Російські окупанти самі вже охрестили останні події новим Перл-Харбором. Що далі?
Цього тижня українські сили оборони влаштували справжній переполох в окупованому Криму. Атаки на військові об’єкти за допомогою ракет, дронів та безпілотних катерів самі російські окупанти вже охрестили новим Перл-Харбором.
У ніч на середу, 13 вересня, «влада» Севастополя повідомила про пожежу на судноремонтному заводі в районі Кілен-балки, а російське Міноборони заявило про атаку ракетами та безпілотними катерами і визнало, що внаслідок ракетного удару по заводу було пошкоджено два кораблі.
Згодом стало відомо, що внаслідок української ракетної атаки виведено з ладу великий десантний корабель «Мінськ» і дизель-електричну субмарину «Ростов-на-Дону», яка є носієм «калібрів». Саме з таких підводних човнів (всього їх налічувалося чотири) був обстріляний центр Вінниці в липні минулого року, внаслідок чого загинуло понад 20 людей. За даними британської розвідки, кораблі зазнали катастрофічних пошкоджень: на відновлення субмарини підуть роки та сотні мільйонів доларів, а десантний корабель знищений взагалі.
Крім того, ймовірно, на місяці через наявність уламків виведено з ладу сухі доки заводу, що ускладнить підтримку в робочому стані інших кораблів Чорноморського флоту. Командувач повітряних сил Микола Олещук подякував за кримську «бавовну» українським пілотам і розповів, що удар по Севастополю був нанесений ракетами Storm Shadow.
Керівниця об'єднаного пресцентру оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк заявила, що удар по російських кораблях є лише одним із елементів великої операції українських Збройних сил і пообіцяла продовження «спекотного сезону».
І продовження, не менш гучне, сталося вже наступного дня. На світанку у четвер, 14 вересня, вибухи пролунали вже в окупованій Євпаторії. Російське Міноборони рапортувало про атаку безпілотників і спробу атаки морськими дронами на патрульний корабель «Сергей Котов». Але згодом стало відомо про більш значну жертву атаки – комплекс протиповітряної оборони С-400 «Тріумф» вартістю $1,2 млрд.
Це сталося завдяки операції військової контррозвідки СБУ та ВМС, які відпрацювали по «Тріумфу» безпілотниками та ракетами «Нептун».
Причому локацію цього комплексу нібито вирахували по необачливій фотографії з соцмереж російського туриста. За даними української розвідки, аналогічний російський комплекс був знищений в Криму в серпні. Тож потроху окупанти залишаються на півострові без «вух та очей», що робить більш вразливою перед подальшими ударами всю їхню масивну військову інфраструктуру на півострові.
Окрім цих ефектних ударів, також цього тижня також стало відомо, що спецпризначенці відбили у ворога «вишки Бойка» – бурові газо- та нафтовидобувні платформи біля берегів Криму.
Це має обмежити дії росіян поблизу острова Зміїний, зокрема, їхні можливості перекривати судноплавні коридори.
Під час операції було захоплено цінне радіотехнічне обладнання, яке було встановлено на вишка і стежило за всіма пересуваннями в районі Зміїного.
Ці та попередні успіхи українських військових треба розглядати не тільки в контексті окремих знищених кораблів, а й взагалі в постановці під сумнів домінування Росії в Чорному морі та удару по її транзитних та економічних інтересах в регіоні.
Атаки України на російські позиції в Криму не залишились без уваги західної преси.
The Guardian відмітила, що українські військові, які розпочали контрнаступ на початку червня, пішли на незвичний крок, публічно взявши на себе відповідальність за удар, чого вони зазвичай не роблять щодо атак на Росію чи Кримський півострів.
The New York Time звернула увагу, що інформацію про успішну атаку українців спочатку приховувало російське Мінобороне, яке повідомило лише про невдалу атаку на судно у Чорному морі. «У четвер Україна здійснила кілька нових атак на дальній дистанції по окупованому Росією Криму та Чорному морю, активізувавши свою кампанію з придушення воєнних зусиль Кремля, вражаючи цілі далеко за лінією фронту, – пише видання. – Останніми тижнями Україна різко прискорила темп своїх ударів по Кримському півострову, який Росія незаконно анексувала в 2014 році і перетворила на критично важливий центр для своїх військових, накопичуючи там війська, паливо, боєприпаси та інші постачання, аби згодом скеровувати їх на місцях бойових дій на півдні України. Росія використовує найбільше місто півострова Севастополь як основну базу Чорноморського флоту, що блокує українські порти».
Особливе значення британське видання The Independent надало використанню «для наймасштабнішого удару України по Чорноморському флоту Путіна в Криму» британських ракет Storm Shadow. «Британські Storm Shadow не вперше використовують у війні, Франція також надає Україні крилаті ракети великої дальності. У червні тодішній міністр оборони Бен Воллес заявив парламенту, що ракети мали «значний вплив». Видання зазначає, що це перша успішна атака на російський підводний човен за 18 місяців війни.
«У понеділок Україна заявила, що відбила стратегічні газові та нафтові бурові платформи в Чорному морі біля Криму, які Росія захопила в 2015 році, – відзначає The Independent. – Росія використовувала платформи для розміщення зброї та запуску гелікоптерів під час свого вторгнення, і Україна заявила, що цей крок допоможе їй повернути Крим».
А ось як оцінюють успішний «кримський тиждень» провідні українські військові експерти, з якими поспілкувався «Главком».
«Попереду – наземна фаза з висадкою десантів і заходом сухопутних сил»
Ми бачимо перші елементи операції з деокупації Криму. Проводиться комплексна повітряно-наземна операція: починається все зі знищення системи протиповітряної протиракетної оборони, систем управління, системи радіолокаційної розвідки, РЕБ і так далі. Зараз ми спостерігаємо, як методично вибиваються комплекси далекої дальності С-400, які контролювали повітряний простір в західній частині Чорного моря. Перед цим був деокупований острів Зміїний, який використовувався Росією як пункт контролю над водною поверхнею, акваторією в цьому регіоні. Звільнені «вишки Бойка», які також використовувалися росіянами як для фізичного контролю морської акваторії, так і для створення там додаткового радіолокаційного поля. Там були розміщені системи радіолокаційної розвідки, які висвітлювали водну і повітряну обстановку в цьому регіоні. Все це було зачищено, зараз зачищаються системи ППО і ПРО на території Криму. У результаті цих кроків завдаються удари по Севастополю, знищується корабельний склад вже в самій головній військово-морській базі.
Далі будуть завдаватися удари по все більшій кількості об'єктів в Криму – знищуватимуться командні пункти, склади з боєприпасами, логістичні центри, базування корабельного складу, авіації, ракетних сил. У росіян зараз просто фізично не вистачає тих самих систем ППО і ПРО, щоб захистити хоча б європейську територію Росії, а також Крим. Кожне знищення системи С-400 – це для них дійсно величезна проблема, бо змушує або оголяти Москву та перетягувати С-400 на окупований півострів, або змиритися з тим, що по Криму буде наноситися все більше ракетних, а далі, думаю, і авіаційних ударів.
Ми вже спостерігали удари по аеродромах російської стратегічної авіації, де немає ефективної ППО і ПРО. Всі сили були сконцентровані довкола Москви і, можливо, Санкт-Петербургу, а інші регіони виявилися незахищеними. І потужна система оборони в Криму зараз знищується. А щоб випустити таку систему як С-400, потрібно кілька місяців. Тому в них величезні проблеми.
По мірі знищення систем ППО середньої та малої дальності українська авіація буде діяти все ближче до Криму. Паралельно буде проводитися наземна операція на півдні, і коли повітряна фаза досягне своїх результатів (тобто буде знищена вся інфраструктура, яка може бути знищена авіацією і високоточними ракетними ударами), проводитиметься наземна фаза з висадкою десантів, заходженням сухопутних сил і фіксацією результатів роботи повітряної фази.
Судячи з усього, якраз заволодіння вишками Бойка і знищення системи С-400 пару тижнів тому відкрило можливості для більш ефективної діяльності української авіації глибоко в акваторії Чорного моря. Ми недаремно очікуємо постачання німецьких ракет Taurus, які є потужнішим варіантом, схожим на Storm Shadow. Нам ракет багато не буде, тому що в Криму сотні об'єктів, які треба накривати ракетними ударами. Тому нам потрібні і Taurus, і Storm Shadow, і SCALP, і бажано ще й ATACMS.
«Те, що робить українська армія, знаходиться поза логікою військової науки»
Всю цю історію треба розглядати, починаючи ще з квітня 2022 року, коли українські сили оборони втопили флагман Чорноморську флоту – гвардійський ракетний крейсер «Москва». Потім було звільнено від ворожої присутності острів Зміїний, ракетами поцілено по одній з «вишок Бойка», «ГУРівці» звільнили від ворожої присутності станцію радіотехнічної розвідки «Нева»…
Тобто було зачищено від ворожої присутності, в першу чергу, від їхніх «очей», північно-західну частину акваторії Чорного моря. А потім почалася системна та методична діяльність наших дронів. Останні місяці три-чотири ворожа пропаганда постійно розповідає, як вони ефективно знищують усі українські дрони-камікадзе. Здавалося б, якщо всі збивають, то нащо далі літати, якщо немає жодних перспектив? А перспективи є – в такий спосіб ми з’ясовували, де знаходиться ворожа система ППО, їхні пускові установки, радари. Коли ми мали всю верифіковану інформацію, було зроблене ураження – спочатку за допомогою «нептунів» ми зруйнували пускову установку, комплекс С-400 на мисі Тарханкут. А на днях перетворили на попіл ще одну пускову установку разом з командним пунктом та радарами.
Фактично ракетна атака, яка сталася в акваторії в районі Севастополя, стала можливою тому, що ми трохи виколупали очі ворожої ППО. Саме тому наші літаки за 200 км від Севастополя вийшли на рубіж бойових пусків і здійснили масований пуск ракет Storm Shadow. Росіяни просто фізично не мали можливості побачити нас. І чим більше ми знищимо систем радіоелектронної боротьби, радіотехнічної розвідки, систем ППО, тим більш безпечними і ефективними будуть дії української армії.
Я маю нагадати вислів американського генерала Бена Ходжеса, якого багато хто сприймає певною мірою критично, бо він обіцяв звільнення Криму у травні, а потім до початку вересня. Але він говорив, що це можливо реалізувати, якщо українська армія матиме можливість зруйнувати Керченський міст і тим самим позбавити логістики угрупування російських військ в Криму та Севастополі. А далі буде системна методична руйнація бойового потенціалу путінської армії там шляхом знищення тих самих військових об'єктів. Саме цим зараз займається українська армія. Причому за умов, коли ми не маємо тих ATACMS, на яких наполягав Ходжес, і винищувачів F-16, яких так само дуже серйозно бракує. Їхня наявність дала б нам можливість закривати діяльність ЗСУ з повітря – як на суходолі, так і в акваторії Чорного та Азовського морів.
Насправді те, що зараз робить українська армія, перебуває абсолютно поза логікою військової науки. Адже неможливо в тих умовах, в яких вона воює, робити те, що роблять наші хлопці: меншими силами наступати на більшу армію, маючи кратно менші можливості щодо повітряного супроводження та забезпечення прикриття дій. І єдине, чого ми досягли, оцією цілеспрямованою діяльністю з руйнації артилерії ворога, – це паритету. Тобто ми приблизно по бойовій можливості артилерії вже поруч із ворогом, хоча ще зовсім нещодавно вважалося, що той має в рази більшу перевагу. Наприклад, рік тому ворог мав можливість використовувати 60 тисяч снарядів на добу, в той час як ми могли відповідати буквально 4 тисячами.
«Росіяни вже тягнуть сюди ППО з Арктики і Далекого Сходу»
У першу чергу, ця серія атак свідчить про те, що вони готувалися довго, нудно, вперто і настійливо. Фактично хлопці своїми попередніми операціями спрямовано зробили такий коридор над Чорним морем. З одного боку, це кроки для того, щоб продовжувати роботу над забезпеченням свободи судноплавства в північно-західній частині Чорного моря в бік наших портів. А друга важлива задача – це Крим. Удари ж по Севастополю тривають вже понад рік, і кожного разу тактика і прийоми ускладнюються, і удари стають все більш масованими. Починалося все з одного коптера над штабом Чорноморського флоту, а закінчилося (чи ще не закінчилося) ракетними ударами по Севастопольському морзаводу. А Севморзавод – це велике суднобудівельне підприємство, на якому виробляли таку спеціалізовану штучну продукцію як плавкрани, плавпричали. Після того, як росіяни його захопили, то оголосили основним підприємством з ремонту та обслуговування кораблів Чорноморського флоту. І оцей приліт – це початок руйнації цієї системи, тому що мало мати кораблі, треба їх підтримувати в належному стані.
Але цей завод надто великий, щоб казати, що після цієї атаки його робота буде паралізована. До речі, прилетіло дуже філігранно, по так званому західному майданчику на Олександрівському мису, практично зовсім поруч з центром міста. І сухий док на західному майданчику – це унікальний док, яких не так багато в Криму взагалі. Завод працював до цього з повним завантаженням три зміни цілодобово, відновлюючи кораблі не тільки через їхній знос, а й після влучних ударів українських військово-морських сил. Частково ми цю задачу вирішили.
А те, що принагідно знищили великий десантний корабель і підводний човен, – це такий приємний крутий бонус. Особливо підводний човен, тому що це – носій «калібрів», якими стріляли по наших містах, нашій інфраструктурі. Причому такі човни виходять в море приховано і здійснюють пуск ракет з підводного положення – ми бачимо ракету, тільки коли вона вже у повітрі летить до нас. Такі підступні удари важкі для відбиття. От було в Севастополі чотири човна, які можуть здійснювати подібні атаки, – залишилось три. Мінус 25% – це хороший результат.
Росіяни після таких втрат не будуть оголювати оборонну інфраструктуру в Криму, а однозначно тягнутимуть комплекси на заміну звідусіль. Вже навіть з арктичною окраскою з-за Полярного кругу ЗРК тягнуть. Вони 5-10 років тому розказували про те, як нарощують свою силу в Арктиці і звідти махали кулаками Америці, Канаді, Норвегії, Данії, а зараз вже здулися і тягнуть все це сюди. І з Далекого Сходу тягнуть, бо їм вже не страшно, що Китай відбере зрештою остаточно той Уссурійський острів. Але кожне таке знищення їхніх комплексів відкриває вікно можливостей. Деякий час їм прикритися просто буде нема чим, тому для нас є можливість провести успішні операції. От як було з Кримським мостом – його бахнули, і він на тиждень зупинився, через що їхня артилерія лишилася без боєприпасів.
А щодо вже згаданої задачі розблокування наших портів, то її треба розглядати в комплексі. Ми проводимо заходи з організації тимчасових коридорів, які ведуть вздовж територіальних вод наших сусідів. Там у ворога руки короткі. А якщо у нього ще й буде нестача тих же патрульних кораблів – всяких «сергєєв котових», – щоб відправляти їх піратствувати в Чорне море та зупиняти іноземні кораблі з усякими вимогами, це теж буде здорово. Їм же треба, окрім піратської діяльності, ще й Кримський міст захищати, і виконувати низку задач. Тобто чим менше кораблів та літаків у росіян буде – тим краще. Це сприятиме нашим морським коридорам.
Павло Вуєць, «Главком»
- Втеча росіян зі Зміїного. Морський вимір війни в Україні набуває більшого значення
- «Україна вчить світ воювати на морі». Велика розмова про ситуацію у Чорному морі
- Експериментальний дрон СБУ «Морський малюк» підбив російський корабель «Самум» – ЗМІ
- Як швидко ворог відновить пошкоджені у Криму судна – британська розвідка
- Пропагандисти Кремля вимагають приховувати від росіян інформацію про успіхи ЗСУ
Коментарі — 0
