ПАРЄ схвалила проведення термінових дебатів, метою яких є повернення Росії в асамблею
Європа, яка з березня 2014 року активно вводила санкції проти Росії, схоже, може зупинитись і… помиритися з РФ. У Європі набирає обертів нова скоординована проросійська кампанія. Прибічники Росії в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) вже підготували план, який позбавить Асамблею права накладати санкції на РФ. Сьогодні на закритій зустрічі керівники політичних груп, комітетів ПАРЄ разом із президентом Асамблеї та її заступниками проголосували за позапланові «термінові дебати» з обговорення доповіді щодо цього питання.
Втім це ще не означає, що термінові дебати відбудуться: відповідне рішення повинна затвердити сесійна зала. Голосування з цього питання призначене на післязавтра, 10 квітня.
В останні пару років німецькі дипломати та депутати відкрито виступають для послаблення санкційного тиску. Досягнути цього вони планують на поточній сесії ПАРЄ. Наразі ж друзі Кремля ведуть «роз’яснювальну роботу», переконуючи інших європарламентарів, що боротьба України з РФ є «передвиборчою технологією», і Європа не має її підтримувати. Лобісти інтересів Росії також запевняють, що ідею примирення з Росією підтримує особисто канцлер Німеччини Ангела Меркель.
Прагнення дружити з Росією Німеччина демонструє регулярно – і лідер країни-агресора радісно відповідає на ці сигнали. Прикладів чимало: з останнього - відкриття у російському Підмосков’ї першого в країні заводу зі збирання автомобілів Mercedes-Benz. Червону стрічку на підприємстві перерізав особисто президент Путін, а на урочистостях був присутній цілий міністр економіки Німеччини Петер Альтмаєр. По суті, факт відкриття заводу німецького автовиробника не порушує санкційні вимоги, однак прямо свідчить про справжню позицію Німеччини щодо РФ.
Росія і ПАРЄ
Як відомо, у 2017 році ПАРЄ позбавила російську делегацію права голосу та можливості працювати у керівних структурах Асамблеї через анексію Криму. У відповідь у червні того ж року Росія припинила сплату внесків до бюджету Ради Європи до повного відновлення своїх повноважень. Під завісу минулого року Росія поставила організації умову: вона не повернеться в ПАРЄ, допоки в регламент не внесуть поправку, яка забороняє позбавляти національні делегації права голосу під час сесій. Після тривалих і запеклих дебатів регламент змінений не був. Ба більше, на початку цього року генсек Ради Європи Турбйорн Ягланд заявив: якщо в червні 2019-го виплати не будуть відновлені, Російську Федерацію доведеться виключити з організації після 23 років членства.
Чи то наближення червня, чи то «газові гешефти» (будівництво газопроводу в обхід України, яке нині активізувалося) стали каталізатором спроби повернення Росії в ПАРЄ. Фактор «нічого особистого, просто бізнес» ніхто не скасовував. Річ у тім, що щорічний внесок Москви становить близько 33 мільйонів євро, а це майже 10% бюджету організації. Втім є ще один варіант. «Не можна виключати і те, що між Німеччиною і РФ є якісь домовленості про Україну. Наприклад, що вони йдуть у поступки щодо миротворчої місії, а як аванс отримують повноцінне членство в ПАРЄ», - припустив у коментарі «Главкому» дипломат, експерт Фонду «Майдан закордонних справ» Олександр Хара.
Експерт з міжнародних питань Богдан Яременко вважає, що низка центрально-європейських держав будуть заперечувати проти повернення РФ до ПАРЄ. «Ми вже бачимо появу інформації про те, що достатньо різко з цього приводу висловився представник Великобританії», - зазначив він у коментарі «Главкому». Мова про заяву посла Британії у Раді Європі Крістофера Івона, яку той розмістив вчора у себе в Twitter. «Як мені розповіли, протягом цього тижня Рада Європи робила сама собі хімічну кастрацію. І це точно не те, чого ми прагнемо», - написав посол про останні події.
Втім, на думку Яременка, спрогнозувати, чим закінчиться історія з «прощенням» РФ, неможливо. «Розклад сил у ПАРЄ, де Німеччина не має більшості, але має найбільшу за чисельністю делегацію, я не знаю, до того ж, багато залежить від мобілізації прихильників тієї чи іншої ідеї. Це питання визріває вже пару років, і певно, саме тепер досягне своєї кульмінації. Якщо скасувати частину санкцій вдасться, то це фактично поставить під сумнів існування цієї організації», - підкреслив Яременко.
За словами експерта, якщо Росія повернеться, то Рада Європи не втратить можливість ухвалювати резолюції на підтримку України, однак у цих документах не буде жодного сенсу: «Якщо ці резолюції не призводять до реальних політичних наслідків, то Рада Європи стає абсолютно безглуздим зборищем людей, які люблять поговорити про права людини, але коли доходиться до необхідності реально захищати, то вони нічого не можуть зробити».
Експерт Олександр Хара наголошує: навіть якщо РФ повернеться до ПАРЄ, а частину санкцій буде знято, Україні не варто поспішати із заявами про вихід з Асамблеї. «Я абсолютно розумію ту частину українського суспільства, яка вважає, що нема чого нашій країні там робити і треба виходити. Але я не є прихильником такої ідеї, оскільки тоді РФ матиме майданчик, який вона використовуватиме як інструмент наступу на нас. Щоб не вийшло так, що про нас говорять без нас», - пояснює він.
Народний депутат України, член ПАРЄ Борислав Береза, який сьогодні був присутній у ПАРЄ на голосуванні з приводу того, чи бути дебатам, у себе на сторінці у Facebook виклав відео, на якому розповів про те, як все відбувалось.
За словами політика, зібрати потрібну кількість голосів (дві третини з присутніх парламентарів) вдалося завдяки низці суто технічних моментів. По-перше, у залі було мало парламентарів - близько 170-ти. «Крім того, скористалися тим, що присутні не всі представники України, оскільки наша країна зараз сконцентрована на виборах. Також британці нині зайняті питанням - і вони теж не приїхали. Іншими словами, більшості представників країн-членів антиросійської коаліції не було у ці дні», - розказав Береза.
За словами нардепа, без дипломатичних хитрощів і вивертів не обійшлося. «Дебати мали відбутися у четвер. Однак з’ясовується, що у Великобританії намічено дуже серйозне голосування (щодо Brexit) у середу. Також у середу не менш серйозне голосування має відбутися у Литві. І дебати переносять… на середу! Щоб делегацій британців і литовців не було у залі. Некрасиво, некоректно, але дипломатично», - розказав нардеп.
Береза також розповів про кулуарні розмови. «Вчора в одному з діалогів прозвучало, що Європі дуже потрібні ці 33 млн євро - для закриття бюджетної діри у Раді Європи. Ми порекомендували європейцями закривати їхні бюджетні діри за допомогою наркокартелів та кримінальних угруповань - у них теж є гроші. І якщо європейці погоджуються брати гроші у росіян, які спокійно нищать голландців серед пасажирів літака (МН-17, - «Главком»), українців, які живуть на своїй землі, яка вбиває британців, - то це вибір сучасних європейських трендів. У першу чергу – німецьких», - підкреслив Береза.
Водночас ще один представник України у ПАРЄ Володимир Ар'єв поінформував, що політичний комітет ПАРЄ підтримав принципові поправки до термінової доповіді, через яку проросійське лобі намагається змінити регламент і забезпечити зняття санкцій та повернення делегації Росії до Асамблеї.
«Нині у політичному комітеті, наскільки я знаю, суттєво змінили редакцію доповіді. І Росія не отримає бажане... Ми будемо продовжувати боротися. Голосування – післязавтра», - нагадав Ар'єв. Він додав, що доповідь жодним чином не повертає РФ напряму до Асамблеї, але лише теоретично може сприяти цьому. «Ніякої зради поки що немає», - запевнив політик.
Німеччина-Росія: мир, дружба, газ
Про своє бажання співпрацювати з Росією Меркель заявляла неодноразово – приміром, під час минулорічної, 55-ї Мюнхенської конференції з безпеки канцлер наголошувала, що виключати Росію з політичного процесу не можна. «З геостратегічної точки зору, Європа не зацікавлена у припиненні всіх відносин з Росією», – казала вона.
Якщо теза щодо зацікавленості всієї Європи у Росії дискується, то от потреба Німеччини – зокрема, Меркель – очевидна. Саме вона активно підтримала російського президента Путіна у його планах будівництва газопроводу в обхід Україні – «Північний потік-2», який нині активно прокладається. Сполучені Штати ж регулярно намагаються надоумити канцлера. Минулого року перед самітом НАТО президент США Дональд Трамп розкритикував Берлін через дозвіл на будівництво російського газопроводу «Північний потік-2» та заявив, що Німеччина — «заручниця Росії» у поставках енергоресурсів. На це Меркель відповіла, що її країна «формує свою політику самостійно та без впливу Росії».
За словами Олександра Хари, через свою «зелену» політику Німеччина позакривала ядерні електростанції і частково перейшла на альтернативні джерела енергії. Водночас сили вітру та сонця виявилося недостатньо для країни, яка має одну з найпотужніших економік у світі. «Тому російський газ стає важливим ресурсом», - роз’яснив він.
Крім того, зауважив експерт, Німеччина хоче стати великим енергетичним хабом і заробляти на розподілі російських енергоносіїв. А це – великі гроші. До того ж, на думку Хари, «Північний потік-2» є для Німеччини чудовим приводом… позбутися України як ризикового партнера. «Так, ми є надійними партнерами, ніколи не збивали поставки газу в Європу, але в очах німців Україна - це нестабільна територія і вони прагнуть зменшити ризики», - додав експерт.
Попри активне прокладання Росією газових труб через Балтійське море, доля «Північного потоку-2» ще остаточно не визначена. Принаймні – терміни його будівництва та запуску. Річ у тім, що труба має проходити територіальними водами Данії, а ця країна досі не надала відповідного дозволу. Понад те: ця країна вимагає від компанії Nord Stream-2 AG проведення додаткової екологічної експертизи. У одній з найвідоміших рейтингових агенцій світу Moody's вважають, що цей запит може затягнути завершення будівництва «Північного потоку – 2» і послабити позиції «Газпрому» у перемовинах з Україною щодо укладення нового транзитного договору, що закінчується в грудні 2019 року. У цьому випадку «Газпром» буде змушений збільшити обсяги прокачуваного газу через Україну. За оцінкою Moody's, проведення питомої експертизи може затягнутися на кілька місяців.
Втім затягнутися запуск «Північного потоку-2» може не лише завдяки Данії. Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар у коментарі «Главкому» також зазначив, що «Північний потік-2» не зможе почати роботу з 1 січня 2020 року, як собі планує Путін. «Вони можуть 1 січня перерізати стрічечку чи відкрити кран, але система не буде готова працювати. Знадобиться ще пару років, щоб вивести систему надвисокого тиску на проектну потужність в 55 млрд кубів. Прокласти труби по дну морському – це півсправи, а далі починається період виконання великого комплексу пусконалагоджувальних робіт».
Природньо, що газове, а відтак – грошове питання є ключовим у міркуваннях Ангели Меркель. Втім, на думку Олександра Хари, існує низка інших, хай і менш вагомих, але причин, через які Німеччина прагне зближення з РФ. «Почнемо з того, що Німеччина відчуває провину не лише до євреїв за Голокост, але і до радянських, себто, «руських» людей за злочини нацистів», - зазначив він.
Крім того, на думку експерта, Німеччина пам’ятає, як вона кілька разів воювала з Росією, і ці війни «ні до чого хорошого не призвели»: «Тому з «руськими» не треба воювати – тим паче, що у них ще й ядерна зброя є».
Варто враховувати і специфіку європейської (не лише німецької) політичної культури з її постулатом «Краще торгувати, ніж воювати». Іншими словами, на думку європейців, якщо відбувається інтеграція економік двох країн, то їм немає сенсу воювати. «Німці думають, що така логіка спрацює і з росіянами, одна ця думка абсолютно хибна. Для них гроші чи міжнародний політичний авторитет не є сумісними з інтересами однієї людини чи клану», - коментує Хара. Понад те, німці погано розуміють загрозу з боку РФ європейським країнам: Польщі, Румунії, Балтії - їм здається, що можливість агресії перебільшена.
«Варто також враховувати поділ Німеччини по лінії розмежування: ФРН і НДР. У Східній Німеччині взагалі відбуваються досить дивні процеси: у них постсовковий синдром не подоланий. Там досі дивляться російське телебачення», - нагадав експерт.
До того ж, нікуди не дівся фактор корупції, яку Росія активно поширює в Європі. Зокрема, Transparency Internationalу цьому контексті підкреслює роль екс-канцлера Німеччини Герхарда Шрьодера, який активно лобіює інтереси РФ у Європі і отримує за це заробітну плату у Москві.
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0