
Володимир Михайлов з монографією Strategic minerals of Ukraine and their investment attractiveness
Трамп вимагає $500 млрд від України. Геолог Володимир Михайлов пояснює, чи це реально
За словами експосла, Європа має взяти на себе більшу відповідальність у допомозі Україні
Український дипломат: Все те, що наговорив Джей Ді Венс на Мюнхенській конференції, пішло нам на користь
«Уже сьогодні треба думати як проходити наступну зиму»
Надмірне регулювання через пільгові поставки газу може зірвати імпорт наступної зими – Прокіп
Після України російська армія піде на країни Балтії
Буде «ще один Маріуполь»: екскомандувач НАТО назвав ціль Путіна в Європі
Гарвардський університет торік отримав $700 млн федерального фінансування
Університети США припинили набирати людей на роботу через погрози Трампа
Петтері Орпо, прем'єр-міністр Фінляндії
Фінляндія зробила заяву щодо відправки миротворців до України
США озвучили намір продати супер’яхту Amadea ще у лютому 2024 року
Американські прокурори отримали право продати яхту російського мільярдера
Великий стовп диму у Дніпропетровській області через атаку російський БпЛА
У двох областях пошкоджено критичну інфраструктуру через російські удари