Життя українських біженців у Грузії: ООН зафіксувала цікаві тенденції

У Грузії станом на жовтень 2023 року перебуває близько 27 тис громадян України. Порівняно з 2022 роком, кількість громадян України скоротилася на 11,6%. З них гуманітарний статус надано 487 особам – біженцям з України. Це дані Управління Верховного комісара ООН по справах біженців (УВКБ ООН), пише «Новини Грузія».

Цікаво, що, згідно із даними ООН, понад 45% дітей з України шкільного віку не відвідують школи в Грузії: із 3984 дітей шкільного віку в загальноосвітніх закладах Грузії навчаються 2232 дитини, з них 1435 – у школах з українським сектором у Тбілісі та Батумі.

Щодо дорослих громадян України, то для підтримки малого бізнесу підприємцям видано 21 грант у розмірі від $5 до $9 тис. Це програма CARE, уряди Німеччини та Програми розвитку ООН.

На фінансування медичної допомоги громадянам України міністерство охорони здоров'я Грузії виділило 1 млн 360 тисяч ларі – суми були спрямовані на фінансування операцій, лікування у стаціонарах, реанімацію та допомогу онкохворим.

Серед пріоритетів на даний момент:

• навчання розмовної грузинської мови, зокрема за допомогою онлайн-платформи Навчального центру Мін'юсту Грузії;
• створення Центру соціальної адаптації, який працюватиме зі 150 найбільш вразливими сім'ями з України до Батумі та Тбілісі;
• надання допомоги сім'ям з України у підготовці до зимового сезону, зокрема, World Vision видаватиме ваучери на зимовий одяг для дітей;
• проведення курсу розвитку навичок підприємництва українській молоді (Save the Children).

До слова, аналогічні проблеми із школярами з України і у ще одній країні. Інтеграція та освіта дітей українських біженців у Латвії стоїть дуже гостро і є питанням, яке не може унормувати місцева влада.  При цьому йдеться на лише про процес навчання у школі, а про соціалізацію та психоемоційну сферу дитини.

Загалом зараз у Латвії зареєстровано 9335 українських дітей шкільного віку. Але при цьому більш ніж для 4 тис із них батьки обрали варіант дистанційного навчання в якійсь із шкіл України. Раніше держава ухвалила, що українських школярів можна розподіляти лише у латиські школи – а не до шкіл нацменшин, які до останнього часу діяли як білінгвальні. І частина українських батьків віддала перевагу, щоб діти продовжили навчання за українськими програмами, лише «віддалено».