Більшість політсил, які кидають виклик європейським інституціям, грають на боці Кремля
Днями Варшава стала центром об’єднання європейських консервативних, націоналістичних і євроскептичних сил. Там відбувся форум The Warsaw Summit, який зібрав представників цих рухів. Ініціатором події був лідер правлячої в Польщі політичної сили «Право і справедливість» Ярослав Качинський. Майбутнє Євросоюзу партії та рухи цього спрямування бачать примарним, вони вимагають радикальних інституційних реформ.
Здавалося б, у новоствореного об’єднання час зльоту. Але остаточний «розворот направо» поки що не стався через своєрідний «польський присмак».
Куди ми рухаємось, Варшаво?
Віктор Орбан та лідер італійської партії «Ліга» Маттео Сальвіні взяли курс «направо» (фото: reuters)" width="836" height="454" itemprop="image" />
Іще 1 квітня прем’єр-міністри Угорщини та Польщі Віктор Орбан та Матеуш Моравецький, а також очільник італійської партії «Ліга» Маттео Сальвіні оголосили про єврофракційний «рух направо». Влітку із тріумфом була презентована спільна декларація європейських консерваторів, яку підписали Маттео Сальвіні від італійської «Ліги», Джорджія Мелоні («Брати Італії»), Сантьяго Абаскаль від іспанської VOX, Віктор Орбан від угорської «Фідес» та Марін Ле Пен («Національного об’єднання»). Запрошення відвідати Варшаву від Качинського отримали вищезгадані Ле Пен, Орбан, Абаскаль. Схвально відповіли й інші консервативні політсили ЄС, однак не всі.
Зокрема, відмовився брати участь сам ініціатор – Маттео Сальвіні, один з тих, хто підписав декларацію в липні, разом з іншими 16 партіями та рухами, підтримуючи плани створення «великого правого альянсу» в Європейському парламенті.
Розкол був неминучим після того, як визначеними були кандидатури на посади голоси та співголови майбутнього альянсу. Ними стали Ришард Легутко від «ПіС» та Раффаеле Фіто від «Брати Італії». Амбіції Сальвіні були не реалізовані, й він вважає, що «ПіС» порушує першочергові домовленості, коли не бажає розширятися на запропонованих ним умовах. Сальвіні загадково додав, що «Ліга» продовжує працювати на перемогу правоцентристів і альтернативу лівим в Італії та Європі: необхідно, щоб часи були підходящими, коли егоїзм і страхи будуть подолані». Цим він натякає на те, що його партнерка, лідерка правої партії «Брати Італії» Джорджія Мелоні бойкотувала його ініціативу нового альянсу «правих» в Європарламенті. Крім того, вона сильно зміцнила свій вплив, коли очолила Європейських консерваторів та реформістів у вересні цього року. А, як відомо, коли амбіції беруть гору, це не завжди призводить до успіху.
Треба розповісти й про паралельний трек всередині самої Італії: протистояння Маттео Сальвіні та Джорджії Мелоні продовжується уже не один місяць, і розвивається воно на користь пані Мелоні. Єднаються два «правих» італійських лідери лише для того, щоб критикувати проєкт бюджету чинного уряду Італії. Рейтинги, опубліковані агенцією SWG 6 грудня доводять, що після проурядової Демпартії із 21,5% підтримки, наступною італійці обирають саме партію «Брати Італії» Джорджії Мелоні (19,8%), а не «Лігу» (18,5%).
Хоча Джорджія Мелоні також не відвідала Варшавський саміт, Качинський розуміє, що його прагматичний союз із цією італійською партією точно матиме «плюси». В першу чергу, «ПіС» не хоче мати нічого спільного з Марін Ле Пен, вважаючи її занадто близькою до Володимира Путіна.
«Європа батьківщин» чи антинімецький союз?
Варшава вбачає у новому німецькому уряді «досить багато агресії», а також передумови узурпації влади в межах усього Євросоюзу. Так, напередодні Варшавського саміту, засідання парламентської фракції партії «ПіС», яке відбулося у закритому від журналістів режимі, ознаменувалося міжнародним скандалом. Лідер «ПіС» Ярослав Качинський із трибуни заявив, що «Німеччина виклала карти на стіл і хоче будувати Четвертий рейх».
Варто зазначити, що представники правлячого табору неодноразово критикували колишню федеральну канцлерку Ангелу Меркель за «індивідуальні переговори з Путіним та Лукашенком». А також за позицію щодо газогону «Північний потік-2».
Тож, на тлі погіршення відносин по лінії «Берлін-Варшава», саміт у польській столиці мав явний антинімецький та антиєвропейський лейтмотив.
Так, під час саміту Качинський у своїй промові посилався на пропозицію, «представлену під час переговорів про призначення нового уряду ФРН». Йдеться, як зазначив лідер «ПіС», «про прагнення до європейської федералізації під приматом Німеччини».
Качинський зазначив, що альянс правих і євроскептичних партій має у своїй основі дві цілі: перша – «співпраця, координація та побудова перспективи єдності двох правих угруповань у Європарламенті»; друга – боротися з викликом, який виник «зовсім недавно, під час переговорів про призначення нового уряду Німецької Федерації».
У заяві, опублікованій після зустрічі, йдеться про те, що «учасники конференції мають спільне та глибоке переконання, що Європейський Союз складається з вільних і рівноправних національних держав, пов’язаних тісними та численними нитками співпраці». А також підкреслюється, що європейські інституції не повинні бути «інструментом соціальної інженерії для створення нової європейської нації».
«Концепції такої нації ніколи не існувало, не існує і не може існувати. Учасники заявляють про свою волю до солідарної співпраці на різних рівнях та в різних формах з усіма партіями й організаціями, для яких є дорогою унікальна спадщина Європи та концепція Європи батьківщин», — йдеться у комюніке.
Антинімецькі заяви політиків «ПіС», безумовно, не допоможуть покращити зіпсовані польсько-німецькі відносини. На думку представників польського правлячого табору, зокрема євродепутата Легутка, уряд соціал-демократа Олафа Шольца, обраний Бундестагом 8 грудня, означає складний період для Польщі: Варшаві доведеться боротися на два фронти – і з ЄС, і з ФРН.
Новий уряд у Берліні виступає за те, щоб виплата коштів Євросоюзу із Фонду реконструкції залежала від дотримання верховенства права та рішучих дій проти країн, які не поважають європейські договори. Ці питання неодмінно стануть предметом суперечки між урядами Німеччини і Польщі.
Подібні труднощі у відносинах з ЄС має й Угорщина. А тому спроби об’єднати зусилля задля боротьби із політикою Брюсселя та Берліна, вочевидь, продовжуватимуться.
В обіймах Путіна
Варто зазначити, що політики, які приїхали днями до Варшави, живуть переважно у «гармонії» з Кремлем. Окрім хіба що «ПіС». Та чи надовго? Однією з найбільш відвертих прихильниць Володимира Путіна, які прибули до Варшави, стала лідерка французького «Національного об’єднання» Марін Ле Пен.
Ле Пен уже пообіцяла, що в разі перемоги на президентських виборах у 2022 році, її країна сплатить Польщі штрафи, які Суд ЄС наклав на Варшаву у зв’язку із порушенням верховенства права. Політикиня сподівається, що «Національне об’єднання» та «ПіС» таки створять в Європарламенті єдину групу.
Втім, не важко здогадатися, чим можуть обернутися подібні альянси. Адже «ПіС» однозначно виступає проти сучасного російського авторитарного режиму.
«Національне об’єднання» Ле Пен навпаки має надто сильні зв’язки з Кремлем й отримує від нього фінансування. Риторика цієї політичної сили є відповідною. Чого лише варта її заява про те, що Україна належить до сфери впливу Росії, що суперечить політичним поглядам сучасного керівництва Польщі.
Після завершення саміту журналісти згадали заяву Качинського 2017 року, коли він сказав: «З пані Ле Пен маємо так само багато спільного, що й з паном Путіним». На що депутат від «ПіС» Радослав Фоґель відповів: «Марін Ле Пен не працює в жодній з російських енергетичних компаній. Але ми дуже раді, що за ці роки вона наблизилася до ідей, які сповідують європейські «праві» сили».
*****
Учасники Варшавського саміту домовилися, що найближчими місяцями в Іспанії буде організовано наступний ідеологічний «зліт правих». Вони збираються продовжити просувати свої ідеї щодо майбутнього Європи. «Орієнтир» на Європарламент уже взято, а план дій – іще доопрацьовується.
Україні варто розуміти процеси, що відбуваються із «переформатуванням» правих сил в ЄС. Адже більшість політсил, які кидають виклик європейським інституціям, просувають геополітику Кремля, намагання якого дезінтегрувати вільний світ не припиняються. А це точно не відповідає інтересам Києва.
Автори:
Вікторія Вдовиченко
кандидатка історичних наук, доцентка кафедри міжнародних відносин та міжнародного права Київського університету імені Бориса Грінченка
Станіслав Желіховський
кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС
Читайте також:
- Німецька коаліція. Чотири плюси та два мінуси для Києва
- Новий канцлер ФРН. Що відомо про Олафа Шольца та його ставлення до України
- Агенти Путіна. Французька мережа
- Агенти Путіна. Італійська мережа
- Агенти Путіна. Польська мережа
- Агенти Путіна. Балканська мережа
- Агенти Путіна. Німецька мережа
- Агенти Путіна в Італії. Як ФСБ проводять антиукраїнську діяльність посеред Європи
Коментарі — 0