«Зелені» аукціони в Україні у 2025-му році: як пройшов перший та чого чекати від наступних

Нещодавно «Гарантований покупець» оголосив про проведення чергового «зеленого» аукціону – на 47 МВт для інших джерел енергії. Нагадаю, у квітні планується аукціон на 100 МВт для потужностей вітроенергетики.

У Міністерстві енергетики неодноразово зазначали, що початок проведення аукціонів з розподілу квоти підтримки вже є перемогою (лише один переможець – ТОВ «Вотерструм» з 900 кВт мГЕС). З цим можна погодитись, але, на жаль, вже цього року немає великого ажіотажу на такий механізм підтримки, що вказує на більш системні проблеми для інвесторів. Зокрема, і надалі зберігається значна заборгованість перед виробниками з ВДЕ за «зеленим» тарифом, понад 20 млрд грн. Також, досі не працюють механізми страхування від військових ризиків.

Завдяки Закону № 4213-IX від 14 січня 2025 року «Про внесення змін до деяких законів України у сфері енергетики та у сфері теплопостачання щодо уточнення положень, пов’язаних із дією воєнного стану в Україні» було передбачено збільшення річної квоти для участі в аукціонах.

За результатами проведених у відповідному році аукціонів з розподілу річної квоти підтримки суб’єкт господарювання самостійно або разом з іншими суб’єктами господарювання, з якими має спільного кінцевого бенефіціарного власника, має право отримати не більше 50% обсягу річної квоти підтримки на відповідний рік, замість минулих 25%. Ця зміна може зацікавити деяких гравців, про необхідність таких змін у 2024-му році неодноразово казали представники інвесторів у вітроенергетику.

Яка ситуація у Європі?

Європейські уряди виділили рекордні 36,8 ГВт на аукціонах на вітроенергетичні потужності у 2024-му році, що на 35% більше, ніж у 2023-му, повідомили у WindEurope. Нові потужності склали 16,4 ГВт, з них 12,9 ГВт – у Європейському Союзі. Південно-Східна Європа, включаючи країни-члени ЄС Хорватію, Румунію та Грецію, збільшила потужність на 1,76 ГВт, з яких на Туреччину припадає 1,31 ГВт.

В Європі інвестори вже активно залучають фінансування навіть для водневих проєктів, за різними механізмами підтримки. Другий аукціон European Hydrogen Bank привернув 61 заявку на проєкти у 11 країнах ЄС. Загальна сума запитуваної грантової підтримки становить понад 4,8 млрд євро, що у чотири рази перевищує доступний бюджет. Для підтримки виробництва відновлюваного водню в Європі використовуються доходи від Системи торгівлі викидами ЄС, які спрямовуються через Інноваційний фонд.

Окремо можна зазначити, що найбільшою проблемою для потенційних інвесторів у сектор ВДЕ в Україні й надалі лишається високий рівень недовіри до державних інструментів підтримки. До цього можна віднести й боргову кризу, і нестабільність регуляторного середовища, і у цілому загальну політичні обставини. У такому випадку слід було б розглянути додаткові механізми стимулу для «зелених» інвесторів, в яких роль держави була б меншою.