Ще одна країна вирішила не відмовлятись від пшениці з Росії

Управління захисту рослин Міністерства сільського господарства та аграрного розвитку В'єтнаму опублікувало новий список карантинних об'єктів рослинного походження, з якого виключено бодяк польовий (Cirsium arvense), що відкриває шлях російському експорту пшениці, кажуть експерти. Цей факт підтвердив Россільгоспнагляд.

«Це рішення відкриває ворота для повернення російської пшениці на в'єтнамський ринок», – йдеться в офіційному телеграм-каналі Союзу експортерів зерна.

Востаннє оновлений список карантинних об'єктів у В'єтнамі, до яких входив бодяк польовий, був розміщений Россільгоспнаглядом у травні. Це обмеження було суттєвим стримуючим чинником для зернового експорту країни-агресора.

Россільгоспнагляд також повідомив, що для мінімізації ризиків потрапляння бодяка польового в зерно, призначене для експорту до В'єтнаму, Россільгоспнаглядом спільно з в'єтнамськими колегами було вироблено комплекс заходів, що включає атестацію російських експортерів і місць відвантаження, а також організацію передвантажувального контролю експортних партsq.

«З урахуванням ємності в'єтнамського ринку, що щорічно імпортує до 4,7 мільйона тонн пшениці, виключення бодяка польового з переліку карантинних для В'єтнаму об'єктів дозволить російським експортерам зерна повною мірою реалізувати експортний потенціал, значно наростивши постачання пшениці на ринок В'єтнам», – повідомив він.

За даними ІКАР, максимальне постачання російської пшениці до В'єтнаму було зафіксовано в сезоні 2017/18 років, вони склали 2,260 мільйона метричних тонн. Минулого сезону 2022/23 років вдалося поставити лише 70.000 тонн.

У липні Россільгоспнагляд повідомляв про бажання В'єтнаму відновити експорт російської пшениці, пропонуючи в'єтнамським колегам розглянути варіант імпорту зерна з одиничними екземплярами польового бодяка, а також визначити список в'єтнамських підприємств з переробки зерна, які за рахунок технологій позбавлення зерна.

Нагадаємо, у липні 2023 року Японія збільшила імпорт зернових із Росії на 5679,4% порівняно з аналогічним місяцем 2022 року. Це випливає із даних статистики Мінфіну Японії.

Зазначається, що у червні імпорт зернових також зріс на 445,2% рік до року.

При цьому наполовину менше Японія закупила у Росії зрідженого природного газу та на 73% менше вугілля. Крім того, вона скоротила імпорт російської риби та м'яса, а також зовсім не ввозила цього року фрукти.

Загальний обсяг експорту з Японії до Росії у липні зріс на 25% до 347,85 млн доларів порівняно з аналогічним періодом минулого року. Обсяг імпорту, навпаки, знизився на 69,6% до $367,31 млн.