«Я українка, але русская». Як військова комендатура на Курщині збирає списки охочих на евакуацію (відео)

Військова комендатура в Курській області РФ збирає списки місцевих мешканців, які бажають евакуюватися в Росію чи Україну. Як повідомив пресофіцер Олексій Дмитрашківський, переважна більшість людей з тих, які хочуть виїхати із зони бойових дій, висловили бажання евакуюватися до Росії, проте наразі російська сторона не демонструє готовності відкрити гуманітарні коридори. Про це йдеться у матеріалі «Главкома», присвяченому першому місяцю роботу української комендатури у російському регіоні.

Серед мешканців Суджанського району та прилеглих сіл є й ті, хто хотів би виїхати в Україну. Це люди, переважно літні, родичі яких живуть в Україні і готові прийняти їх у себе, пояснив Дмитрашківський.

«Після того, як ми почали публікувати відеозвернення мешканців Курщини до своїх рідних, до нас почали приходити листи, де люди просять знайти їхніх родичів», – розповів офіцер. У спілкуванні з місцевими мешканцями з’ясувалося, що фактично кожен третій має рідню в Україні.

Днями Олексій Дмитрашківський з колегами відвідував в одному з сіл Суджанського району 85-річну Ніну Миколаївну Бондаренко, привіз їй речі та медикаменти, передані доньками з України.

Літня жінка ледве ходить, доглядати її фактично нема кому, проте виїздити вона не бажає. Ніна Миколаївна слухає вмовляння доньки, записане на відео в телефоні пресофіцера, плаче, але залишати селище, в якому прожила 60 років, не хоче. Тим часом ситуація в неї критична. Як пояснив Олексій Дмитрашківський, у сусідню хату влучив російський снаряд, зачепило й оселю жінки – хата Ніни Миколаївни стала непридатною для життя. Жінці дала куток родичка, в будинку якої вже мешкає восьмеро осіб.

Аргумент, яким мотивує літня людина свою відмову переїздити до доньок в Україну, звучить вкрай дивно: «Чого я поїду в Україну під кулі?!». Фрагмент розмови – в ексклюзивному відео, переданому «Главкому» співробітниками ТРО Медіа, які працюють на Курщині.

Жінка добре говорить українською, видно, що це її рідна мова, та водночас визнає себе громадянкою Росії, «бо я тут все життя прожила».