Публічна активізація засновника легендарного «Азова» породила нову хвилю чуток про «скоро вибори»
У великому інтерв’ю американському подкастеру Лексу Фрідману Володимир Зеленський вкотре повторив: проведення виборів у нинішніх умовах не є можливим. Утім невизначена перспектива не заважає соціологам і псевдосоціологам брати замовлення зацікавлених гравців і робити електоральні заміри і… вдаватися до скандальних маніпуляцій.
Деякі політики з осені минулого року також увімкнули «лайтовий» передвиборчий режим.
Усім очевидно, що на майбутніх парламентських виборах шанси вистрілити мають політичні проєкти військових. Знакових людей у пікселі «хантять» до своїх рядів й діючі партії. У 2014 році цей досвід, скоріше, був невдалим, але зараз обставини геть інші.
На цьому тлі багато хто звернув увагу на велике інтерв’ю командира Третьої штурмової бригади та засновника полку «Азов» Андрія Білецького журналістці Наталії Мосейчук. Білецький – одна з найбільш медійно розкручених персон серед військових: він регулярно фігурує у різноманітних електоральних рейтингах, хай поки що у третьому-четвертому ешелоні.
Але стартова впізнаваність та базова підтримка, з якою можна надалі працювати, у нього, безумовно, є. Як і харизма – Білецький виглядає елегантно що у військовій формі, що у піджаку з краваткою.
У своєму, без перебільшення, програмному інтерв’ю Білецький розповів про своє дитинство у Харкові, початок «руської весни» у місті, недовге депутатське минуле… Але найрезонанснішими стали його висловлювання щодо «здачі Криму у 2014-му» та можливе перемир’я.
«Якщо буде перемир'я на будь-яких умовах, у цьому немає нічого поганого, якщо ми займатимемося модернізацією країни та силового блоку, – заявив засновник «Азова».
І така миролюбива позиція для багатьох стала несподіванкою. Водночас тут же Білецький зауважив, що постійні розмови про перемир’я є небезпечними, бо демотивують бійців на фронті.
Трансляція світоглядних роздумів Білецького супроводжується масивною рекламною кампанією «Азова»: білборди з логотипом якого та гаслом «Важливі дії, а не слогани» помічені по усій країні. Реклама зі слоганом «Азова» розповсюджується також через популярні Telegram-канали.
В «Азові» позиціонують рекламну активність, що привернула загальну увагу, як рекрутингову кампанію без маркетингових хитрощів і закликають не шукати в ній політичних меседжів.
«Не шукайте тут прихованих меседжів: політики чи знецінення рекламних кампаній інших підрозділів. Ми всі зараз робимо одну справу. Просто кожен шукає свій шлях достукатися до сердець українців. Наш шлях – це чесність і простота. Бо жодні креативи не змусять людину ризикнути життям. Це рішення може прийти лише зсередини», – пише заступник командира «Азову» Святослав «Калина» Паламар.
Варто зауважити, що і «Азов», і «Третя штурмова» давно є взірцями грамотного рекрутингу як через зовнішні носії, так і через Інтернет. Тож креативників, які вміють працювати з різною аудиторією, у цій команді вистачає.
Сам засновник «Азова» дуже розпливчасто коментує перспективу виборів: «Вважаю, що ми повинні все це (виборчий процес – ред.) дуже швидко пройти, нам зараз не до розмаїтої політичної культури, більше стоїть питання про національну єдність. Я намагаюся зосереджуватися виключно на військових проблемах».
Утім в соцмережах після цього інтерв’ю, яке збіглося у часі з масованою піар-кампанією «Азова», одразу запідозрили Білецького в підготовці до дещо більшого. Принаймні, політичні амбіції у нього були раніше, але виразно реалізувати їх поки не судилося.
Політолог Володимир Фесенко згоден, що інтерв'ю Білецького – це нагадування про нього і як про військового, і як про політика.
«Насправді багато хто дивиться у бік «Азова», бо є попит на прихід до політики героїв війни, – вважає експерт. – І оскільки громадська думка та соціологічні дослідження фіксують такі тенденції, то постає питання: хто з відомих людей з відповідними амбіціями та політичним досвідом може уособлювати таку пропозицію. Їх насправді не так багато – Валерій Залужний, Кирило Буданов, а далі починаються відомі люди з війська. І оскільки Білецький має політичний досвід, він – один з перших, кого згадують».
Андрій Білецький. Політична біографія
Дебютний похід Білецького у політику відбувся у буремному 2014 році. На момент першого вторгнення Росії в Україну він був відомим як член декількох націоналістичних організацій у Харкові та керівник організації «Патріот України». Пережив кілька арештів та замах.
У 2013 році члени цієї організації увійшли до «силового крила» Євромайдану – «Правого сектора», який взявся буквально нізвідки, але за короткий час став відомим на всю країну. На той час Білецький сидів за звинуваченням в екстремізмі і замаху у Харківському СІЗО, де провів загалом 2,5 роки. Вийшов на волю одразу після втечі Януковича, коли Верховна Рада прийняла постанову щодо звільнення політв’язнів.
На сході України тоді підбурювані Росією сепаратисти намагалися захоплювати адмінбудівлі. І Білецький був призначений керівником силового блоку «Правого сектору»-Схід». До його зони відповідальності входили найбільш вразливі області, які росіяни обрали для встановлення там маріонеткових «органів влади» – Донецька, Луганська та Харківська. Також Білецький керував загоном «Чорний корпус», який у 2014-му брав участь в обороні Бердянська, аби не допустити захоплення міста проросійськими бойовиками. У тому ж Бердянську у травні Білецький заснував та очолив батальйон тероборони «Азов», який згодом стане відомим далеко за межами України.
Саме «Азов» у червні взяв ключову участь у звільненні Маріуполя, причому майже без втрат. Білецький отримав орден «За мужність» ІІІ ступеня з рук тодішнього президента Петра Порошенка та звання «Почесного громадянина Маріуполя». У вересні батальйон було розширено до полку, а Білецький став командиром «Азова».
На парламентських виборах-2014 мілітарний напрям осідлав нашвидкоруч склеєний проєкт «Народний фронт» на чолі з тодішніми першими особами – прем’єром Арсенієм Яценюком та головою Верховної Ради Олександром Турчиновим. Білецький разом із командирами добровольчих батальйонів увійшов до Військової ради «Народного фронту», проте далі співпраця не пішла. Командир «Азова» балотувався до Верховної Ради та пройшов як самовисуванець по 217-му округу на столичній Оболоні.
«Коли я заходив на депутатство, була офіцерська нарада і ми голосували, що робити: можливо, когось підтримати, щоб людина лобіювала інтереси добровольчих підрозділів, але зупинилися на тому, що я піду, – згадував Білецький в інтерв’ю Мосейчук. – Усі якраз боялися переслідувань добровольців після першого «Мінська» – було зрозуміло, що є бажання просто розігнати всі ці підрозділи. Я цей папірець бачив особисто, аби розігнати «Азов» по міліцейських підрозділах, хоча всі розуміли, що ніхто не буде служити в поліції, відповідно всі розійдуться по домах. Це була одна з умов пропозицій на дорожній мапі трьох партій, які створювали коаліцію».
Але полк «Азов» таки був переведений у склад Національної гвардії в структурі МВС. Міністерством протягом кількох років незмінно керував міністр з «Народного фронту» Арсен Аваков, з ім’ям якого довгий час пов’язували і «Азов», і Білецького. Останній був не надто сумлінним народним депутатом, у Верховній Раді майже не з’являвся, проте виділявся неабиякою громадською активністю. З отриманням мандату він пішов з «Азова», але очолив правий громадсько-політичний рух «Цивільний корпус «Азов», який згодом трансформувався у партію «Національний корпус».
«Цивільний корпус «Азов» займався різноманітними акціями: боротьбою з незаконними забудовами, «наливайками», блокував адмінмежу з окупованим Кримом... Але основним стратегічним завданням Білецького було формування «бойового активу» молодих та завзятих прихильників через організацію таборів, спортивних змагань тощо. Власне, коли у 2016-му справа дійшла до формування власної партії, її кістяк вже був створений.
Про патронат Авакова над новим проєктом не казав тільки ледачий, і подальші події тільки додавали впевненості в підозрах стосовно такого зв’язку. У тодішнього шефа МВС та його соратників з «Народного фронту» все більше псувалися стосунки з партнерами по коаліції, і так вже збіглося, що «Нацкорпус» взявся методично пити кров з президента Петра Порошенка, з рук якого свого часу Білецький отримував орден.
Особливо діставалося Порошенку за скандал з його близьким соратником – експершим секретарем РНБО Олегом Гладковським та його сином Ігорем, які підозрювалися у корупційних оборудках в «Укроборонпромі». Акції протесту «Нацкорпусу» «Свинарчуків – за ґрати» починалися з жорсткого «Дня гніву» на Банковій, а продовжилися пікетуванням садиб Порошенка та Гладковського в Іспанії та переслідуванням Петра Олексійовича під час його передвиборчого туру Україною на виборах-2019. Особливо жорстко зустріли чинного президента у Черкасах, коли активісти прорвали кордон поліції – внаслідок сутичок тоді постраждали 22 поліцейських.
Білецький попереджав, що влада готує фізичне знищення лідерів «Національного корпусу» та «Національних дружин». Телеканали, що симпатизують Порошенку, натомість демонстрували фільми про «страшних націоналістів» з «Нацкорпусу» та стверджували, що у минулому Білецький притримувався дуже сумнівних маргінальних ідеологій.
Справедливості заради, після того, як Порошенко програв вибори, «Нацкорпус» став виступати і проти нової влади: брав участь в акціях «Ні капітуляції» проти розведення військ на Донбасі та «формули Штайнмайєра», протестував проти відкриття ринку землі тощо, не обходилося без вже традиційних зіткнень з правоохоронцями. Команду Зеленського Білецький, зокрема, називав «шоуменами, зацикленими на рейтингах, а не на справах держави».
У 2019 році «Нацкорпус» брав участь у парламентських виборах у складі єдиного списку зі «Свободою», «Правим сектором», Українською добровольчою армією, ОУН і Конгресом українських націоналістів (всі вони йшли під брендом ВО «Свобода»). Білецький був другим у списку. У цій «збірній солянці» були свої внутрішні тертя, і подолати виборчий бар’єр націоналістам не вдалося – вони набрали лише 2,15%.
Перешкода для Залужного?
З початком великої війни «Національний корпус» фактично припинив партійну діяльність та політичну активність – за адресою колишнього сайту партії зараз відкривається ресурс з live-результатами футбольних матчів. Білецький заснував Третю штурмову бригаду, яка вже стала легендарною через свої успіхи на полі бою та елітний імідж. І ось – маємо обережні заявки на політичне лідерство, які виходять далеко за межі окремої бригади.
«У Білецького могли лишитись політичні амбіції, які не отримали розвитку і повної реалізації в його минулому політичному житті, – каже Володимир Фесенко. – «Нацкорпус» був помітний, але він навіть до рівня «Свободи» не дотягував і не став повноцінною політичною силою, тим більше популярною. А зараз війна дає Білецькому новий шанс і йому цим треба скористатися. Думаю, він буде зараз формувати певну політичну програму і в останньому інтерв'ю натяки на це є. Ця програма полягатиме у тому, що нам треба розвиватися за моделлю Ізраїлю, який постійно живе з ризиками нової війни. Білецький може відпрацьовувати цю модель мобілізованої країни, яка буде постійно напоготові, і з такою програмою повертатися до політики».
Політолог бачить кілька варіантів політичного майбутнього Білецького: «Перший варіант – повернутися як самостійна політична фігура, зробивши ребрендинг «Нацкорпусу», можливо, використавши розкручений бренд «Азова».
Другий варіант – спробувати вийти на Залужного і працювати разом з ним. Бо якщо Залужний піде у політику, то шукатиме відомих людей, які б підсилювали імідж його потенційної партії героїв війни, що готові змінити країну.
Або третій варіант – прямо протилежний другому: відбирати голоси у Залужного, граючи з ним на одному полі. І на цей момент, можливо, більше підстав думати про те, що хтось за лаштунками може навіть втемну використовувати політичні амбіції Білецького, щоб він розмив монополію Залужного для тих, хто подає запит на військових».
Якщо вважати останню версію найбільш ймовірною, то очевидним вигодоотримувачем від такого розпорошення має бути Офіс президента. Давній принцип «розділяй та володарюй» ніхто не скасовував. Відповідно нинішня активізація Білецького відкриває широкий простір для конспірології.
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0