Чотири компанії, які захопили світ

Високі темпи зростання глобальних технологічних суперзірок, таких як Amazon, Apple, Facebook і Google, бентежить антимонопольні органи по всьому світу. Ці компанії домінують на ринках електронних книг і смартфонів, пошукової реклами та трафіку соціальних медіа. Досі Європейський союз залишався найсуворішою юрисдикцією, намагаючись утримати технологічних гігантів у певних рамках. Сполучені Штати ж не особливо переймаються проблемою, хоча все ще може змінитися, пише Bloomberg.

1. Чи справді технологічні гіганти є монополістами?

Вони, безумовно, потужні. За даними eMarketer (велика американська компанія, що займається дослідженням ринків, – «Главком»), у 2018 році Google і Facebook Inc. разом одержували 60% доходу від мобільної реклами і 51% від цифрової реклами у всьому світі. У США компанія Apple Inc. утримувала 45% ринку смартфонів. Приблизно 47% усіх продажів інтернетом у США проходять через Amazon.com Inc. Однак, згідно з антимонопольним законодавством США, самих лише цифр недостатньо для того, щоб американські регулятори, які давно перестали прирівнювати велике до поганого, почали бити на сполох. (Частка ринку нафти StandardOil досягала 88% наприкінці ХІХ століття). Порушення закону настає лише тоді, коли монополія зловживає своїм становищем на ринку, аби завдати удару по позиціях дрібніших конкурентів. Приміром, американська феміда свого часу вирішила, що корпорація Microsoft так чинила в 1990-х роках (Генеральний суд Європейського союзу у 2002 році остаточно ухвалив винесене раніше рішення суду нижчої інстанції про штраф компанії Microsoft Corp. за створення бар'єрів на ринку. Дітище Білла Гейтса покарали за те, що воно відмовило своїм конкурентам у законному, на думку Брюсселя, праві надати технічні дані для роботи їхніх програм з операційною системою Windows, – «Главком»).

Федеральна торгова комісія США (фото з відкритих джерел)

2. Що турбує антимонопольні регулятори?

У США антимонопольні регулятори передусім зосереджені на потенційній шкоді для споживачів від зменшення конкуренції. Приміром, встановлення того, чи може угода про об’єднання двох компаній призвести до підвищення цін на товари чи послуги? Як правило, у ринкових гігантів, які зазвичай поглинають дрібні або ж купують інші компанії задля виходу на нові ринки, проблем у Штатах не виникає. А от Європейський союз у цьому питанні діє значно агресивніше, про що свідчать систематичні штрафи, накладені на Google. Їх загальна сума наразі складає $9,3 млрд (Приміром, у червні 2017 року Єврокомісія оштрафувала Google на 2,42 млрд євро за зловживання панівним становищем на ринку ЄС. У липні минулого року Європейська комісія оштрафувала Google на 4,3 млрд євро за порушення антимонопольного законодавства у справі, пов'язаній з операційною системою Android, – «Главком»).

3. Чому технологічним компаніям важче працювати у Європі, ніж у США?

Законодавство ЄС встановлює значно нижчу планку, ніж Сполучені Штати, для початку розслідування зловживань компанією, що домінує, а отже, встановити антимонопольні обмеження Європа може значно легше, ніж США. (Америка вирішила не висувати звинувачення проти Google за дії, які ЄС визнав незаконними). Правоохоронці ЄС також виявили більшу настороженість щодо великих компаній, які збирають особисті дані споживачів. Нові суворі правила конфіденційності, які набули чинності в ЄС у травні цього року, відповідно до Загального регламенту про захист даних, надали регуляторам безпрецедентні повноваження для захисту громадян від використання їхніх даних різними компаніями, які працюють у Європі. За порушення конфіденційності Google у січні отримав штраф на 50 млн євро ($56,8 млн) – це найбільше покарання у ЄС. Google оскаржив покарання. (Національна комісія Франції з інформатики та свобод оштрафувала компанію за «нездатність надати прозору і доступну інформацію про політику отримання згоди на обробку даних», – «Главком»).

4. Як часто США переслідують монополістів?

Позов щодо Microsoft, який подали США, був останнім примітним випадком боротьби в суді проти монополізації. Після цього триває 20-річний період фактичної бездіяльності у цьому напрямі. Адміністрація президента Барака Обами у 2009 році обіцяла жорстко боротися із домінувальними компаніями, однак обіцянку не виконала. Кількість судових справ через монопольне становище, порушених США, різко скоротилася з 15,7 випадку на рік за період з 1970-го по 1999-й до менш ніж трьох у 2000-2014-х.

Офіс Японської комісії справедливої торгівлі в Токіо (фото з відкритих джерел)

5. Як з цим справи в Азії?

У Японській комісії з чесної торгівлі (Japan’s Fair Trade Commission) вважають, що Google, Apple, Facebook і Amazon потрібно перевірити на предмет можливого зловживання домінуючим становищем на ринку. Минулого року аналогічна комісія Південної Кореї розпочала перевірку щодо того, чи зловживає Google своїм ринковим становищем, аби змушувати місцеві ігрові компанії завантажувати свої продукти виключно на платформу Google Play. У Китаї ситуація дещо інша:  цензура та державний контроль над доступом в інтернет суттєво ускладнюють конкуренцію американським компаніям з такими гравцями як Alibaba, Baidu і Tencent.

6. Чи застаріли антимонопольні підходи?

Деякі юристи та економісти вважають, що настав час перейти від звичайного застосування антимонопольного законодавства до прискіпливіших оцінок наслідків ознак монополізації:  низькі приватні інвестиції у галузі, зростання нерівності на ринку, зниження ділової динаміки тощо. Підтримує прибічників такого суворого підходу американський сенатор-демократ з Массачусетсу Елізабет Уоррен, яка нині бореться за висунення своєї кандидатури від партії на президентські вибори 2020 року. Серед іншого вона пропонує значно обмежити діяльність Facebook і Google.

Елізабет Уоррен (фото з відкритих джерел)

11 березня Елізабет Уоррен заявила, що технологічні компанії Amazon, Apple, Google та Facebook «занадто сильно впливають на наше життя» та висловила бажання розділити їхню діяльність. Приміром, App Store дає компанії Apple занадто багато конкурентної переваги: Apple, на думку сенатора, не повинна розміщувати в магазині, який розробила, власне програмне забезпечення. «Або підтримка платформи, або продаж додатків. Вони не можуть робити і те й інше – одночасно»,  сказала Уоррен.

7. Чи були випадки зловживань з боку технологічних гігантів?

Оскільки такі платформи як Amazon і Facebook є посередниками під час продажу продуктів і послуг, то вони мають вплив як на виробників, так і на споживачів. Так, Amazon використав свою владу на книжковому ринку у 2014 році, щоб заблокувати попередні замовлення на деякі книги Hachette (Ашеетт Лівр — найбільша видавнича група Франції з річним обігом у 2 млрд євро. Є першою видавничою групою у Франції, другою у світі, – «Главком») під час суперечки з видавцем щодо ціноутворення. Технологічні гіганти також зростають через поглинання потенційних конкурентів. За даними Bloomberg, велика п'ятірка – Alphabet, Amazon, Apple, Facebook і Microsoft – за останні десять років придбала 431 компанію загальною вартістю $155,7 млрд. Крім того, компанії також мають контроль над величезними обсягами інформації про своїх клієнтів, а отже, виникають побоювання щодо конфіденційності інформації.

8. Що кажуть у самих компаніях?

Компанії-монополісти стверджують, що їхнє домінування навряд чи буде тривалим, оскільки вхідні бар'єри для нових конкурентів є низькими. Як люблять казати у Google, «конкуренція – це лише один клік». Природа конкуренції на цифровому ринку є такою, що технологічні платформи отримують користь від мережевих ефектів: чим більше людей використовують платформи, тим корисніші ці платформи стають. Іншими словами, чим більше людей, продавців товарів чи послуг користуються певною платформою, тим впливовішими вони стають, укріплюючи свої позиці на ринку.

Переклад: Наталія Сокирчук, «Главком»