Очікуючи на зустріч Трампа з Зеленським, залишається лише сподіватися на краще та готуватися до гіршого
Скандальна телефонна розмова президента США з новим українським президентом Володимиром Зеленським чітко демонструє: Дональд Трамп є великою небезпекою доти, досі він перебуває на своїй посаді. Подібно «політика» взагалі-то не має права на існування, але вона існуватиме й надалі – і Зеленський, як повний новачок і невіглас в зовнішній політиці, легко може стати її жертвою... якщо вже не став.
Наразі Дональдові Трампу потрібна будь-яка допомога, яку він зможе отримати. Причому в багатьох його започаткуваннях: «мексиканська стіна» проти нелегальних мігрантів, «торговельна війна» проти Китаю, взагалі – його звичка робити з зовнішньої політики гучний спектакль та роздмухувати конфлікти, які він частково сам же й погіршив або навіть спричинив – все це вказує, скоріш, на звичку діяти, підкоряючись власним інстинктам, аніж ретельно аналізуючи ту чи іншу ситуацію в усій її складності. Інші потім мають сумнівну честь «розгрібати» за американським президентом те, що він встиг накоїти. Втім, безперечним залишається те, що Трамп має талант, розпізнавати та використовувати на свою користь слабкість своїх контрагентів а також слабкості демократичної системи, як такої, якщо це відповідає його цілям.
Саме таким чином і розгортається нинішня афера з телефонною розмовою Дональда Трампа і Володимира Зеленського, в якій американський президент, ймовірно, шантажував свого українського колегу. Вона ще раз підкреслює, наскільки далеко Трамп готовий зайти – й наскільки далеко йому дозволяють зайти. Він побоюється втратити свою владу й недвозначно намагається використати іноземні уряди проти своїх політичних супротивників. Зрозуміло одне: небезпека на ім’я Дональд Трамп мине лише тоді, коли він піде з Білого Дому – чи то через імпічмент, чи то його не переоберуть на наступний термін.
Все для Трампа – не проблема
Висновок із нинішнього скандалу можна зробити простий: Трамп справді боїться Джо Байдена, який має наразі чудові шанси стати кандидатом від Демократичної партії на президентських виборах 2020 року. Більше того – він може перемогти діючого президента. Хоча робити якісь прогнози ще дуже зарано, але поведінка Трампа, його постійні відкриті атаки на Байдена демонструють, що президент США вбачає в Байдені загрозу собі. Але чинити тиск на українського президента, аби той запустив розслідування проти Байдена чи його сина – це вже взагалі новий вимір в цьому протистоянні. Вже тому, що йдеться про старі звинувачення, які вже були давно спростовані. Те, що Трамп зупинив програму військової допомоги Україні, поставивши її в залежність від початку українського слідства проти Байдена, інакше, ніж шантажем, може назвати лише сам Трамп або його адвокат Рудольф Джуліані. Те, що Зеленський намагається дистанціюватися від цієї історії – лише зрозуміло: недосвідчений і досі доволі-таки незграбний на інтернаціональному паркеті український президент опинився в пастці.
Інший висновок, який можна зробити тепер вже з усіх більш ніж двох з половиною років трампового президентства, буде таким: сам Трамп не вбачає в своїх діях абсолютно нічого неправильного. Конгресмени-демократи воюють в Вашингтоні за те, щоб їм надали офіційну доповідь співробітника секретних служб, який повідомив своєму начальству про розмову Трампа з Зеленським. А поки його політичні супротивники вимагають фактів замість відписок, сам президент просто без найменшого сорому в усьому зізнається. Так, він розмовляв з Володимиром Зеленським про Байдена та про те, що люди, подібні колишньому віце-президентові США та його сину, зробили для розвитку української корупції – саме таким чином він пояснив свої дії репортерам.
Особистий адвокат Трампа Руді Джуліані також не приховує мети свого візиту до України: «Я поїхав туди, аби знайти бруд про Джо Байдена» - заявив він в інтерв’ю Fox News. Раніш він після деяких вагань підтвердив телеканалові CNN, що він намагався примусити українське керівництво розпочати слідство проти Байдена: «Звичайно ж, я робив це».
Але Трамп, Джуліані й ті, хто захищають нині американського президента, роблять ще один крок: вони раптом звинувачують в своїх діях інших – як завжди, Fake News, які, мовляв, все вигадали, американські секретні служби, які змовилися проти президента й, перш за все, батька та сина Байденів, чиї брудні гешефти та політичні махінації мають цікавити журналістів замість дій найкращого в історії американського президента. Навіть глава Держдепартаменту США Майк Помпео підтримав цю лінію захисту: якщо, мовляв, Байден погано поводився, захищав свого сина та розводив корупцію в українському уряді, то «я тоді вважаю, що ми маємо з цим розібратися» - підкреслив він в інтерв’ю телеканалові АBC.
Причому, аби все це спрацювало, ніщо з цих звинувачень не має бути правдою. Щось та залишиться – за таким принципом працює «машина новин» імені Дональда Трампа. Для найвідданіших попихачів Трампа цей принцип давно вже став повсякденною реальністю. Робота спецпрокурора Роберта Мюллера чітко довела, що Росія зробила спробу маніпулювати президентськими виборами 2016 року, а Трампа так і не вдалося «відмазати» від усіх підозр, з цією спробою пов’язаних. Не кажучи вже про багато інших розслідувань, які ще не завершені. Але для Трампа та його поплічників все це залишається «полюванням на відьом». Вони проголосили Джо Байдена «новою Гілларі Клінтон» та намагаються «перекинути стрілки» тепер вже на нього.
Зеленський поміж Сциллою та Харібдою
Наскільки Байденові може зашкодити спроба Трампа, за допомоги Зеленського перекинути власний скандал на його плечі – важко прогнозувати. Коло кандидатів на посаду американського президента ще дуже велике – наприклад, останнім часом дуже піднялася в популярності Елізабет Уоррен, тож екс-віце-президент, без сумніву, має більш нагальні справи, аніж пояснювати репортерам, що робив його син в Україні. Для демократичних праймеріз ця історія навряд чи зіграє особливу роль, але щойно Байден виступить проти Трампа – «українська» тема може стати слабким місцем «старого Джо». Поки що все виглядає навпаки: Байдена вважають справді могутнім супротивником Трампа, дивлячись, як останній відчайдушно та без жодного сорому намагається його «втопити».
Але ще більша проблема постала перед Володимиром Зеленським та, відповідно – перед Україною. Адже, зважаючи на справді можливу перемогу Джо Байдена, піддатися шантажу й розпочати проти нього слідство – може стати причиною для подальщого катастрофічного погіршення відносин з новим хазяїном Білого Дому, а не розпочати це слідство – означає вже зараз «побити горщики» з нинішнім американським президентом. Що можна зробити в подібній ситуації, як викрутитися?
Насправді – стовідсотково доброго рішення тут, скоріш за все, просто нема. І, як завжди в подібних випадках, було б, певно, найкраще керуватися категоріями совісті та моралі, а не моментної вигоди. Але, оглядаючись на зовнішньополітичний шлях Зеленського, який він пройшов досі, навряд чи можна сподіватися, що він ними зможе чи бодай захоче керуватися. Тож, очікуючи на зустріч Трампа з Зеленським, залишається лише сподіватися на краще та готуватися до гіршого.
Борис Немировський, для «Главкома»
Коментарі — 0