Олександр Алієв: Усі знають, що я вже більше зосереджений на тренерській діяльності

Олександр Алієв у програмі «От души в душу» розповів про дисципліну у «Динамо», які були його найбільший штраф і найбільші преміальні, над ким знущався у київському клубі.

Також колишній футболіст збірної України, «Динамо» та московського «Локомотива» пригадав, чи міг поїхати грати у Європу, що не вийшло у кар’єрі та багато іншого.

Про найбільший штраф у кар’єрі

«Ну, найбільший штраф був 100 тисяч доларів. Коли ми програли у Харкові «Шахтарю» у фіналі Кубка України. 0:2 ми програли. Михайлович (Ігор Суркіс - примітка «Главкома») зайшов після матчу у роздягальню, і мене з Мілевським оштрафував на 100 тисяч доларів. За що? Ми випили тоді з Артемом напередодні. Так, випили... У Києві тоді все було під Суркісом. Нас зупинила ДАІ, ми тоді дали їм по 200 доларів, і нас відпустили. А на наступний день нас красиво здали. У фіналі я тоді невдало зіграв, і програли. Суркіс тоді зайшов у роздягальню і розніс там нас з Артемом. Потім одна гра, інша. Я непогано зіграв, забив, Мілевський також забив. Потім я підійшов до Суркіса та сказав: «Ну, вибач мене, Михайлович!». І він пробачив мені цей штраф», - розпочав він.

Про договірні матчі в Україні

«Вони і раніше були, але ніхто не піднімав розмов на цю тему. Зараз немає тих зарплат, які були раніше. І якщо навіть менші зарплати, то їх можуть не платити. Що залишається робити футболістам, коли їм не платять гроші? Їм же потрібно якось годувати сім'ю, дітей одягати. Якби у нас платили все вчасно, ніхто б не здавав ці ігри, і ніхто не домовлявся про ці договірні матчі», - пояснив Алієв.

Про те, над ким знущався у «Динамо»

«Поставили один загальний стіл великий, ми за ним снідали, обідали, вечеряли. З нами були темношкірі хлопці. Це і Юссуф, і Пап Діакате, і Бангура. Я над ними в основному жартував. Коли у нас на обід банани давали, я їх міг всі зібрати і Юссуфу поставити. Але він завжди розумів, що це робив я. І ми могли пожартувати, щоб хлопці посміялися. Іноді міг Палич (Юрій Сьомін – примітка) побачити це, викликати мене і сказати про це. Я йому казав: «Палич, це щоб розрядити обстановку, він не ображається». Тоді Сьомін говорив: «Ну добре, добре». Головне – не перестаратися», - пригадав Олександр.

Про вимоги до дисципліни у «Динамо»

«Були жорсткі вимоги. Після 12 години ночі ніде не можна було перебувати. Завжди великий акцент робили на мене й Артема Мілевського. Тим більше, якщо після 12-ої сидиш десь з випивкою чи напідпитку – відразу 50 тисяч доларів штраф. Сидиш десь, дивишся на годинник. Якщо без десяти 12, то все – сів у машину і швидко поїхав додому. П'ять хвилин до 12-ої приїжджав додому, спеціально. Знав, що стежать біля будинку і «пасуть», хто о котрій приїхав. Ігор Суркіс говорив: «Ти давай закінчуй без 1-2 хвилин 12 приїжджати додому». За нами їздили постійно, за мною й Артемом. Це було, що приховувати? Кажу, як було насправді», - зауважив футболіст.

Про свої найбільші преміальні

«За «Шахтар» давали великі преміальні. Але якщо ж «Шахтар» вигравав «Динамо», то там преміальні у них у два рази більші були. У Лізі Європи були хороші преміальні, коли ми дійшли до півфіналу. «Валенсія», «Металіст», «ПСЖ» – за ці три матчі були дуже хороші преміальні. За «Валенсію» преміальні склали 45 тисяч доларів», - поділився Алієва.

Про те, чи були пропозиції з Європи

«З Олексієм Михайличенком були на Чемпіонаті світу (ЧС-2005 U-20 - примітка), коли я отримав бронзову бутсу. У Нідерландах, здається, й у Португалії мене хотіли. Здається, або «Феєнорд», або «ПСВ», а у Португалії, здається, «Бенфіка» мене хотіла. Я ніколи не прагнув поїхати у Європу, ніколи. Хотів грати або у «Динамо», або поїхати у Росію. Не буду приховувати: у Росії у мене завжди був улюблений клуб – «Спартак» Москва. Якби мене запросили навіть у «Реал», можливо, я б відмовив. Я чув, що там російськомовні гравці не можуть заграти», - відверто заявив він.

Про те, що не склалося у кар'єрі

«Я не скажу, що не вийшло. Були і непогані роки у кар'єрі. Такий менталітет наш. Якісь розмови про порушення режиму, що у мене важкий характер. Ну так, у мене важкий характер, мене так виховував батько. Я ніколи у житті не лизав і не буду лизати дупу нікому. Так батько навчив. Я ріс з батьком, і я бачив, який він. Характер у мене такий же. Можливо, за це і страждаю. Ніколи не буду під кимось там ходити, лежати. Ніколи. Це не моє. Завжди буду гнути свою лінію. Якщо не правий – то встану, вибачусь і скажу, що я був неправий. Але якщо я знаю, що я правий, то буду йти до кінця», - зауважив Олександр.

Про рівень футбольних експертів на українському телебаченні

«Експертами, по-перше, повинні бути ті, хто грав у футбол і розуміється на футболі. У вас не повинно бути пріоритету – ось тут треба говорити добре про «Шахтар», а тут добре про «Динамо». Ви самі розумієте, на чиєму каналі «Великий футбол», і під чию команду вони співають. ТРК «Україна» – це «Шахтар, «2+2 – це «Динамо». У «Великому футболі» добре говорять про «Шахтар» і зачіпають «Динамо». А на «2+2» добре говорять про «Динамо», зачіпаючи «Шахтар». Вважаю це неправильним», - пояснив гравець.

Про дорогий одяг і рахунки у ресторанах

«Я ніколи не економив, я завжди витрачав. У мене і в Росії, і в «Динамо» контракти були хороші. Щодо речей, то краще купити одну дорогу річ, ніж багато не брендових речей. Мені подобається Dolce & Gabbana, і я міг піти собі і купити. Наш народ дивиться на що, у першу чергу? На речі та кишеню», - зазначив він.

«Коли сиділи з Мілевським, збиралася компанія, завжди перші приходили, й останні йшли. Між собою з Артемом могли поговорити. Найбільший рахунок? Десь 1000-1500 доларів. Це ж десь випивка, десь якесь шампанське, хтось підійде і захоче випити. Чи багато друзів відсіялося після спаду в кар'єрі? Можна на пальцях однієї руки перерахувати, скільки залишилося зі мною людей. Коли виступав за «Динамо», грав за збірну, заробляв добре. А зараз ти розумієш, що головне для них було погуляти, щоб ти за них заплатив у ресторані, на дискотеці. Найголовніше, що ти це розумієш і робиш висновки», - продовжив Алієв.

«Найдурніша покупка? Та їх багато було, просто пустував і все. Я дуже багато витрачав грошей на речі. Я якийсь «хворий» був на ці речі. Коли у Москві жив, у Києві, не вилазив з магазинів. Тренування пройшло, а що робити далі? Приїду, з дитиною побуду, а потім поїду по магазинах. Аби чимось себе зайняти», - розповів Олександр.

«Найекзотичніша страва, яку куштував? Ну це, напевно, коли ми з Мілевським були на Кубі. Ми на крокодилячій фермі були, скуштували м'ясо крокодила. Звичайне м'ясо, схоже на свинину чи курку», - пояснив футболіст.

Про дитинство та настирливих шанувальниць

«Я народився у Хабаровську. У дитинстві я ходив мити машини. Їхав якось з тренування, бачу друзі миють машини. Ну, вони мені і запропонували, мовляв, є якась копійка. Я ще раз кажу, я не з багатої сім'ї. Я «снікерс» міг спробувати раз у два місяці. Я пішов на мийку, у 8-9 років заробляв копійчину на шоколадки якісь», - пригадав Алієв.

«Шанувальниці? Та їх багато було, багато. Я ніколи в житті не балував їх, у мене не було коханок. Так, міг вийти погуляти, купити дороге шампанське, поїсти. У цьому я ніколи не відмовляв, а щоб більше – ні. Для однієї ночі – не більше», - додав він.

Про українські дороги та караоке

«Я їжджу кожен раз по Україні, і досі в шоці. Уряд має бути нормальний у нас. І щоб не крали. У Європі їздиш і просто насолоджуєшся, які автобани. Все для людей. А у нас що робиться? Для кого? Для себе? Для набиття своїх кишень?» - риторично запитав гравець.

«Мені подобається Шуфутинський. Михайла Круга люблю послухати. Для мене це найкраще. Навіть у караоке я співаю Шуфутинського. Яку пісню? «Еврейский портной». Потім, «Белые розы» зможу заспівати, так само Сосо Павліашвілі, пісню «Мама» – це пісні про життя», - зауважив він.

Про те, чи розраховує ще пограти на високому рівні

«Ну, я не думаю, що зараз мене кудись запросять. Я вже і не грав давно. Та й усі знають, що я вже більше зосереджений на тренерській діяльності. Я думаю, що треба займатися чимось одним. Для себе я вирішив, що піду на тренерську кар'єру. Я думаю, що вже все. Буду починати новий етап у житті», - підсумував Алієв.

Нагадаємо, Алієв заявив, що Мілевський ніколи не приїжджав п'яним на тренування «Динамо».