Японія втрачає титул провідної економіки: аналітики зробили прогнози

Японія несподівано скотилась у  економічну в рецесію наприкінці 2023 року, поступившись Німеччині статусом третьої за величиною економіки світу. Невизначеність довкола можливих термінів виходу з ультрам'якої грошово-кредитної політики центробанком зросла. Про це пише Reuters. Це викликало сумніви щодо того, коли центральний банк Японії почне виходити з десятирічного ультраекономічного періоду, а аналітики напряму звинувачують країіну у надто м'якій монетарній політиці.

Валовий внутрішній продукт Японії у жовтні-грудні знизився на 0,4% у річному обчисленні після падіння на 3,3% у попередньому кварталі, показали урядові дані у четвер. Ринки очікували зростання на 1,4%. Два квартали спаду поспіль відповідає технічному визначенню рецесії.

«Що особливо вражає, так це повільність споживання та капітальних витрат, які є ключовими стовпами внутрішнього попиту», – сказав старший виконавчий економіст Інституту дослідження життя Dai-ichi Йошікі Шінке. «Економіці (Японії – «Главком») і надалі бракуватиме імпульсу без ключових рушійних сил зростання», додав він.

Хоча багато аналітиків, як і раніше, очікують, що Банк Японії поступово згорне масштабні грошово-кредитні стимули у 2024 році, слабкі статдані можуть поставити під сумнів його прогноз про те, що зростання зарплат підтримає споживання та довгостроково утримає інфляцію в районі цільового рівня 2%.

«Два послідовних роки падіння ВВП і три послідовні сезони падіння внутрішнього попиту є поганою новиною, навіть якщо перегляд може змінити остаточні цифри по маржі у Японії. Це ускладнює для центрального банку виправдання щодо підвищення ставок, не кажучи вже про серію таких підвищень», – коментує старший економіст Moody's Analytics Стефан Ангрік.

«Слабкий внутрішній попит ускладнює для Банку Японії курс на жорсткість монетарної політики», – пояснює останні події головний стратег облігацій Mitsubishi UFJ Morgan Stanley Securities Наомі Мугурума.

Міністр економіки Йошітака Шіндо у свою чергу наголосив на необхідності досягти стійкого зростання заробітної плати для підтримки споживання, яке, за його словами, «не має імпульсу» через зростання цін.

«Наше розуміння полягає в тому, що Банк Японії всебічно розглядає різні дані, включаючи споживання та ризики для економіки, керуючи грошово-кредитною політикою», – сказав він на пресконференції, відповідаючи на запитання журналістів щодо майбутніх дій Банку Японії.

До слова, період промислової могутності Німеччини, яка наче і перемогла Японію у гонитві економік, може добігати кінця. Це відбувається через конкуренцію з боку США, зниження інтересу Китаю до товарів ФРН, а також енергетичної кризи.

Обсяг промислового виробництва в країні, яка є «найбільшою економікою Європи», продовжує знижуватися з 2017 року. За даними видання, така тенденція прискорюється «у міру зниження конкурентоспроможності». Агентство стверджує, що для деяких виробників вирішальним ударом стала відсутність раніше доступного у великих обсягах та дешевого російського газу.

Поряд із глобальною нестабільністю, «політичний параліч у Берліні» посилюється давніми внутрішніми проблеми, такими як нестача інфраструктури, старіння робочої сили та бюрократична тяганина.

У деяких випадках зниження виробництва відбувається невеликими кроками, як-от скорочення розширення та інвестиційні плани. Інші більш очевидні, це перенесення виробничих ліній і скорочення персоналу, але деякі виробники все ж закривають виробинцтво.