Росіянам бракує інвестиційних можливостей, чиновники б'ють на сполох – The Economist

Протягом останніх кількох років кількість росіян, які беруть іпотечні кредити, різко зросла завдяки щедрій програмі державного субсидування покупців новобудов, пише The Economist.

«Володимир Путін, можливо, отримав більше, ніж розраховував. Розгул державних субсидій розпалив надзвичайно гарячий ринок нерухомості, що призвело до стрімкого зростання цін на житло. Таким чином, Кремль виявив, що збирає гігантський рахунок, який швидко зростає» , – йдеться у статті.

Зазначається, що у 2020 році, коли Росія була охоплена Covid-19, чиновники збільшили пільги для тих, хто купує нерухомість у новобудовах, намагаючись підтримати економіку. Спочатку банки пропонували в рамках іпотеки пільгову ставку близько 6%, що приблизно на 2 відсоткові пункти нижче ринкової ставки. Різницю компенсувала держава. Подібні знижки пізніше запропонували працівникам і людям, які переїжджають до Арктики, Сибіру та на окуповані території України. Однак обсяги іпотечних кредитів не почали зростати, поки не почалась війна. Минулого року банки видали іпотечних кредитів на $88 млрд, або 4% ВВП, що значно більше, ніж у 2020 році.

«Це свідчить про те, що росіянам бракує інвестиційних можливостей: санкції тиснуть на фондовий ринок, а валютний контроль ускладнює переміщення грошей за кордон. Інфляція, яка вибухнула ще в середині 2023 року, також зіграла свою роль – і не лише через те, що дала росіянам стимул вкладати гроші в цеглу. Коли Центральний банк Росії почав підвищувати процентні ставки, привабливість схеми зросла... У червні розрив між державною ставкою та ринковою ставкою для іпотеки становив понад 10 відсоткових пунктів» – йдеться у матеріалі.

В результаті Кремль оплачує чималий рахунок. Мінфін країни-агресорки вже витратив на цю схему майже півтрильйона рублів. Витрати незабаром можуть зрости, якщо ЦБ 26 липня очікувано підвищить ставки до 18%. Бум субсидованих кредитів також спричинив «бульбашку на ринку житла» . Минулого року було побудовано 110 мільйонів кв. м житла в порівнянні з середніми показниками лише 59 мільйонів на рік. Водночас ціни стрімко зростають. Московський Інститут міської економіки підрахував, що вони зросли на 172% у найбільших містах з 2020 по 2023 рік.

За словами журналістів, глава ЦБР Ельвіра Набіулліна налякана. Вона звинуватила урядові субсидії в «перегріві» ринку житла. Вона вказує на загрозу «проінфляційного ризику» , якщо Кремль не зможе їх згорнути. Під тиском ЦБР і мінфіну Кремль почав це робити. У грудні він підвищив мінімальний депозит, необхідний для кредиту, з 20% до 30%. На початку цього місяця припинила найпопулярнішу схему, яка діяла для покупців новобудов. Аналітики прогнозують, що кількість нових іпотечних кредитів може впасти приблизно на 50% у другій половині року.

Водночас від цього постраждає російська будівельна галузь і банки. Наразі, схоже, ринку житла вдасться уникнути колапсу. Василь Астров з Віденського інституту міжнародних економічних досліджень каже, що «уповільнення і, можливо, стагнація» більш імовірні, ніж значне падіння цін. Розпечена воєнна економіка Росії, у якій цього року відбулося різке зростання зарплат, може виявитися здатною підтримувати стабільний ринок нерухомості навіть в умовах вищих ставок і скороченої державної підтримки.

Раніше повідомлялося, що росіяни очікують на різкий стрибок цін на техніку та електроніку. Ціни на техніку та електроніку в Росії можуть зрости на 15-20% ближче до осені через санкції Євросоюзу проти «російського SWIFT» – Системи передання фінансових повідомлень Центробанку РФ (СПФС).

Нагадаємо, 24 червня, країни Європейського Союзу офіційно запровадили 14-й пакет санкцій проти Росії.